Рішення

від 28.02.2018 по справі 814/1613/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р. № 814/1613/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВА ОІЛ", вул. Шевченка, 148-А, смт. Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область, 57210

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2017 р. № 0017791406 і від 28.07.2017 р. № 0018161406,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВА ОІЛ" (далі по тексту Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі по тексту Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2017 р. № 0017791406 і від 28.07.2017 р. № 0018161406.

Ухвалою від 11.08.2017 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 21.12.2017 р. суд відклав розгляд справи на 18.01.2018 р. та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення фактичних перевірок підприємства, перевіряючі о 8:00 год та о 9:00 год прибули одночасно за двома адресами, де розташовані АЗС: у с. Калинівка та у с. Баловне. Жодна з АЗС не працювала, не проводила реалізацію ПММ, оскільки електронний ключ на день проведення фактичних перевірок (11.07.2017) не був виданий фіскальним органом підприємству та саме через це підприємство не мало можливості зареєструватися платником акцизного податку (і про ці обставини перевіряючім було достеменно відомо) На думку Позивача, фактичні перевірки на АЗС були проведені з порушенням Закону. Так, на обох АЗС перевіряючі нібито здійснили контрольну закупку палива на суму 100 грн., але при цьому відсутній Акт видачі грошей для проведення закупівлі палива. Окрім того, Відповідачами неправильно оформлені результати проведеної фактичної перевірки. Дати проведення фактичних перевірок не збігаються з датами Актів перевірок. Так, перевірки проведені 11.07.2017, а Акти перевірок датовані 13.07.2017 року, що є неприпустимим. Не взято до уваги, що оператори не реалізовували ПММ, а з власної ініціативи відпустили 4,4 л бензину, отримавши 100 грн., які не обліковували. Під час проведення фактичної перевірки Відповідачами була проведена операція по зняттю залишків ПММ, під час перевірки та після неї директором підприємства надавалися пояснення та відповідні документи, що ПММ знаходиться у цистернах на АЗС підприємства по договорам зберігання, підприємство лише надає послуги по зберіганню ПММ, але не реалізує їх. Але ні перевіряючі під час перевірки, ні керівник Відповідача під час прийняття оскаржуваних рішень не взяв до уваги надані Позивачем пояснення та відповідні документи. Позивач у позовній заяві зазначає, що застосовані Відповідачем штрафні санкції у ППР не відповідають навіть нібито виявленим порушенням по обліку товарів. Так, закупівля перевіряючими здійснювалася тільки одного виду палива - бензин А 95 на 100,00 грн. А відтак, можливо говорити тільки про неналежний облік товару, який був нібито реалізований, а саме бензин А-95, але сума штрафних санкції нарахована Відповідачем, виходячи не з об'єму бензину А 95, а з об'єму всього ПММ яке зберігалося на заправках, та крім того застосовувалося подвійна ціна вартості. Такий метод нарахування штрафних санкцій суперечить ст. 20 Закону України Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі по тексту ЗУ № 265/95).

28.09.2017 р. Відповідачем подано заперечення проти позову (а. с. 56-60), де зазначено, що 13.07.2017 р. актами перевірок зафіксовано ряд порушень податкового законодавства з боку Позивача. Так, 11.07.2017 р. на двох АЗС операторами відпущено перевіряючим бензин А 95 у кількості 4,44 л на суму 100 грн., без видачі розрахункових документів та без використання апарата РРО, що є порушенням п. 54.3 ст. 54 ПК України та ЗУ № 265/95. Окрім того, встановлено відсутність на АЗС журналів обліку ПММ, журналів Z-звітів та відсутність підтверджуючих документів кількості ПММ, яка зафіксована Актом у наявності на АЗС. Також перевіркою встановлено наявність неоприбуткованих сум у касах АЗС у кількості 3000 грн. та 500 грн. Позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахункових сум коштів, яка зазначена у денному звіті РРО. Також під час проведення фактичної перевірки перевіряючими встановлено, що ПММ, які знаходилися на АЗС, не обліковані належним чином, операторами не ведуться журнали обліку ПММ за формою 17-НП, не ведеться кількісний облік товару за марками та видами, а відтак, під час накладення штрафних санкцій Відповідачем правомірно були застосовані положення ст. 20 ЗУ № 265 та винесені ППР. Крім того, 18.01.2018 р. Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що прийняв до уваги надані позивачем докази зберігання ПММ, але вказані документи не вплинули на висновки перевірки. Наявність порушень підтверджується також поясненнями операторів АЗС, які підписані директором товариства.

Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено:

Наказом Відповідача від 06.07.2017 р. № 1092 призначено проведення фактичної перевірки позивача щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, за адресою здійснення діяльності: Миколаївська область, Вітовський район, с. Калинівка, автош. Баштанський, 1 та Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, 5 (а. с. 61).

11.07.2017 р. проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с. Калинівка, автош. Баштанський, 1, про що складено акт від 13.07.2017 р. № 0107/14/29/14/41222438 (а. с. 15-16). Перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265), а саме:

- не проведення розрахункової операції через РРО з не роздрукуванням та невидачею відповідного розрахункового документу при реалізації 4,44 л бензину А-95 на суму 100,00 грн.;

- незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Сума невідповідності - 3000,00 грн.;

- порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання на суму 128 820,00 грн. (на АЗС не ведеться другий примірник змінного звіту за формою № 17-НП).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2017 р. № 0017791406 та застосовані штрафні санкції на суму 257642,00 грн. (а. с. 13-14) З них:

- за порушення щодо непроведення розрахункової операції через РРО - штраф 1 грн.;

- за порушення щодо незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків - штраф 1 грн.;

- за порушення, щодо порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання - штраф 257640 грн.

11.07.2017 р. проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, 5, про що складено акт від 13.07.2017 р. № 0108/14/29/14/41222438 (а. с. 11-12). Перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, 12, 13 ст. 3 Закону № 265, а саме:

- непроведення розрахункової операції через РРО в розмірі 100,00 грн. з нероздрукуванням та невидачею розрахункового документу;

- незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Сума невідповідності склала 500,00 грн.;

- порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання в розмірі 154381,00 грн. (на АЗС не ведеться другий примірник змінного звіту за формою № 17-НП).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 р. № 0018161406 на суму 308764,00 грн. (а. с. 9-10). З них:

- за порушення щодо непроведення розрахункової операції через РРО - штраф 1 грн.;

- за порушення щодо незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків - штраф 1 грн.;

- за порушення щодо порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання - штраф 308764,00 грн.

Позивачем подавалися заперечення на акти перевірок (а. с. 19-20) та додаткові докази.

Зокрема, згідно договору зберігання від 23.05.2017 р. № 010517 ТОВ "АМКА" передало на зберігання позивачу паливо (а. с. 21-24). Сторонами договору складено та підписано акти поставки товару, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (а. с. 25-34). Згідно договору зберігання від 10.07.2017 р. № 09/07-2017 ТОВ "Альянс Трейд Максіма" передало на зберігання позивачу паливо (а. с. 17-18). Сторонами договору складено та підписано акт передачі-приймання матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні (а. с. 35-39). Як вбачається з матеріалів справи та пояснень, наданих представником Відповідача в судовому засіданні, Відповідач не врахував зазначені докази та доводи Позивача при винесенні оскаржуваних ППР.

Судом встановлено та не заперечується сторонами в судовому засіданні, що станом на день проведенням фактичної перевірки АЗС Позивача - 11.07.2017 року, у Позивача був відсутній підписаний договір про визнання електронних документів з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області. Такий договір був укладений між сторонами та прийнятий Відповідачем тільки 30.08.2017 року (а. с. 156-160).

В матеріалах справи містяться копії електронних квитанцій та копії договорів про невизнання електронних документів від 06.07.2017 та від 22.08.2017, де ДПІ відмовила Позивачу у прийнятті та укладенні цього договору (а. с. 146-156), що свідчить по те, що станом на день перевірки у Позивача не могло бути підключення РРО до електронної системи ДПІ, а без цього робота РРО для реалізації товару є не можливою. Окрім того, укладення договору про визнання електронних документів є передумовою отримання підприємством ліцензії на торгівлю ПММ. Всі ці факти достеменно були відомі перевіряючим та керівнику фіскального органу, який видав Наказ на проведення фактичних перевірок.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення проведення двох фактичних перевірок стала доповідна записка Головного державного ревізора - інспектора ОСОБА_4. (а. с. 161), де він виклав інформацію про те, що з 22.05.2017 року по 05.07.2017 року ТОВ Юва Оіл не подає звітність про використання РРО з фіскальним номером 30003227422.

Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами, з моменту реєстрації цього апарату РРО з фіскальним номером 30003227422 у фіскальному органі (22 травня 2017 року) Позивачем не був укладений договір про визнання електронних документів , що позбавляло можливості взагалі використання РРО суб'єктом господарювання.

Крім того, положення ст. 80 Податкового кодексу України визначає не лише порядок, але й підстави для проведення фактичної перевірки, викладені в пп. 80.2.1 - 80.2.7. Перелік підстав у зазначених підпунктах не є вичерпним, оскільки в пп. 80.2.6 існує відсилка до пп. 75.1.3 Кодексу.

Таким чином, до визначених підстав для проведення фактичної перевірки додається наступна обставина: у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань дотримання порядку здійснення суб'єктами господарювання розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення та оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Виходячи з аналізу письмових доказів та показань свідків у судовому засіданні, судом встановлено, що під час призначення фактичної перевірки та під час проведення заходів фактичної перевірки перевіряючим достеменно було відомо, що у Позивача відсутній договір про визнання електронних документів, також було відомо те, що РРО Позивачем не використовується саме через відсутність у Позивача договору про визнання електронних документів, про що додатково свідчить Доповідна головного держаного ревізора ОСОБА_4., допитаного в судовому засіданні. Таким чином, суд приходить до висновку, що на час здійснення перевірки Позивач не міг здійснювати роздрібну торгівлю ПММ з використанням РРО, а відтак у керівника Відповідача були відсутні підстави призначення двох фактичних перевірок на підставі інформації, яка викладена в доповідній держаного ревізора ОСОБА_4.

Верховним Судом у своєму рішенні № К/90901/898/18 від 16.01.2018 року викладена правова позиція, що перевірка є способом реалізації управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

Щодо проведення фактичних перевірок, суд зазначає, що контрольна закупка ПММ, перевіряючими була зроблена з грубими порушеннями вимог закону. Так, у судовому засіданні допитані під присягою свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_6 пояснили, що перевіряючий ОСОБА_4 прибув на перевірку на автомобілі свого батька, який у той час був за кермом та з метою здійснення контрольної закупки ввів в оману оператора ОСОБА_6., запевнивши останню, що йому терміново потрібне пальне, оскільки він везе дружинуву пологовий будинок, після чого остання й включила бензоколонку та відпустила паливо А-95 на 100,00 грн. На другій АЗС (с. Баловне) перевіряючий задля здійснення контрольної закупки переконував оператора відпустити йому небагато пального тільки би доїхати до найближчої заправки, після чого оператор включила бензоколонку. Суд приходить до висновку, що в обох випадках, перевіряючі незаконно вдалися до провокації здійснення операторами АЗС дій, які суперечили їхнім посадовим обов'язкам.

У рішення від 30.10.2014 року у справі "Носко и Нефедов проти Росії" Європейський суд відзначав, що негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника.

Акти перевірки та пояснення операторів АЗС, отриманні в результаті цих фактичних перевірок, є неналежним доказом виходячи з положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого частиною 2 ст. 74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають підтверджуватися певними засобами доказування, не мажуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 (далі - Інструкція).

Пунктами 16.1 і 16.2 Інструкції встановлено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

Позивач зазначає, що на момент проведення фактичних перевірок не здійснював продаж ПММ, оскільки контролюючий орган не підписує договір про визнання електронних документів, у зв'язку з чим позивач не може зареєструватися платником акцизного податку і здійснювати продаж палива з використанням РРО. Вказаний факт був достеменно відомий відповідачу.

Згідно з п. 80.4. Кодексу перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів ДПС може бути проведено контрольну розрахункову операцію (контрольну закупку). При цьому товари, які було отримано під час такої закупки, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів (пп. 20.1.9. Кодексу).

Як встановлено судом, перевіряючими під час здійснення контрольної закупки ніяким чином не були оформлені (Актом в присутності понятих) кошти, що були використані для проведення цієї контрольної розрахункової операції. Допитані під присягою в якості свідків перевіряючі ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4. пояснили, що для проведення контрольної закупки використали свої особисті кошти, після закінчення фактичної перевірки кошти номіналом по 100 грн були ними повернуті собі ж. Підтвердженням факту здійснення ними контрольної закупки вважають пояснення операторів АЗС та Акти перевірок, які були складені фактично 13.02.2017 у приміщенні ДФС, оскільки на думку перевіряючих, час проведення перевірки визначений у Наказах на проведення перевірки, дозволяв складати Акти не у день фактичної перевірки.

Законодавцем передбачено, що за результатами проведеної фактичної перевірки у відповідності до ст. 86 ПК України складається акт (у разі виявлення порушення) або довідка (у разі відсутності порушень). Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови.

Судом встановлено та не заперечувалося ані сторонами, ані свідками, що отриманий товар - бензин А 95 у кількості (4,44 л.+ 4,44 л.), отриманий перевіряючими в результаті контрольних закупок, не був повернутий Позивачеві, що є істотним порушення правил контрольної закупки перевіряючими, та що прямо передбачено положеннями п. 80.4 ст. 80 ПК України.

Наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами підтверджено, що залишок ПММ на АЗС співпадає з кількістю палива, переданого позивачу на зберігання за договорами зберігання ТОВ "АМКА" і ТОВ "Альянс Трейд Максіма". Відповідач не навів жодних заперечень з приводу наданих позивачем доказів щодо зберігання ПММ відповідно до договорів зберігання.

Крім того, позивачем надано суду належним чином заповнені змінні звіти АЗС за формою № 17-НП, які зберігаються в бухгалтерії позивача, та на які Відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень не було звернуто увагу (а. с. 51).

Неведення роздрібної торгівлі ПММ на АЗС також підтверджується звітами, які складені перевіряючими, та міститься в матеріалах справи (а. с. 80-81 та а. с. 69). Так, відповідно до відомостей жодного літру ПММ з травня 2017 року Позивачем реалізовано не було. А відтак, суд критично оцінює й дії Відповідачів щодо вилучення коштів у касі підприємства, оскільки фактично каси на АЗС не було та перевіряючими не здійснювався "хронометраж" - процес спостереження за веденням господарської діяльності (визначення наведено в пп. 14.1.264 п. 14.1 ст. 14 ПК).

З огляду на недоведеність відповідачем обґрунтованості нарахування позивачу штрафних санкцій, суд вважає, що є підстави для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 8496,10 грн. (а. с. 4), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 26.07.2017 р. № 0017791406 і від 28.07.2017 р. № 0018161406.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 8496,10 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВА ОІЛ" (ідентифікаційний код 41222438).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 28.02.2018 р.

Суддя Н.В. Лісовська