Рішення

від 04.06.2007 по справі 16/119-07-3080

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/119-07-3080

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа  

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Хрипко М.Ю. по дов. №60/03 від 21.01.2007р.;

Від відповідача:  не з'явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області до  Саратського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 198,5 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, -  

ВСТАНОВИВ:

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Саратського виробничого управління житлово-комунального господарства          198,5 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Свої вимоги позивач обґрунтовує скиданням відповідачем  неочищених стічних вод, що є порушенням законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається з  акту перевірки виконання природоохоронного законодавства  від 24.03.2006р., підчас перевірки відділом державного екологічного контролю Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області було встановлено, що Саратським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, яке знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Сарата, вул.. Чкалова, 44, за період з грудня 2005р.  по лютий 2006р. здійснювалось скидання неочищених стічних вод в ріку Сарата,  всупереч вимогам ст.ст. 95, 70 Водного кодексу України.  

           У відповідності до ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII  підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII  шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно із розрахунком збитків /мається в матеріалах справи /, розрахованим на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.1995р. №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.06.1995р. №162/698, розмір заподіяних внаслідок скидання неочищених стічних вод становив 198,5 грн.

З огляду на викладене, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області на адресу відповідача була надіслана претензія від 26.04.2006 року № 62 про відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди у сумі 198,5 грн. Як вбачається з поштового повідомлення, 27.04.2006р. відповідачем зазначена претензія була отримана, однак відшкодування шкоди за порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища здійснено не було.

Згідно з ст. ст. 16, 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Положенням про державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р.  N 548 , Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області є спеціально уповноваженим державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, до компетенції якого належить, зокрема,  подання  позовів  про  відшкодування  збитків  і   втрат, заподіяних  в  результаті  порушення  законодавства  про   охорону навколишнього природного середовища.

Вважаючи Саратське виробниче управління житлово-комунального господарства особою,  винною у скиданні неочищених стічних вод, а також, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 95, 70, 110, 111Водного кодексу України від 06.06.1995р. №213/95-ВР, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області звернулося до господарського суду з даними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

           Згідно ст. 95 Водного кодексу України від 06.06.1995р. №213/95-ВР, усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

           Відповідно до ст. 70 Водного кодексу України від 06.06.1995р. №213/95-ВР, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: 1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; 2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені; 3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів; 4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації; 5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;  6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; 7) призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період; 8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження. Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.

            Згідно з ч.1 ст. 110 та ст. 111 Водного кодексу України від 06.06.1995р. №213/95-ВР, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

У відповідності з ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII  підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до розрахунку збитків, складеного на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.1995р. №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.06.1995р. №162/698, розмір заподіяних внаслідок скидання неочищених стічних вод становить 198,5 грн.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Виходячи з положень статей глави 82 ЦК України чинним законодавством України під майновою шкодою розуміється будь-яке знецінення блага, що охороняється правом (порушення права власності та інших речових прав), у зменшенні майнової сфери потерпілого (втрата або пошкодження майна), що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається  з акту перевірки виконання природоохоронного законодавства  від 24.03.2006р., складеного відділом державного екологічного контролю Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області, Саратським виробничим управлінням житлово-комунального господарства за період з грудня 2005р.  по лютий 2006р. здійснювалось скидання неочищених стічних вод в ріку Сарата. З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості позовних вимог Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області про стягнення з Саратського виробничого управління житлово-комунального господарства 198,5 грн.  та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 70, 95, 110, 111 Водного кодексу України, ст.. 1166 ЦК України, ст. 16, 20, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.1995р. №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.06.1995р. №162/698.

Стягнення здійснити відповідно до п. б ч. 2 ст. 47 Закону України  „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII, п.5 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2005рік” та п.5 ст. 64 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік”, згідно з якими надходження від грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, зараховуються в повному обсязі до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища відповідного бюджету за місцем заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Саратського виробничого управління житлово-комунального господарства / Одеська область, смт. Сарата, вул.. Чкалова, 44, код ЄДРПОУ 03350410, п/р 26006301000340 в філії „Ощадбанк” №6782/ на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Саратської селищної ради/ п/р 33115331700424, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23214784, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, одержувач –Саратське районне відділення державного казначейства, код бюджетної класифікації 24062100, символ звітності 331, балансовий рахунок 3311 / 198 грн. 50 коп./ сто дев'яносто вісім грн. 50 коп. / Наказ видати.

3.          Стягнути з Саратського виробничого управління житлово-комунального господарства / Одеська область, смт. Сарата, вул.. Чкалова, 44, код ЄДРПОУ 03350410, п/р 26006301000340 в філії „Ощадбанк” №6782/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в  Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства  в  Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 -  держмито в сумі 102 грн. /сто дві грн.00 коп./. Наказ видати.

4.          Стягнути з Саратського виробничого управління житлово-комунального господарства / Одеська область, смт. Сарата, вул.. Чкалова, 44, код ЄДРПОУ 03350410, п/р 26006301000340 в філії „Ощадбанк” №6782/ до державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22050000 –витрати на ІТЗ судового процесу у сумі  118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./. Наказ видати.

      Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

      Накази видати після набрання рішенням законної сили.

           Рішення підписано 18.06.2007р.

Суддя