Ухвала

від 28.02.2018 по справі 150/91/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" лютого 2018 р.

Справа №150/91/18

Провадження по справі №2/150/48/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 лютого 2018 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України з огляду на наступне.

Так, згідно з нормами п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України , позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Попри це, подана до суду позовна заява не містить відомостей, передбачених п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 1777 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі , або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено ставку судового збору, що підлягає до сплати за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет на 2018 рік установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1700 гривень.

Оглянувши позовну заяву та з урахуванням зазначеної в ній ціни позову (5730,60 грн.) встановлено, що до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1700,00 грн. Втім до позовної заяви не було додано доказів про сплату позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що саме в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 ЦПК України.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Зокрема, у Законі України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац перший та другий частини третьої статті 23).

Отже, прокурор звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Натомість, в позовній заяві міститься фраза загального змісту про те, що Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не вживались заходи щодо стягнення у судовому порядку із відповідача до Державного бюджету суми сплаченої тимчасової допомоги, виплата якої була припинена лише в грудні 2017 року. Крім того, в штатному розписі Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької РДА відсутній юрист. Вказане є підставою для втручання органів прокуратури шляхом звернення до суду з позовом в порядку представництва інтересів держави , однак позовна заява не містить посилання на докази неналежного захисту інтересів держави з боку Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької РДА в позовній заяві не зазначено.

Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав. Зокрема, Європейський суд у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ( активна чи пасивна ) прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі Мартіні проти Франції від 12.04.2006 року). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі Кресс проти Франції від 07.06.2001 року). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад, зокрема, коли захисту потребують державні інтереси.

Слід також відзначити нагадування Європейського суду, що принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує справедливої рівноваги сторін : кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі Івон проти Франції від 24.07.2003, рішення у справі Нідерест-Хубер проти Швейцарії від 18.02.1997).

Відтак, саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом цієї заяви та рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.

Лист-повідомлення про інформування Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької РДА щодо звернення прокурора до суду, а також позовна заява датовані 23 лютого 2018 року, тобто прокурором не виконано обов'язок щодо попереднього повідомлення суб'єкта владних повноважень про звернення до суду.

Крім того, в позовній заяві відсутні посилання на докази належного повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької РДА про звернення до суду до позовної заяви не надано (отримання особисто уповноваженою особою, направлення рекомендованим листом на юридичну адресу установи тощо).

Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовну заяву підписано заступником керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, проте до позовної заяви не надано документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, та надати позивачу строк для приведення позовної заяви у відповідність до ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

При цьому, якщо позивач (представник позивача) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 статті 185 ЦПК України .

Керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 1-19 , 23 , 33 , 34 , 49 , 174-177 , 184 , 185 , 352-355 Цивільного процесуального кодексу України , суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів залишити без руху.

Надати позивачу (представнику позивача) строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Роз'яснити позивачу (представнику позивача), що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ С.П. СУПЕРСОН