Рішення

від 26.12.2017 по справі 804/5927/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Справа № 804/5927/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Стальком" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Стальком" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2017 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки підприємства дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього сум податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Промисловий регіон в ході здійснення реальних господарських операцій, а також правомірно сформував свої витрати за цими правочинами. Вказані правочини недійсними у судовому порядку не визнавались та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, в той час як акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Крім того, позивач зазначив, що жодних зауважень щодо складання, відображення, наявності, легітимності податкових накладних та первинних документів з боку перевіряючих не було в ході перевірки та, відповідно, відсутні й в акті перевірки. Отже, висновки акту перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного рішення, є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2017 року № НОМЕР_1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Також, представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що сума ПДВ в розмірі 102180,00 грн. від вартості придбаних у ТОВ Промисловий регіон товарів, ТОВ ТД Стальком безпідставно враховано до складу податкового кредиту за квітень 2016 року, чим занижено податок на додану вартість за квітень 2016 року на суму 102180,00 грн. Таким чином, податкове повідомлення-рішення 07 липня 2017 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Стальком" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 127725 грн. 00 коп., винесене правомірно та не підлягає скасуванню. У зв'язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Стальком» (код ЄДРПОУ 39122725) зареєстроване в якості юридичної особи Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 05.03.2014 року за № 12661020000053412.

Підприємство перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У період з 07.06.2017 року по 15.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Стальком» (код ЄДРПОУ 39122725) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Промисловий регіон (код ЄДРПОУ 35457498) за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 22 червня 2017 року № 6676/04-36-14-17/39122725, у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

- п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого ТОВ ТД Стальком завищено податковий кредит на загальну суму 102180,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в квітні 2016 року на суму 102180,00 грн.

- Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХIV, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI - відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ ТД Стальком , а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення ТОВ ТД Стальком операцій з придбання товару по ланцюгу постачання від ТОВ промисловий регіон (код ЄДРПОУ 35457498) за період квітень 2016 року.

На підставі акту перевірки від 22 червня 2017 року № 6676/04-36-14-17/39122725 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2017 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ТД Стальком збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 127725 грн. 00 коп., з яких: за податковими зобов'язаннями - 102180 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25545 грн. 00 коп.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.08.2017 року № 18977/6/99-99-11-01-01-25 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Стальком (вхідний № 16316/6 від 19.07.2017 року) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2017 року № НОМЕР_1 - без змін.

Правомірність вищенаведеного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є предметом даної адміністративної справи. Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з оприбуткування, транспортування, зберігання, обробки, виготовлення, відвантаження матеріальних цінностей за наявними трудовими ресурсами контрагентів ТОВ Промисловий регіон , який був постачальником ТОВ ТД Стальком , з огляду на малу кількість працюючих та відсутність у постачальників джерела походження товару (труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460). Таким чином, зроблено висновки про безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Промисловий регіон на загальну суму 102180,00 грн. за квітень 2016 року.

А саме, відповідач в акті перевірки посилається на наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Стальком відповідно до накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю Промисловий регіон , в квітні 2016 року придбало товар труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460 у кількості 26,85 тн. на загальну суму 4551075,00 грн., в т.ч. ПДВ 758512,5 грн.

Відповідно до накладних на повернення товару, труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460 була повернута постачальнику у кількості 23,233 тн. на загальну суму 3937993,5 грн., в т.ч. ПДВ 656332,25 грн., а саме:

- розрахунок коригування № 10 від 25.04.2016 року до податкової накладної № 5 від 14.04.2016 р. повернуто товар труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460 у кількості 21,662 тн. на загальну суму 3671709,00 грн., в т.ч. ПДВ 611951,5 грн.;

- розрахунок коригування № 11 від 25.04.2016 року до податкової накладної № 6 від 18.04.2016 р. повернуто товар труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460 у кількості 1,571 тн. на загальну суму 266284,5 грн., в т.ч. ПДВ 44380,75 грн.

Отже, фактичний залишок товару станом на 30.04.2016 р. труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460 придбаного у квітні 2016 року складає 3,617 тн. на загальну суму 613081,5 грн., в т.ч. ПДВ 102180,25 грн.

Отже, наведене свідчить про відсутність у постачальників джерела первинного походження товару труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460 , відтак не існує дійсної можливості набуття його у власність ТОВ ТД Стальком , а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядженням ним ТОВ ТД Стальком , незважаючи на документальне оформлення опрерацій.

Враховуючи вищевикладене, неможливо підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ ТД Стальком з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Промисловий регіон за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р. в частині придбання товару труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460 , оскільки в ході перевірки не підтверджено наявність ланцюга поставки товару труба 32*6 ст. 12Х1МФ ТУ 460 від підприємства постачальника у перевіряємому періоді: ТОВ Хорнет М та ТОВ Нотат-плюс та в подальшому по ланцюгу ПП Альфа-алмет - ТОВ Промисловий регіон - ТОВ ТД Стальком .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю ТД Стальком (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Промисловий регіон (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 0614/3 від 03 червня 2014 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити його на умовах даного договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій продавцем, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем надані та судом досліджені первинні документи, які повністю відображають зміст та обсяг господарських операцій позивача з ТОВ Промисловий регіон , свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані товари.

Судом встаноавлено, що зазначені в акті перевірки від 22.06.2017 року перевинні документи, що стали підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме містять назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документи, відомості про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, в акті перевірки відповідачем не наведено жодних зауважень, що первинні документи, надані до перевірки, не відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу, викладених у відзиві на позовну заяву щодо наявності помилок при їх оформленні.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.15 та пунктом 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо твердження відповідача про відсутність факту придбання товару у ТОВ Хорнет М та ТОВ Нотат-плюс та в подальшому по ланцюгу ПП Альфа-алмет та ТОВ Промисловий регіон , суд зазначає наступне.

Так, суд не погоджується з висновками перевіряючого органу стосовно нереальності здійснення операцій з контрагентом - ТОВ Промисловий регіон , який перевірявся внаслідок відсутності факту підтвердження реалізації по ланцюгу постачання товару між сумнівними підприємствами-постачальниками з огляду на наступне.

Позивач як покупець товарів не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, придбавши товари в особи, що, на думку контролюючого органу, порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

З цього слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності чи сплати податків контрагентом позивача (якщо такі порушення мали місце) та контрагентів по ланцюгу продажу/придбання, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо вказаних контрагентів, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також, листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім

ОСОБА_5 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 передбачено, що для правомірного формування податкового кредиту необхідна наявність документів, підтверджуючих факт реальності господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності та підтвердження первинними документами згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Законодавство України зобов'язує платників податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за недотримання норм чинного законодавства України. У відповідності до глави 11 Податкового кодексу України зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі і контрагентів.

Зазначене викладено в довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України Про податок на додану вартість .

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Позиція Вищого адміністративного суду України висловлена в постанові від 29.09.2006 року, де зазначено, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Щодо посилання податкового органу на наявність кримінального провадження №42016000000000493 відносно контрагентів ПП Альфа-алмет - ТОВ Нотат-плюс та ТОВ Хорнет-М , слід зазначити, що воно не може бути належним доказом, з наступних підстав.

Дослідженим вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 06 вересня 2016 року затверджено угоду про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_6 та прокурором за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Даним вироком встановлено створення ОСОБА_6 підприємства ТОВ Карго-Кантрі , з метою прикриття незаконної діяльності. У вироку відсутні посилання або обставини щодо господарської діяльності контрагентів ТОВ Нотат-плюс та ТОВ Хорнет -М .

При цьому, суд зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того суд зазначає, що рішення ЄСПЛ Булвест АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об'єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs & Excise і об'єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов'язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати .

В даному випадку, контролюючим органом не доведено недобросовісність платника податку - ТОВ ТД Стальком у взаємовідносинах з ТОВ Промисловий регіон та іншими контрагентами.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки від 22 червня 2017 року № 6676/04-36-14-17/39122725 на результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Промисловий регіон , що викладені в акті Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №77/08-29-14-02/35 від 02 вересня 2016 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Промисловий регіон з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП Альфа-алмет (ЄДРПОУ 38431713) за період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року є безпідставним, оскільки постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі № 808/2858/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області форми Р1 від 15 вересня 2016 року №0001438291402, яким ТОВ Промисловий регіон зменшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 758 513,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту з ПДВ на 671 250,00 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 808/2858/15 апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року - залишено без змін.

Отже, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області зроблено неправомірний висновок про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2016 року на суму 102180,00 грн.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд доходить висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки, які стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки такі висновки базуються виключно на недоліках в роботі контрагентів позивача, на яких позивач не може жодним чином впливати та не може відповідати за правильність оформлення їх діяльності та відображення її в податковому обліку таких контрагентів.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2017 року № НОМЕР_1 є протиправними та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Стальком" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07 липня 2017 року № НОМЕР_1, яким товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Стальком" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 127725 грн. 00 коп., з яких: за податковими зобов'язаннями - 102180 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25545 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Стальком (код ЄДРПОУ 39122725) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1915 грн. 89 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 29 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1