Рішення

від 01.03.2018 по справі 816/302/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/302/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дафора Україна", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

31.01.2018 Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дафора Україна" (надалі - ТОВ "Дафора Україна", відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7140,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Сторони у судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Позивач та третя особа надали до суду клопотання про розгляд справи без особистої участі представника.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дафора Україна" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 35107588 та перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області (а.с.9).

За даними позивача за ТОВ "Дафора Україна" обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7140,00 грн (а.с.6), який виник за наступних підстав.

На підставі акта перевірки від 20.12.2016 №4404/16-01-12-01/35107588 (а.с.16) прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0033121201, яким визначено штрафну санкцію з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн (а.с.15).

Податкове повідомлення - рішення від 29.12.2016 №0033121201 вручене відповідачу 03.01.2017 (а.с.15 зворотній бік).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначене податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2016 №0033121201 є узгодженим.

На підставі акта перевірки від 22.02.2017 №256/16-31-12-01-45/3510758 (а.с.21) прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0004351201, яким визначено штрафну санкцію з податку на додану вартість у розмірі 3060,00 грн (а.с.18).

Податкове повідомлення - рішення від 31.03.2017 №0004351201 направлено на адресу відповідача та повернулося з відміткою "адресат вибув" (а.с.19).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначене податковим повідомленням-рішенням від 31.03.2017 №0004351201 є узгодженим.

На підставі акта перевірки від 20.07.2017 №3497/16-31-12-02-12/35107588 (а.с.13) прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 №0014991202, яким визначено штрафну санкцію з податку на додану вартість у розмірі 3060,00 грн (а.с.12).

Податкове повідомлення - рішення від 31.07.2017 №0014991202 направлено на адресу відповідача та повернулося з відміткою "адресат вибув" (а.с.12 зворотній бік).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначене податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2017 №0014991202 є узгодженим.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 7140,00 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується також відомостями облікової картки платника податків, копії якої надана позивачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень 21.06.2017 ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу №1844-17 на суму узгодженого податкового боргу у розмірі 4080,00 грн (а.с.23), яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та повернулася з відміткою пошти "адресат вибув" (а.с.23 зворотній бік).

Вищевказана вимога вважається врученою відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на вищевикладене суд знаходить доведеним факт наявності у відповідача податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням по податку на додану вартість у розмірі 7140,00 грн.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо функцій та прав контролюючих органів та щодо функцій державних податкових інспекцій.

З 01.01.2017 контролюючим органом в межах даної справи є ГУ ДФС у Полтавській області.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатися до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дафора Україна" (вул. Європейська, буд.2, к.414, м. Полтава, Полтавська область, 36014), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36014), про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Дафора Україна" (вул. Європейська, буд.2, к.414, м. Полтава, Полтавська область, 36014; код ЄДРПОУ 35107588) за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 7140,00 (сім тисяч сто сорок гривень) на р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 14010100 одержувач УДКС у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Головуючий суддя Г.В. Костенко