Рішення

від 12.02.2018 по справі 357/13059/17

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13059/17

2/357/319/18

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду № 6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 19.02.2005 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними за спільні кошти було майно, зокрема: 1/2 частка житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами під №28, що знаходиться по вулиці Залізнична в селі Томилівка, Білоцерківського району, Київської області та розташована на земельній ділянці площею 0,1434 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3220487201:04:002:0128; автомобіль марки (моделі) Renault Megane, тип - легковий хетчбек-в, 2011 року випустку, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова (шасі) VF1BZAR0545701851 (свідоцтво про реєстрацію СХХ 757810). Зазначає, що сімейне життя у них не склалось і на даний час вони припинили шлюбно - сімейні відносини та ведення спільного господарства, а рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 21.10.2014 року шлюб між ними було розірвано. Позивачка просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами під №28, що знаходиться по вулиці Залізнична в селі Томилівка, Білоцерківського району, Київської області та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1434 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Київська обл.., Білоцерківський район, с. Томилівка, вул. Залізнична, 28, кадастровий номер 3220487201:04:002:0128. А за відповідачем визнати право власності на автомобіль марки (моделі) Renault Megane, тип - легковий хетчбек-в, 2011 року випустку, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова (шасі) VF1BZAR0545701851 (свідоцтво про реєстрацію СХХ 757810).

Позивачка та її представник у підготовче засідання не з'явились, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлені, представник позивачки ОСОБА_4 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в підготовче засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Третя особа в підготовче засідання не з'явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, свого ставлення до позову не висловила.

У відповідності до ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 19.02.2005 року.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами за спільно нажиті кошти була придбана 1/2 частина житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами під №28, що знаходиться по вулиці Залізнична в селі Томилівка, Білоцерківського району, Київської області, право власності на яку зареєстровано за позивачкою ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 02.06.2010 року.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 668078 ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1434 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322040001008521 29.10.2012 року, що підтверджується вказаним державним актом.

Крім того, 30.07.2011 року за спільні кошти подружжя було придбано автомобіль марки (моделі) Renault Megane, тип - легковий хетчбек-в, 2011 року випустку, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова (шасі) VF1BZAR0545701851, право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХХ 757810 та повідомленням Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 19.01.2018 року.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 21.10.2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5було розірвано.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя зазначено, що вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини \ навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо\ самостійного заробітку\ доходу\. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 3 000 грн., що підтверджується квитанцією № 74143 від 20.10.2017 року. Враховуючи, що на час подачі відповідачем заяви про визнання позову розгляд справи по суті не розпочався, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а решту - стягнути на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,70,71 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141-142, 200, 206, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 02095) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 01001), третя особа: ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, 41108) про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами під №28, що знаходиться по вулиці Залізнична в селі Томилівка, Білоцерківського району, Київської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1434 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Томилівка, вулиця Залізнична, 28, кадастровий номер 3220487201:04:002:0128.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на автомобіль марки (моделі) Renault Megane, тип - легковий хетчбек-в, 2011 року випустку, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова (шасі) VF1BZAR0545701851 (свідоцтво про реєстрацію СХХ 757810).

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 74143 від 20.10.2017 року, у розмірі 1 500 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 сплачений нею судовий збір в розмірі 1 500 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_6