Постанова

від 22.02.2018 по справі 910/24473/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. Справа№ 910/24473/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

При секретарі судового засідання: Степанці О.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Вакалюк Д.С., посвідчення 041070 від 03.02.16,

від позивача - Тетерятник О.В.,

від відповідача1 - Субота О.В.,

від відповідача2 - Янкович В.О.,

від третьої особи1 - Бойко О.С.,

від третьої особи2 - не з`явилися,

вільний слухач - ОСОБА_7,

розглянувши апеляційну скаргу

прокуратури міста Києва

на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року

у справі №910/24473/16 (суддя Л.Г. Пукшин)

за позовом Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради, м. Київ

до 1) Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Корпорація "Лексафін Бізнес С.А.", Республіка Панама, м. Панама

про визнання недійсності свідоцтва про право власності та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Київська місцева прокуратура № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради подала до господарського суду міста Києва позов до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" про визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що свідоцтва про право власності та реєстрації на спірне майно були видані ТОВ Дельта-ПФ без законних підстав, оскільки жодних рішень щодо передачі комунального майна Київська міська рада не приймала, жодним актом КМДА передача товариству спірного майна у власність не передбачалася, майно було закріплено за комунальним підприємством на праві повного господарського відання та перебувало у нього на балансі, тому при передачі такого майна товариству за передавальним актом, його правовий статус не змінювався.

29.03.2017 року здійснено заміну відповідача-1 (Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на належного відповідача - Головне управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено Корпорацію "Лексафін Бізнес С.А."

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2017 року в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майно передане ТОВ "Дельта-ПФ" не за договором оренди, а в результаті припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" шляхом приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ" на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1334 від 29.09.2008 року. Також місцевий господарський суд зазначив, що підстави оформлення права власності на спірний об'єкт нерухомості для ТОВ "Дельта-ПФ" (відповідача-2) були визначені у рішенні Київської міської ради від 26.04.2007р. № 473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" (п. 6); розпорядженнях виконавчого органу Київської міської ради "Про припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" від 29.09.2008р. № 1334 (п. 3.4) та "Про організаційно-правові заходи, пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ" від 17.04.2009р. № 433, які є чинними, їх незаконність чи недійсність не доведена у встановленому порядку. Крім того, в рішенні суду першої інстанції вказано, що станом на час звернення з даним позовом до суду, на час прийняття рішення у справі, відповідач-2 у справі (ТОВ "Дельта-ПФ") не є власником спірного об'єкту нерухомості, що не підтверджує факту заперечення, невизнання чи оспорювання останнім права власності на це майно, та є підставою для відмови у задоволенні вимог щодо визнання права власності.

Не погодившись із вказаним рішенням, прокуратура міста Києва подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року по справі №910/24473/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що на думку скаржника судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Зокрема апелянт вказує, що спірне свідоцтво про право власності видано товариству на підставі розпоряджень КМДА - органу, який на думку скаржника взагалі не мав права відчужувати таке майно в силу приписів Закону України Про місцеве самоврядування від імені територіальної громади має право виключно Київська міська рада. Крім того, на думку апелянта, рішення Київради від 26.04.2007 року №473/1134 Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства Кінотеатр Тампере у будь-якому випадку не могло бути належною правовою підставою для набуття права власності на спірне майно, оскільки ним не передбачалась можливість відчуження цього об`єкту, а отже оформлення на його підставі свідоцтва про право власності проведено незаконно. Також прокуратура зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відчуження спірного комунального майна групи Ж повинно було відбуватись саме в рамках приватизаційної процедури в порядку, визначеному Державною програмою приватизації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 року апеляційну скаргу прокуратури міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року у справі №910/24473/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 18.01.2018 року.

18.01.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2018 року.

25.01.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи на стороні позивача надійшли письмові пояснення в яких остання просила задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати прийнявши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 12.02.2018 року.

12.02.2018 року від позивача було подано пояснення щодо строку позовної давності від прокуратури було подано пояснення та від відповідача 2 клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 22.02.2018 року.

В судовому засіданні 22.02.2018 року представник скаржника надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача1 надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача2 надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи1 надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник третьої особи2 в судове засідання не з`явився.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що третя особа 2 про час та дату судових засідань повідомлялась належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Також, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна довіреність від 27.04.2017 року (т.3, а.с. 42-43), якою Корпорація ЛЕКСАФІН БІЗНЕС С.А. уповноважила ОСОБА_13 представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з органами судової влади в тому числі з судами загальної та спеціальної юрисдикції (адміністративні, господарські суди) першої, апеляційної, касаційної інстанціях всіх рівнів, зокрема й отримувати всі види поштової кореспонденції, в тому числі рекомендовані листи та цінні листи у всіх поштових відділеннях України.

Відповідно до ч. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992р. № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" кінотеатр "Тампере" віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва (т.1, а.с. 16-21), а наказом Головного управління майном Київської міської державної адміністрації № 88 від 14.12.1999 року спірне майно було закріплено на праві повного господарського відання за комунальним підприємством "Кінотеатр "Тампере". (т.1, а.с. 22).

Рішенням Київської міської ради від 26.12.2002р. № 214/374 (т.3, а.с.74) реорганізоване державне комунальне підприємство кінотеатр Тампере в комунальне підприємство кінотеатр Тамере . Відповідно до п.1.1 Статуту комунального підприємства Кінотеатр Тампере (т.3. а.с. 76-84), Комунальне підприємство Кінотеатр Тампере є закладом культури, що засноване на комунальній власності територіальної громади м. Києва та підпорядковане Головному управлінню культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ). Пунктом 3.2 Статуту визначено, що майно КП Кінотеатр Тапере належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і закріпляється за підприємством на праві повного господарського відання.

Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 року № 473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" доручено Головному управлінню комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передати на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" терміном на 5 років. (надалі рішення №473/1134; т. 1, а.с. 28).

Згідно з п. 6 рішення №473/1134 зобов'язано директора комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" здійснити організаційно-правові заходи щодо припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере", шляхом його реорганізації через приєднання до суб'єкта господарювання, якого буде визнано переможцем конкурсу та правонаступником підприємства.

На підставі спільного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності та Департаменту, яке закріплене у протоколі №50 від 18.01.2008 року, ТОВ Дельта-ПФ визнано переможцем конкурсу на право оренди спірного майна.

15.02.2008 року між Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та ТОВ "Дельта-ПФ" (орендар) укладено попередній договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2008 року у справі № 40/60 ( Т.1, а.с.29-34) визнано укладеним договір оренди комунального майна - цілісного майнового комплексу "Кінотеатр "Тампере" між Головним управлінням комунальної власності міста Києва, ТОВ "Дельта-ПФ" та КП "Кінотеатр "Тампере".

У судовому засіданні 22.02.2018 представником відповідача 2 надавались для огляду колегії суддів платіжні доручення про сплату орендної плати по вказаному договору оренди.

В подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року (т.1. а.с.39-41) зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні позову ТОВ "Дельта-ПФ" про визнання укладеним договору оренди комунального майна відмовлено. При цьому судом апеляційної інстанції у вказаній постанові встановлено, що власником об'єкта оренди є територіальна громада міста Києва і лише з її дозволу можливе надання в оренду приміщень комунальної власності.

Одночасно матеріали справи містять розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 1334 від 29.09.2008 року(т.1, а.с. 42), яким:

- вирішено припинити діяльність Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" шляхом реорганізації через приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ",

- створено комісію з припинення КП "Кінотеатр "Тампере";

- голову комісії уповноважено вжити заходів, передбачених чинним законодавством, що пов'язані з реорганізацією комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" шляхом приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ", в термін до 01.12.2008р., в тому числі:

- за результатами інвентаризації скласти передавальний акт, яким визначити всі права та обов'язки, майно комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере", що переходить до ТОВ "Дельта-ПФ", та подати його на затвердження в установленому порядку (п. 3.4 розпорядження).

В матеріалах справи наявний передавальний акт від 27.02.2009 року, який підписаний головою комісії та директором ТОВ "Дельта-ПФ" та затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 433 від 17.04.2009 року. (надалі передавальний акт; (т.1, а.с. 44-45), відповідно до якого спірне майно передано ТОВ "Дельта-ПФ"

При цьому, матеріали справи містять рішення господарського суду м. Києва по справі № 910/9620/13 від 11.11.2013 (т.1, а.с.92-103) за позовом ТОВ "Дельта-ПФ" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу "Кінотеатр "Тампере" по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві, яким в задоволені позову було відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 вказане рішення залишено без змін.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення та підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, рішенням Київської міської ради від 25.10.2007 №1072/3905 Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки було включено цілісний майновий комплекс комунальне підприємство Кінотеатр Тампере до Переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації на конкурсі.

Рішенням Київської міської ради від 30.10.2008 № 577/577 Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки було змінено спосіб приватизації даного об'єкту на викуп.

На виконання вказаних рішень, Головним управлінням комунальної власності м. Києва, правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва, було видано наказ від 27.03.2009 №124-ПР про проведення приватизації та незалежної оцінки цілісного майнового комплексу по вул. Героїв Севастополя, 42, літ. А .

Згідно висновку про вартість майна, затвердженого наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 31.07.2009 №443-ПР, ринкова вартість об'єкту приватизації - майнового комплексу Кінотеатр Тампере по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві становить 3000000,00 грн. з ПДВ станом на 31.05.2009.

Департамент комунальної власності м. Києва повідомив ТОВ Дельта-ПФ про відсутність об'єкту приватизації у Програмі приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011-2012 роки, затвердженої рішенням Київради від 31.03.2011 № 100/5487 та відсутність рішення про приватизацію зазначеного позивачем майнового комплексу з визначенням дати проведення незалежної оцінки майна.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, комунальне підприємство "Кінотеатр "Тампере" (ідент. код 21618141) ліквідовано, як юридичну особу 25.06.2009 року та його правонаступником є ТОВ "Дельта-ПФ".

В матеріалах справи наявна копія постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2016 року №910/10439/14, якою рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року зі справи № 910/10439/14 скасовано в частині припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КМДА від 29.09.2008р. № 1334 "Про припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере"" та визнання недійсним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.04.2009р. № 433 "Про організаційно-правові заходи, пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ"". У скасованій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. У решті - рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 зі справи № 910/10439/14 залишено без змін. (т.1, а.с. 87-90).

В матеріалах справи також наявне свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер) № 12346174 від 06.11.2013 року видане ТОВ "Дельта-ПФ" у відношенні об'єкту нерухомого майна - нежилий будинок (кінотеатр), літ. А, за адресою об'єкта: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, будинок 42, загальною площею 2 052, 1 кв.м. (т.1, а.с.82).

Окрім того, відповідно до картки № 7667891 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було подано наступні документи (т.1, а.с. 85):

технічний паспорт виданий 30.09.2013р. Київським міським бюро технічної інвентаризації; витяг серії та номер 16599694 від 06.06.2013р. виданий Державною реєстраційною службою України; розпорядження № 1334 від 29.09.2008р. видане Виконавчим органом Київської міської ради; розпорядження № 433 видане 17.04.2009р. видане Виконавчим органом Київської міської ради; передавальний акт, серія та номер 3153 від 27.02.2009р. посвідчений нотаріально.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку прокуратури, яка звернулась з позовом в інтересах Київської міської ради, остання є власником цілісного майнового комплексу "Кінотеатр "Тампере" та свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер) № 12346174 від 06.11.2013 року видане ТОВ "Дельта-ПФ" видане без наявних правових підстав, а тому підлягає визнанню недійним.

Розглянувши справу, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу положень ст.392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Метою та об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально визначеного майна, власником якого є позивач. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують його право власності на майно.

Як стверджує позивач, головним управлянням з питань майна 27.12.2000 року видано свідоцтво про право комунальної власності серії НБ № 01003723 на нежитловий будинок-кінотеатр площею 2055,1 кв.м за адресою: вул. Героїв Севастополя, 42. Літера А, м. Київ., однак вказане свідоцтво втрачено.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992р. № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" кінотеатр "Тампере" віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва (т.1, а.с. 16-21), а наказом Головного управління майном Київської міської державної адміністрації № 88 від 14.12.1999 року спірне майно було закріплено на праві повного господарського відання за комунальним підприємством "Кінотеатр "Тампере" .

Комунальна власність - самостійна форма власності, яка за Конституцією України, є власністю територіальної громади.

Відповідно до 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Частинами ч.ч. 5 , 6 ст. 60 Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Відповідне до ч.1, ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, право господарського відання - це право юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку господарську діяльність, тобто є суб'єктами підприємництва, похідне від права власності, з обмеженням повноваження розпоряджатися окремими видами майна зго дою власника (уповноваженого органу). Тобто передача власником майна комунальному підприємству "Кінотеатр "Тампере" нежитлового будинку-кінотеатр площею 2055,1 кв.м за адресою: вул. Героїв Севастополя, 42. Літера А, м. Київ у повне господарське віддання не свідчить про перехід права власності на спірний об`єкт до остатнього . А відтак, правовий статус спірного майна, як майна комунальної власності, не змінився і у зв'язку з ліквідацією комунального підприємства шляхом приєднання до ТОВ Дельта-ПФ .

27.02.2009 року між комунальним підприємством та товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" був складений передавальний акт, за яким товариству передано майно комунального підприємства. Вказаний акт підписаний головою комісії та директором ТОВ "Дельта-ПФ", затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.04.2009 року № 433. Згідно з додатком № 25 до передавального акту від 27.02.2009 року спірне майно передано ТОВ "Дельта-ПФ". Однак, у вищезазначеному акті не зазначено, що майно передається у власність ТОВ "Дельта-ПФ" .

Статтею 1 Статуту КП Кінотеатр Тампере визначено, що воно є закладом культури.

Частиною 3 ст.19 Закону України Про культуру створення чи припинення, у тому числі ліквідація, закладів культури здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до чинного законодавства, реорганізація підприємства шляхом приєднанням здійснюється в наступному порядку:

- приймається рішення про реорганізацію як підприємством, що приєднується, так і підприємством до якого приєднується суб'єктом господарювання;

- проводиться зібрання (для господарських товариств);

- в установчі документи підприємства, до якого приєднується вносяться положення про правонаступництво, збільшення статутного капіталу, зміну складу засновників і їх частки в статутному капіталі ;

- підписується передавальний акт (баланс);

- приєднаний суб'єкт господарювання виключається з ЄДР.

Як вбачається із матеріалів справи (т.2, а.с.72-76), зміни до статуту ТОВ "Дельта-ПФ" не вносились, збільшення статутного капіталу не здійснювалось. Статутний капітал був сформований 11.07.2008 у розмірі 44 000 грн. та з того часу не змінювався. Однак, відповідно до оцінки майна (т.1, а.с. 123) нежилого будинку літера А, загальною площею 2 052, 10 кв.м. ринкова вартість становить 18 857 779 грн. Зазначене, також підтверджує, що відповідач 2 не набув у власність спірне майно на підставі передавального акту, на якій він посилається в наступному, як на підставу виникнення права власності.

Той факт, що відповідач 2 не набув права власності на спірне майно підтверджується і його особистими діями, щодо намагання спочатку орендувати спірне майно ( справа № 40/16), а згодом укласти з власником майна договір купівлі- продажу (справа № 910/9620/13).

Такі дії відповідача 2 свідчать, що він усвідомлював, що спірне майно є комунальною власністю і намагався оформити право користування, а згодом і право власності в межах встановлених чинним законодавством щодо набуття права власності на комунальне майно.

Не отримавши бажаного результату відповідач 2 звернувся з заявою від 06.11.2013р. № 3838769 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 1, а.с. 85).

Відповідно до п.10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого Постановою КМ України, від 22.06.2011, № 703 (далі- Порядку) заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні документи для такої реєстрації, визначені цим порядком.

Як вбачається із картки прийому заяви №7667891 (т.1. а.с. 85) відповідачем 2 до заяви додані наступні документи:

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 30.09.2013 року, видавник: Київське міське бюро технічної інвентаризації;

- витяг, серія та номер: 16599694, виданий 06.06.2013 року, видавник: Державна реєстраційна служба України;

- розпорядження, серія та номер: 1334, виданий 29.09.2008 року, видавник: Виконавчий орган Київської міської ради;

- розпорядження, серія та номер: 433, виданий 17.04.2009 року, видавник: Виконавчий орган Київської міської ради;

- передавальний акт, серія та номер: 3153, виданий 27.02.2009 року, видавник: приватний нотаріус Морозова С.В.

Колегією суддів встановлено, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 76711349 від 06.11.2013 (т.1, а.с 86) прийнято на підставі ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень п. 16 Порядку.

Пунктом 26 Порядку встановлено,що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.27 Порядку такими документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 не подавалось жодного із вищезазначених документів для відповідної реєстрації права власності на спірне майно. Відповідач 1 зазначає, що оформлення права власності з видачею свідоцтва відповідачу 2 здійснювалось на підставі п. 51 Порядку, яким встановлено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам об'єктів нерухомого майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: зокрема, у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи - передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи, та документ, що підтверджує факт передачі такого майна юридичній особі. Зі змісту даного пункту Порядку вбачається, що він може бути застосований тільки у випадку передачі у власність фізичним та юридичним особам об'єктів нерухомого майна у результаті припинення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції також послався на даний пункт та надані відповідачем 2 документи, а саме: розпорядження виконавчого органу Київської міської ради "Про припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" від 29.09.2008р. № 1334 та "Про організаційно-правові заходи, пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ" від 17.04.2009р. № 433, яким затверджено передавальний акт та передачу будівлі кінотеатру. Однак, ні відповідачем 1, ні судом першої інстанції не взято до уваги, що за даними розпорядженнями виконавчого комітету Київської міської ради спірно майно не передавалось відповідачеві 2 у власність і не могло бути передане, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень), органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна ; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади .

Колегія суддів наголошує, що особливістю правового статусу комунального майна є той факт, що воно може вибути зі власності громадськості виключно шляхом приватизації .

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Статтею 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки передбачено, що з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації відповідно до цієї Програми здійснюється класифікація об'єктів приватизації.

Згідно з вказаною статтею Програми, визначено, що до групи "Ж" відносяться: незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Отже, об'єкти культури, в даному випадку спірного майна - кінотеатру "Тампере", відповідно до Державної програми приватизації відносяться до об'єктів групи "Ж".

Особливості приватизації об'єктів групи "Ж" визначені статтями 95-106 Закону України "Про державну програму приватизації".

Зокрема, за ст. 95 цього Закону приватизація майна об'єктів, віднесених до групи Ж, здійснюється способами, передбаченими цією Програмою.

З метою збереження профілю діяльності зазначених об'єктів продаж їх здійснюється переважно за некомерційним конкурсом.

Статтями 98 - 100 вказаного Закону визначено, що органи, уповноважені управляти майном об'єктів, віднесених до групи Ж, подають до державних органів приватизації переліки об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації. Державні органи приватизації за погодженням з відповідними місцевими державними адміністраціями щоквартально затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації. У разі ненадходження протягом трьох тижнів від відповідної державної адміністрації відповіді щодо погодження переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, поданий перелік вважається погодженим.

Одночасно з поданням про включення до переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, об'єкта соціальної сфери орган, уповноважений управляти цим майном, подає пропозиції щодо терміну збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання відповідного об'єкта.

Рішення про приватизацію об'єктів групи Ж, внесених до переліків, зазначених у пункті 98 цієї Програми, приймається державними органами приватизації на підставі заяв покупців або за власною ініціативою.

Однак, як вірно зазначив у рішенні суд першої інстанції, на час проведення реєстрації права власності з видачею оспорюваного свідоцтва від 06.11.2013р., об'єкт нерухомості не був включений до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, оскільки 08.07.2010р. Київська міська рада прийняла рішення № 1011/4449 про внесення змін до рішення від 08.02.2007р. № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" та виключила з переліку об'єктів, що підлягають приватизації, цілісний майновий комплекс кінотеатру "Тампере". Тобто відповідного рішення власника комунального майна Київської міської ради щодо його відчуження на момент оформлення спірного свідоцтва про права власності за відповідачем 2 не приймалось. Таким чином, матеріалами справи підтверджується та позивачем доведено належними та допустимими доказами право власності на спірне майно нежитловий будинок (кінотеатр) літ. А загальною площею 2 052, 1 кв. м. по вул. Героїв Севастополя, 42 у місті Києві (індексний номер свідоцтва 12346174). При цьому, колегія суддів бере до уваги, що право власності на спірний об'єкт за Київської міської радою встановлене і в судових рішеннях по справі №40/16. Проте, суд першої інстанції наведених норм матеріального права до спірних правовідносин не застосував і не з'ясував обставин дотримання спеціально встановлених законодавством способів, підстав і процедури відчуження спірного майна - кінотеатру "Тампере", яке перебуває у комунальній власності та не встановив з яких же правових підстав відповідач 2 заволодів таким майном.

За таких обставин, оскільки власником спірного майна є територіальна громада м. Києва в особі позивача і її право власності порушено відповідачем-1 шляхом безпідставної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем-2 з порушенням норм чинного законодавства, позовні вимоги про визнання права власності підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що на момент оформлення оспорюваного Свідоцтва на право власності відповідач 2 не мав права власності на спірне майно, оскільки майно належить територіальної громаді м. Києва в особі позивача. Відсутність у відповідача 2 права власності на майно, щодо якого йому було оформлено право власності і видано зазначене вище Свідоцтво, поряд із іншими обставинами вказують на те, що це Свідоцтво і проведена на його підставі державна реєстрація права власності ТОВ "Дельта-ПФ" на відповідне майно є незаконними.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Колегія суддів вважає, що відновлення становища, яке існувало до незаконного оформлення ТОВ "Дельта-ПФ" Свідоцтва про право власності та незаконної державної реєстрації неіснуючого права власності, має відбуватися шляхом усунення відповідних наслідків такого порушення, якими є видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та державна реєстрація відповідного неіснуючого права. Відновлення становища, яке існувало до видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, можливе шляхом визнання такого Свідоцтва недійсним.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо строку позовної давності у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини першої статті 261 ЦК, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові лише у випадку, коли позов доведений.

Відповідачем 2 в суді першої інстанції подано заяву щодо застосування строків позовної давності. (т.2, а.с. 112-115).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи №910/24454/13 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності виконавчого органу КМР (КМДА) до ТОВ Дельта ПФ про виселення та повернення майна, питання реєстрації права власності не досліджувалось.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що під час прийняття рішення у справі №910/24454/13 від 03.03.2014 року відповідач 2 вже отримав свідоцтво про право власності на спірне майно (06.11.2013 року), але не зазначив про це у своїх запереченнях.

Київська міська рада участь у оформленні товариству свідоцтва про право власності не брала.

В матеріалах справи наявний лист №2759/5.5-вих від 26.02.2014 року головного управління юстиції у м. Києві, реєстраційна служба, який отримано прокуратурою Солом`янського району м. Києва 21.03.2014 року. (т.1, а.с. 83). Зі змісту вказаного листа вбачається, що реєстраційна служба головного управління юстиції у м. Києві на запит надає інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (спірне майно у даній справі).

Враховуючи вищевикладене, прокуратурою Солом`янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) подано позов до Київської міської державної адміністрації, ТОВ Дельта-ПФ про визнання недійсним розпоряджень та витребування майна.

Тобто, Київській міській раді стало відомо про факт видачі спірного свідоцтва та реєстрацію права власності на спірне майно після отримання вказаної вище позовної заяви №(10-59)5799вих-14 від 27.05.2014 року по справі №910/10349/14.

За таких обставин строк позовної давності прокуратурою та Київською міською радою при зверненні з даним позовом до суду не пропущено.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Підставою для скасування судового рішення відповідно до ч.1, ст. 277 Господарського процесуального кодексу, зокрема є неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року підлягаю скасуванню, а апеляційна скарга прокуратури міста Києва задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу прокуратури міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року у справі № 910/24473/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 06.11.2013р., видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві на нежитловий будинок (кінотеатр) літ. А загальною площею 2 052, 1 кв. м. по вул. Героїв Севастополя, 42 у місті Києві (індексний номер свідоцтва 12346174);

3. Визнати право власності на цілісний майновий комплекс "Кінотеатр "Тампере" загальною площею 2 052, 1 кв. м. по вул. Героїв Севастополя, 42 у місті Києві за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" (вул. Маршала Тимошенко, 9, м. Київ, 04212, код ЄДРПОУ 35275424) на користь прокуратури міста Києва (код 02910019, банк платника: ДКСУ, м. Київ, код банку: 820172, рахунок: 35215057011062) 208 767, 00 грн. (двісті вісім тисяч сімсот шістдесят сім гривень) витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" (вул. Маршала Тимошенко, 9, м. Київ, 04212, код ЄДРПОУ 35275424) на користь прокуратури міста Києва (код 02910019, банк платника: ДКСУ, м. Київ, код банку: 820172, рахунок: 35215057011062) 228 885, 80 грн. (двісті двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять гривень вісімдесят коп.) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/24473/16.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.02.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз