Рішення

від 25.01.2018 по справі 804/7613/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Справа № 804/7613/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода" (далі - ТОВ "Агро-Злагода", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.10.2017 №0022271210, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 190 600,00 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає податкове повідомлення - рішення від 06.10.2017 №0022271210, таким що підлягає скасуванню оскільки воно прийняте на підставі акта від 19.09.2017 №12532/04-36-12-10/34245451 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Агро-Злагода" за липень 2017 року, яким встановлено порушення ТОВ "Агро-Злагода" п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.201 Податкового кодексу України та зроблено висновок про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ за липень 2017 року на 152 480,00 грн. Позивач зазначає, що ним фактично не було занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2017 року, оскільки ПДВ у розмірі 152 479,60 грн., з суми поставки товарної сільськогосподарської продукції у вигляді ячменя у кількості 217,8 тонн на суму 762 398,00 грн., задекларовано та сплачено до бюджету. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 06.10.2017 №0022271210 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин. Актом перевірки встановлено, що за результатами проведеного аналізу ЄРПН за липень 2017, позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на постачання товарів/послуг контрагентам - покупцям на суму ПДВ 1011743, 67 грн., в тому числі по податковій накладній №6 від 21.07.2017 на суму ПДВ 152479, 60 грн. присвоєно статус в реєстрації відмовлено . Проте, відповідно до податкової декларації з ПДВ за липень 2017 позивачем до складу податкових зобов'язань з ПДВ включено податкові накладні на суму ПДВ 859 264 грн. Тобто, податкові зобов'язання по податковій накладній №6 від 21.07.2017 на суму ПДВ у розмірі 152479, 60 грн. до складу податкової декларації за липень 2017 не включено. Представник відповідача вважає, що податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0022271210 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.09.2017 головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість території обслуговування Західно - Донбаської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України в порядку пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року ТОВ "Агро-Злагода". За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 19.09.2017 №12532/04-36-12-10/34245451 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Агро-Злагода" за липень 2017 року".

Відповідно до акту перевірки від 19.09.2017 №12532/04-36-12-10/34245451 позивачем в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ Агро - Злагода (код ЄДРПОУ 34245451) занижено суму податкового зобов'язання за липень 2017 року на суму ПДВ 152480,00 грн. та суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником до бюджету.

На підставі акту перевірки від 19.09.2017 №12532/04-36-12-10/34245451ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення - рішення від 06.10.2017 №0022271210, ким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 190 600, 00 грн., у тому числі 152 480, 00 грн. - основного платежу та 38 120, 00 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішення органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до положень п.185.1 ст.185 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з положеннями п.187.1 ст.187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З матеріалів справи видно, що позивачем, на виконання договору поставки №СVР02184 було поставлено ТОВ "АТ КАРГІЛЛ" 217,8 тонн ячменю по 3500 грн., за 1 тонну на загальну суму 762 398,00 грн. Вказана поставка товару відображена в податковій накладній №5 від 21.07.2017 та підтверджена первинними документами, зокрема:

- накладною ТОВ " Агро - Злагода " на відвантаження товару від 21.07.2017 №32;

- товаро - транспортними накладними №22 від 17.07.2017, №23 від 17.07.2017, №24 від 18.07.2017, №25 від 18.07.2017, №26 від 19.07.2017, №27 від 19.07.2017, №28 від 20.07.2017, №29 від 20.07.2017 (на загальну кількість ячменю 217,8 тонн);

- накладними на прийняття товару ТОВ "АТ КАРГІЛЛ" - зерновим складом №30526 від 17.07.2017, №30597 від 18.07.2017, №30632 від 18.07.2017, №30667 від 19.07.2017, №30704 від 19.07.2017, №30709 від 19.07.2017, №30799 від 20.07.2017, №30287 від 21.07.2017 (на загальну кількість ячменю 217,8 тонн);

- складською квитанцією на зерно №419 від 21.07.2017;

- випискою з банківського рахунку ТОВ "Агро - Злагода" за 26.07.2017.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Агро - Злагода" та ТОВ "АТ КАРГІЛЛ" та листа ТОВ " АТ КАРГІЛЛ " від 09.11.2017 №4906 відбулася лише одна поставка сільськогосподарської продукції (ячменю) у липні 2017 року на суму 914 877,60 грн. (з ПДВ). Інших поставок сільськогосподарської продукції у липні 2017 року між вказаними юридичними особами на вказану суму - не відбулося.

Так, судом встановлено, що ТОВ "Агро - Злагода" 18.08.2017 було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2017 року. Вказана декларація доставлена до Західно-Донбаської ОДПІ 18.08.2017 р., відповідно до квитанції №2 Автоматизованої системи "Єдине вікно".

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, податкова накладна №6 від 21.07.2017, за якою нараховане податкове зобов'язання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 06.10.2017 №0022271210, була подана позивачем помилково, про що ТОВ "Агро - Злагода" направило повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податкових накладних від 02.08.2017 №34. У даному повідомленні позивач чітко зазначив, що податкова накладна №6 фактично дублює постачання товару за податковою накладною №5 та її слід вважати недійсною. Відкоригувати податкову накладну №6 від 21.07.2017 позивач не мав змоги, оскільки її було заблоковано ДФС України одразу після її подання.

Так,відповідно до квитанції №2 комісією ДФС України 11.08.2017 прийнято рішення №65768/34245451 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 21.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем внаслідок проведення камеральної перевірки від 19.09.2017, після прийняття рішення ДФС України від 11.08.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за податковою накладною №6 від 21.07.2017.

Відповідно до Розділу III податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року суми ПДВ, яка підлягає до сплати склала 254 660,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням №434 від 29.08.2017 (ПАТ "Прокредитбанк) сума податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2017 року у розмірі 254 660,00 грн., повністю сплачена до бюджету.

Враховуючи встановлені обставини, а також встановлений Податковим кодексом України принцип податкового законодавства України, а саме принцип презумпції правомірності рішень платника податку, відповідно до якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючого органу, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4 ст.4 ПКУ), суд вважає, що позивачем не допущено порушення податкового законодавства щодо заниження суми податкових зобов'язань за липень 2017 року на суму ПДВ 152480, 00 грн.

Таким чином, відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У судовому засіданні 25.01.2018 представником позивача було заявлено клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1, 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження здійснення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, представником позивача надано до суду Договір №4/2017 від 18.10.2017 Про надання правової допомоги та послуг, акт приймання - передачі виконаних робіт згідно д договором про надання правової допомоги та послуг №4/2017 від 18.10.2017, а також платіжне доручення №19 від 15.01.2018 про сплату позивачем суми у розмірі 20065, 50 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_1 за надання правової допомоги та послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що позовні вимоги були задоволені, а судові витрати за постановою суду присуджені в повному обсязі, розмір витрат часу на надання правової допомоги у розмірі 20065, 50 грн. підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Злагода з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

З огляду на викладене, керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.10.2017 №0022271210, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 190 600,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода" (код ЄДРПОУ 34245451) судовий збір у розмірі 2859, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 20065, 50 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Злагода (код ЄДРПОУ 34245451) з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 05 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_3