Постанова

від 20.02.2018 по справі 908/1088/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 908/1088/17

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго"

представник позивача - Піх А. Б. дов. № 285 від 13.02.2018, свід. № 529 від 28.11.2005

відповідач (позивач за зустрічним позовом)- Обслуговуючий кооператив "Ок Городок"

представники відповідача - Лаптинський І. Г. посв. № 1009 від 28.02.2014, Гребенщіков А. Г. свід. № 373 від 28.11.2002

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 (суддя Ярешко О. В.) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2017 (головуючий суддя - Попков Д. О., судді Зубченко І. В., Чернота Л. Ф.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Обслуговуючого кооперативу "Ок Городок" про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні господарського договору, та за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу "Ок Городок" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні господарського договору,

Короткий зміст позовних вимог

1. 24.05.2017 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Ок Городок" (далі - Відповідач), в якому просив врегулювати розбіжності, які виникли при укладенні договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання), від 30.03.2017 № 1710-0683 (далі - Договір) між Позивачем та Відповідачем шляхом викладення окремих умов договору в редакції Позивача, зазначеній в позові.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до положень частини 6 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 1.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32 (далі - Правила приєднання) між Позивачем та Відповідачем має бути укладений договір приєднання до електричних мереж, у зв'язку з чим Позивачем розроблено проект Договору та направлено його на адресу Відповідача. У відповідь Відповідач направив Позивачу підписаний Договір із протоколом розбіжностей, ознайомившись з яким останній погодився лише з частиною викладених Відповідачем редакцій пунктів, щодо решти пунктів не погодився з посиланням на порушення чинного законодавства у сфері електроенергетики.

3. 19.06.2017 Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому частково визнав позовні вимоги щодо викладення пункту 1.2 Договору в редакції, запропонованій Позивачем. В іншій частині вимог позову зазначив, що врегулювання сторонами розбіжностей, які виникли при укладенні Договору, а саме Додатку 2, преамбули Договору та пунктів 2.2.2, 3.1.1, 3.1.3, 3.1.4, 3.2.4, 3.3.2, 4.1, 4.2, 5.3 та 7.1 в редакції, що пропонується Позивачем, буде суперечити вимогам законодавства. Також повідомив, що подав зустрічний позов, в якому порушуються питання врегулювання розбіжностей при укладенні Договору.

4. 19.06.2017 Відповідач (далі - Позивач за зустрічним позовом) звернувся із зустрічним позовом до Позивача (далі - Відповідач за зустрічним позовом), в якому просив врегулювати розбіжності, які виникли при укладенні Договору між Позивачем за зустрічним позовом та Відповідачем за зустрічним позовом, шляхом викладення окремих його умов в редакції Позивача за зустрічним позовом, викладеній в зустрічній позовній заяві.

5. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що Позивач за зустрічним позовом отримав підписаний Відповідачем за зустрічним позовом примірник Договору, у зв'язку з непогодженням з окремими його умовами Позивачем за зустрічним позовом в порядку статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) складено протокол розбіжностей та направлено його на адресу Відповідача за зустрічним позовом з вимогою вжити заходів для врегулювання розбіжностей, а в частині розбіжностей, що залишились неврегульованими, передати до Господарського суду Запорізької області.

6. 23.06.2017 Позивач за зустрічним позовом подав до суду клопотання , в якому просив суд вийти за межі позовних вимог зустрічного позову у разі, якщо під час прийняття господарським судом рішення по справі буде встановлено, що зустрічні позовні вимоги не відповідають законодавству України, та ухвалити рішення, яким розбіжності будуть врегульовані на підставі вимог чинного законодавства України.

7. 29.06.2017 Позивач за зустрічним позовом подав уточнений зустрічний позов , яким уточнено обґрунтування щодо виключення з Договору Додатку 2 та викладення пунктів 4.1, 4.2.

8. 30.06.2017 Відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву , в якому зазначив, що зустрічний позов підлягає залишенню судом без розгляду, оскільки фактично є відзивом на первісний позов, а згідно з вимогами статті 181 ГК України правом звернутись до суду з позовом про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору, наділена сторона, яка отримала протокол розбіжностей, на момент отримання якого спору між сторонами ще не існувало. Також зазначив, що в момент направлення протоколу розбіжностей вимоги, які заявлені в уточненій позовній заяві, не були в ньому зазначені, тобто, Позивач за зустрічним позовом змінив в процесі розгляду справи запропоновані раніше в протоколі розбіжностей умови Договору, які є новою пропозицією, а тому не можуть бути розглянуті в даній справі.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

9. 04.07.2017 Господарський суд Запорізької області вирішив в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, зважаючи на зміни у нормативно-правових актах, які набули чинності після виникнення між сторонами спірних правовідносин, та додержання яких при укладенні договору про приєднання є обов'язковим, у разі врегулювання розбіжностей у редакції Позивача (Відповідача за зустрічним позовом) або у редакції Відповідача (Позивача за зустрічним позовом) такий договір не відповідатиме вимогам чинних нормативно-правових актів, додержання яких сторонами при укладенні договору є обов'язковим, оскільки такі розбіжності наберуть чинності лише з моменту вступу рішення у законну силу та порушуватиме принцип законності судового рішення. Також судом відхилено клопотання Відповідача за зустрічним позовом про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду з посиланням на те, що предмети первісного та зустрічного позовів є відмінними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

11. 13.09.2017 Донецький апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 задовольнити частково. Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 скасувати в частині повної відмови у задоволені первісних позовних вимог Позивача. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Позивача до Відповідача задовольнити частково. Викласти Додаток № 2 до Договору, преамбулу, спірні пункти 1.2, 2.2.2, 3.1.1, 3.1.3, 3.1.4, 3.2.4, 3.3.2, 4.1, 4.2, 5.3, 7.1 Договору в редакції, викладеній у постанові. Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 в частині відмови у задоволені зустрічних позовних вимог залишити без змін з підстав, викладених в постанові.

12. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, заважаючи на обраний Позивачем/Відповідачем за зустрічним позовом спосіб судового захисту і приведені підстави позову, останній опосередковує передбачений частиною 2 статті 20 ГК України спосіб захисту в вигляді встановлення господарських відносин, шляхом вирішення переддоговірного спору по відношенню до обов'язкового до укладення договору в силу статті 24 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 1.3 Правил приєднання на підставі судового рішення, в порядку статті 187 ГК України, а тому в розглядуваному випадку, рішення суду повинно виступати підставою виникнення кореспондуючих прав та обов'язків сторін у відповідності до частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції не врегулювало переддоговірний спір між сторонами та не встановило обов'язкових в силу закону правовідносин, що, за своєю суттю, опосередковує ухилення від здійснення правосуддя в порушення статей 6, 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950р. та статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки зміни в нормативному регулюванні спірних правовідносин в період узгодження редакції спірних пунктів, не відмінили обов'язковість укладення такого договору та необхідність, у зв'язку з цим встановити належну (з урахуванням дотримання вимог статті 203 ЦК України) редакцію спірного договору за результатом розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. 03.10.2017 Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017, прийняти нове рішення про задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі.

14. Відзив на касаційну скаргу від Відповідача не надійшов.

15. У судовому засіданні 13.02.2018 оголошено перерву до 13 год. 20 хв. 20.02.2018.

16. 13.02.2018 Відповідач подав клопотання про стягнення з Позивача на свою користь понесені витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 900 (дев'ятсот) гривень 00 коп., яке Суд відхиляє з огляду на те, що згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, однак подане клопотання зазначеним вимогам не відповідає.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Судом порушено частину 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

18. В розумінні статті 181 ГК України в судовому порядку суд має розглянути лише ті розбіжності, які залишились неврегульованими сторонами і лише в тій редакції, яка була запропонована Позивачем та Відповідачем в протоколі розбіжностей, однак суд дійшов висновку щодо викладення окремих умов договору у власній редакції. Апеляційний господарський суд з порушенням статті 83 ГПК України та безпідставно вийшов за межі позовних вимог, виклавши окремі пункти договору у власній редакції.

19. Помилковим є застосування судом редакції Правил приєднання, які не діяли на час укладення Договору, що, на думку скаржника, свідчить про порушення судом статті 5 ЦК України, оскільки в момент встановлення правовідносин між сторонами Правила приєднання в новій редакції не набули чинності.

20. Місцевий та апеляційний господарські суди помилково не застосували нормативний документ, який затверджено Наказом Міненерговугілля від 04.05.2011 № 101 - СОУ-Н МЕВ 42.2-37471933-45.2011 "Терміни проектування та будівництва підстанцій напругою від 6 кВ до 150 кВ та ліній електропередавання напругою від 0,38 кВ до 150 кВ" (далі - СОУ - Н), оскільки є єдиним нормативно-технічним документом, який регулює терміни проектування та будівництва, а також статтю 7 Закону України "Про електроенергетику".

Позиція Верховного Суду

Щодо повноважень суду у врегулюванні розбіжностей, які виникли при укладенні господарського договору

21. Суд відхиляє посилання Скаржника (пункт 18) на те, що викладення окремих пунктів Договору у редакції суду апеляційної інстанції порушує приписи статті 181 ГК України, оскільки приписи наведеної норми не обмежують суд у вирішенні спору щодо врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення договору шляхом викладення спірних умов договору в редакції, яка відрізняється від запропонованої сторонами договору, однак не суперечить умовам Типового договору Правил приєднання. Суд також не приймає до уваги посилання Скаржника на порушення судом апеляційної інстанції статті 83 ГПК України, в редакції, чинній на час вирішення спору судами, яка наділяє суд правом вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої особи, однак викладення окремих пунктів умов Договору в редакції суду, яка відповідає вимогами Типового договору про приєднання електричних мереж Правил приєднання не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог, оскільки таким чином врегульовано розбіжності щодо умов Договору, що, власне, є предметом позову

22. Доводи Скаржника (пункт 19) щодо помилковості застосування судом редакції Правил приєднання, які не діяли на час укладення Договору, відхиляються Судом, оскільки предметом даного спору є врегулювання переддоговірних відносин щодо розбіжностей при укладенні договору, а тому судом апеляційної інстанції правомірно застосовано редакцію Правил приєднання, яка була чинною на час прийняття рішення апеляційним судом, тобто на час визначення змісту Договору.

23. Посилання Скаржника (пункт 20) на те, що судами помилково не застосовано до врегулювання спірних правовідносин положення СОУ-Н щодо Додатку 2 до Договору (Графік виконання робіт з проектування та будівництва) відхиляються Судом, оскільки, як правильно вказано судом, за змістом частини 2 статті 14 ЦК України Замовник (Відповідач) не може бути примушений до погодження умов Договору з мотивів застосування документів, які не є нормативно-правовими актами та не регламентують поведінку останнього, а рекомендовані до застосування у діяльності Відповідача. У зв'язку з чим Суд не знаходить порушення апеляційним господарським судом статті 7 Закону України "Про електроенергетику".

22. За наслідками перегляду постанови апеляційного господарського суду у даній справі посилання Скаржника на порушення судом частини 2 статті 82 ГПК України (пункт 17) спростовуються встановленими судом обставинами, яким надана належна правова оцінка, висновок щодо яких обґрунтований та відповідає наведеним нормам матеріального та процесуального права.

23. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законна та обґрунтована, прийнята за повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки та правильного застосування наведених норм матеріального та процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 908/1088/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак