Рішення

від 21.02.2018 по справі 394/318/17

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

21.02.2018 2/394/65/18

394/318/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Владовій В.В.

за участю прокурора: Малкова В.В.

представника третьої особи, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1

представника відповідача та представника третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом першого заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії та цивільній позов Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з цивільним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії посилаючись на те, що відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом .

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. За наявності відповідних підстав прокурор має право звертатися до суду із позовами (заявами).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Як вбачається зі ст. 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, серед іншого забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України. Таким чином, в основі інтересу держави лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на охорону землі, як національного багатства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Отже, інтерес держави полягає у дотриманні органом державної влади конституційного обов'язку здійснювати повноваження щодо реалізації прав на землю Українського народу виключно до вимог Закону.

Новоукраїнською місцевою прокуратурою на підставі абзацу 4 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що Головним управління Держгеокадастру ( Держземагенства) в Кіровоградській області грубо порушено вимоги земельного законодавства при передачі в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_3.

Так, наказом Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області громадянину ОСОБА_3 надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення йому в оренду семи земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на території Новоархангельського району.

Наказом Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області №11-233/14-14-СГ від 28.05.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7 га, кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства строком на 15 років. Даний наказ Головного управління Держгеокадастру області є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення чи ведення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України Про фермерське господарство .

Формальна наявність заяви громадянина стосовно відведення йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства та доданих документів не може бути підставою для прийняття наказу про задоволення цієї заяви та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, адже розглядаючи відповідну заяву орган влади має впевнитись у тому, що громадянин дійсно бажає та потребує створення фермерського господарства в розумінні Закону України Про фермерське господарство , а не зловживає передбаченим законом правом отримання земельної ділянки поза аукціоном, ОСОБА_3 не додав до заяви необхідних документів.

Орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Крім цього, приймаючи рішення про передачу в оренду громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 7 га головним управлінням Держгеокадастру, всупереч вимогам ст. 7 Закону України Про фермерське господарство не прийнято до уваги, що ОСОБА_3 не вказано кількість членів фермерського господарства, наявність у них чи у самого ОСОБА_3 права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність.

Так, відповідно до витягу з ЄДРПОУ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Покровське (Котовка) Гайворонського району Кіровоградської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) створив фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича ( ідентифікаційний код юридичної особи 39775715) на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, яка розташована на значній відстані (майже 90 км.) від фактичного місця проживання останнього.

Згідно довідки Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (№ 70 від 10.04.2017) ОСОБА_3 на території даної сільської ради ніколи не проживав та зареєстрований не був.

Відповідно до довідок Покровської (Котовської) сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (№16 від 29.03.2017) та Гайворонського РС УДМС в Кіровоградській області (№16/371 від 30.03.2017) ОСОБА_3 з народження зареєстрований та постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Котовське) Гайворонського району Кіровоградської області, за даний період останній місце проживання та місце реєстрації не змінював.

Також, у своїй заяві ОСОБА_3 не вказав щодо наявності в нього техніки для обробітку землі. ОСОБА_3 є єдиним засновником даного фермерського господарства, члени та наймані працівники у вказаному фермерському господарстві відсутні.

Крім того, відповідно до інформації ОСОБА_3 при реєстрації фермерського господарства зазначив, що юридична особа ФГ Осієвського Івана Юхимовича розташоване по вул. Слави, 140 в смт Новоархангельськ Новоархангельського району Кіровоградської області, хоча, відповідно до довідки Новоархангельської селищної ради № 305 від 10.04.2017 року, за вищезазначеною адресою розміщені господарські будівлі та споруди приватного сільськогосподарського підприємства Лан , з яким укладено договір оренди на користування земельною ділянкою на підставі рішення Новоархангельської селищної ради № 833 від 22.03.2012 року терміном на 49 років.

Враховуючи вищезазначене, зваживши наведені факти можливо дійти висновку, що бездіяльність органів виконавчої влади, відсутність належної перевірки та формальний підхід до вирішення заяви ОСОБА_3 створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Вищезазначені обставини не дають можливості пересвідчитися в дійсній наявності волевиявлення ОСОБА_3 на створення фермерського господарства, спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства та раціонального використання земель державної власності як того вимагає преамбула та ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , що свідчить про недотримання вимог цих норм та вказує на зловживання правом отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства поза аукціоном, як це передбачено ч. 2 ст. 134 ЗК України.

Іншою підставою для задоволення позовних вимог є те, що земельну ділянку ОСОБА_3 отримано всупереч вимог ч. 7 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство ( у редакції, яка була чинною на час видачі наказу та укладення спірного договору оренди земельної ділянки) - не єдиним масивом.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться на значній відстані від інших шести, тобто відведена не єдиним масивом, то це, в свою чергу, унеможливлює утворення єдиної зовнішньої межі для них, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (у редакції чинній на час видачі спірного наказу) та є окремою підставою для скасування спірного наказу.

Таким чином, наказ Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області №11-233/14-14-СГ від 28.05.2014, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7 га, кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства прийнято з порушенням вимог земельного законодавства і всупереч встановленій законом процедурі набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства, внаслідок чого є недійсним і підлягає скасуванню.

На підставі вищевказаного наказу між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області в особі заступника начальника відділу Держземагенства у Новоархангельському районі Кіровоградської області ОСОБА_4 (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди землі № 03/04/15-12 від 03 квітня 2015 року відповідно до якого орендодавець передав орендарю земельну ділянку загальною площею 7 га ріллі, яка розташована на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району (кадастровий номер 3523685000:02:000:2011). Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення договору оренди становить 172238 грн.

Вважав, що договір оренди землі укладено незаконно з наступних підстав.

Підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження землею від імені власника.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Під час укладення зазначеного договору недотриманням вимог ст. 203 ЦК України сторонами грубо порушено інтереси держави у сфері земельних, економічних правовідносин та підірвано авторитет державних органів.

Таким чином, внаслідок протиправних дій та рішень відповідачів, згадана земельна ділянка загальною площею 7 га, вартістю 172238 грн. вибула з володіння держави. В результаті чого державу було позбавлено можливості здійснити реалізацію права оренди земельних ділянок на більш вигідних засадах в умовах конкурентного ринку та попередити неефективне використання землі некомпетентним суб'єктом господарювання, а тому договір оренди землі є недійсним,

Крім того, відповідачем грубо порушено процедуру набуття права оренди на земельну ділянку.

Оскільки головним управлінням Держземагентства в Кіровоградській області в особі заступника начальника відділу Держземагентства в Новоархангельському районі ОСОБА_4 укладено з ОСОБА_3 даний договір оренди земельної ділянки без затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто з порушенням вимог ст.13 Закону України Про оцінку земель .

Також зазначав, що спори з приводу нерухомого майна розглядаються за місцем розташування цього майна.

Зазначав, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, а тому прокурор наділений правом пред'явити позов в інтересах держави як позивач.

Враховуючи те, що саме Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області допущено порушення вимог законодавства при укладенні договору оренди землі та передачі в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 даної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а тому воно являється відповідачем. Таким чином, орган, який наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у даному випадку відсутній.

Просив суд визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області № 11-233/14-14-СГ від 28.05.2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7 га, кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства строком на 15 років. Визнати недійсним договір оренди землі № 03/04/15-12 від 03 квітня 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області в особі заступника начальника відділу Держземагенства у Новоархангельському районі Кіровоградської області ОСОБА_4 (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар), відповідно до якого орендодавець передав орендарю земельну ділянку загальною площею 7 га ріллі, нормативна грошова оцінка якої становить 172238 грн., кадастровий номер 3523685000:02:000:2011, яка розташована за межами населеного пункту на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (Котовка) вул. Котовського, 75 Гайворонського району Кіровоградської області, індекс 26324 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636) земельну ділянку загальною площею 7 га ріллі, нормативна грошова оцінка якої становить 172238 грн., кадастровий номер 3523685000:02:000:2011, яка розташована за межами населеного пункту на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області шляхом складання акту приймання - передачі земельної ділянки. Стягнути з відповідачів понесені прокуратурою витрати на сплату судового збору у розмірі 4800 грн. /а.с.2-18,73-89/ .

Третя особа, яка самостійно заявляє вимоги на предмет спору - Розсохуватецька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області в свою чергу звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що підставою для звернення до суду став витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 03.11.2017 року, відповідно до якого за Розсохуватецькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області 30.10.2017 року зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку розміром 7 га кадастровий номер 3523685000:02:000:2011, тобто на земельну ділянку, стосовно якої заявлено позовні вимоги прокурором.

Вважала, що позов прокурора є обґрунтованим, відповідає чинному законодавству, але підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 81 ЦК України Розсохуватецька сільська рада є юридичною особою публічного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЗУ Про місцеве самоврядування підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Це положення Закону повністю кореспондується в положення ч. 1 ст. 329 ЦК України, відповідно до якої, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Рішенням тринадцятої сесії 5 скликання Розсохуватецької сільської ради за № 66 від 12 грудня 2008 року погоджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів на території Розсохуватецької сільської ради в розрізах по формах власності.

Аналогічне рішення прийнято сімнадцятою сесією п'ятого скликання Новоархангельської районної ради за № 242 від 19 грудня 2008 року.

Розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області за №705-р від 31 грудня 2008 року погоджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами Розсохуватецької сільської ради.

Рішенням двадцять третьої сесії п'ятого скликання Кіровоградської обласної ради за № 688 від 14 травня 2009 року погоджено проект розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів на території Розсохуватецької сільської ради загальною площею 2545,50 га з них: 215,340 га земель державної власності, 773,75 га земель комунальної власності, 1556,41 га земель приватної власності на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району, рекомендовано обласній державній адміністрації затвердити проект щодо розмежування земель за межами населеного пункту Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації за № 339-р від 4 червня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель за межами населеного пункту загальною площею 2545,50 га, з них: 215,340 га земель державної власності, 773,75 га земель комунальної власності, 1556,41 га земель приватної власності на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Відповідно до карти до проекту землеустрою, щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів та території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області спірна земельна ділянка розміром 50 га віднесена до комунальної власності Розсохуватецької сільської ради.

З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 03.11.2017 року, відповідно до якого за Розсохуватецькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області 30 жовтня 2017 року зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку розміром 7 га кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 тобто на земельну ділянку, стосовно якої заявлено позовні вимоги.

Таким чином Розсохуватецька сільська рада є законним власником спірної земельної ділянки.

Особа, яка мала б намір орендувати земельну ділянку, в даному випадку відповідач у справі - ОСОБА_3, повинен був звернутись із заявою про надання дозволу на виготовлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки до її власника, тобто до Розсохуватецької сільської ради, а не до головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, правонаступником якого є відповідач у справі - головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області.

Всупереч вимогам Конституції України Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області досконало не вивчили матеріали справи, не встановили належність земельної ділянки до державної чи комунальної власності, не будучи розпорядниками земель комунальної власності вийшло за межі своїх повноважень та помилково видало наказ Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області №11-233/14-14-СГ від 28.05.2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7 га, кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 в оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства строком на 15 років та помилково уклали договір оренди землі № 03/04/15-12 від 03 квітня 2015 року в особі заступника начальника відділу Держземагенства у Новоархангельському районі Кіровоградської області ОСОБА_4 (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар), відповідно до якого орендодавець передав орендарю земельну ділянку загальною площею 7 га ріллі, нормативна грошова оцінка якої становить 172238 грн., кадастровий номер 3523685000:02:000:2011, яка розташована за межами населеного пункту на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

На підставі викладеного вважає, що оспорювані наказ та договір оренди землі підлягають скасуванню, оскільки виданий наказ та договір оренди землі видано та укладено не уповноваженим на те органом.

Вважала, що позов прокурора в частині визнання недійсним та скасування наказу головного управління Держземагенства у Кіровоградській області визнання недійсним договору оренди обґрунтований і підлягає задоволенню, а в частині повернення головному управлінню Держземагенства у Кіровоградській області не обґрунтований і не підлягає задоволенню.

Просила визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області №11-233/14-14-СГ від 28.05.2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7 га, кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства строком на 15 років. Визнати недійсним договір оренди землі № 03/04/15-12 від 03 квітня 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області в особі заступника начальника відділу Держземагенства у Новоархангельському районі Кіровоградської області ОСОБА_4 (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар), відповідно до якого орендодавець передав орендарю земельну ділянку загальною площею 7 га ріллі, нормативна грошова оцінка якої становить 172238 грн., кадастровий номер 3523685000:02:000:2011, яка розташована за межами населеного пункту на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (Котовка) вул. Котовського, 75 Гайворонського району Кіровоградської області, індекс 26324, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, повернути у власність Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04367105) земельну ділянку загальною площею 7 га ріллі, нормативна грошова оцінка якої становить 172238 грн., кадастровий номер 3523685000:02:000:2011, яка розташована за межами населеного пункту на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області шляхом складання акту приймання - передачі земельної ділянки. Стягнути з відповідачів на користь Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області судові витрати /т. 2 а.с.20-26/ .

12.06.2017 року ухвалою судді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області було відкрито провадження у справі за цивільним позовом першого заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури /т.1 а.с.66/.

15.11.2017 року на підставі ухвали Новоархангельського району Кіровоградської області Розсохуватецьку сільську раду Новоархангельського району Кіровоградської області залучено по справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та об'єднано в одне провадження цивільний позов першого заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії та цивільний позов Розсохуватецької сільської ради Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії /т. 2 а.с. 42-43/ .

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, але надіслав суду заперечення в якому просив справу слухати у його відсутності. Зокрема в запереченні зазначив, що в провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області на розгляді знаходиться справа за позовом першого заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури до Головного управління. Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа ФГ ОСОБА_3Ю. про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту першого роз'яснення президії Вищою арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів (з наступними змінами і доповненнями), акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язкового умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних. законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Більш того чинне законодавство не передбачає можливості втручання в право особи, яке вона отримала за відповідними наказами, виконавши всі вимоги законодавства, з огляду на можливі недоліки в організації діяльності органу, що таке право їй надав.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням, майна шляхом введення законів.

Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає: лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступніший для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Європейський Суд визнав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Водночас зазначивши, що суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Європейський Суд наголошує на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади: не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.03 № 44277/98 Стрейч проти Сполученого Королівства встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції , отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Рекомендацій № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом ОСОБА_7 Європи 11.03.1980 року термін дискреційне повноваження означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибирати з кількох юридично доступних рішень, те яке буде більш прийнятним. Відтак дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину резюмується. Отже, обов'язок доведення обставин, з якими закон пов'язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача в даному випадку прокурором наведено тільки загальні норми чинного законодавства без належного обґрунтування визнання недійсними договорів оренди, крім того позивачем не в клопотанні, не в позові не зазначається яким саме чином; укладені договори порушують інтереси держави. Стосовно думки прокуратури, що договори оренди суперечать актам законодавства та моральним засадам суспільства зазначили наступне, що відповідно до ст. 15 ЗУ Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки, визнання сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 21 вищевказаного закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. За загальним правилом ст. 217 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. Вимоги викладені у ст. 15 ЗУ Про оренду землі при укладені договорів дотримані, вважав що прокуратурою аргументованих підстав для визнання недійсними договорів не наведено.

Також вважав, що вимоги за вищевказаними статтями дотримані в повному обсязі та підстав задоволення позовних вимог відсутні,

Просив суд в задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки відмовити. Будь-якого заперечення, щодо позовних вимог третьої особи до суду не направляв /т. 1а.с. 148-150/ .

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2, в судовому засіданні позови не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зокрема в запереченні на позов прокурора зазначив, щодійсно між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір зазначеної вище земельної ділянки.

Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Новоархангельської районного управління юстиції здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Договір оренди був укладений на підставі наказу головного управління Держземагенства у Кіровоградській і затверджено проект землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3Ю строком на 15 років гр. ОСОБА_3 земельну ділянку, для ведення фермерського господарства, а також встановлено орендну плату у розмірі 4 % від її нормативно грошової оцінки.

В зв'язку з відсутністю власного приміщення необхідного ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Новоархангельського району, останній уклав договір оренди від 29.05.2015 року з приватним сільськогосподарським підприємством Лан , за умовами якого, ОСОБА_3, орендує приміщення за адресою: вул. Слави 140 смт Новоархангельськ.

Після здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі ОСОБА_3 здійснив реєстрацію фермерського господарства Осієвського Івана Юхимовича (ідентифікаційний код юридичної особи - 39775715) та вказав місцезнаходження юридичної особи: вул. Слави 140 смт Новоархангельськ. Таким чином отримавши у визначеному законом порядку в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зареєструвавши фермерське господарство, ОСОБА_3 починаючи з 2015 року по сьогоднішній день (в продовж 3 років) господарює на орендованій земельній ділянці вирощуючи сільськогосподарські культури та сплачує належні податки та орендну плату за користування земельною ділянкою. В своїй діяльності ФГ Осієвського Івана Юхимовича використовує найману техніку.

На його думку наказ та договір відповідно виданий та укладений згідно до вимог чинного законодавства.

Вважав, що органи прокуратури порушуючи Закон України Про прокуратуру попередньо, до звернення до суду, не повідомили Держсільгоспінспекцію України про свої дії, хоча відповідно до закону зобов'язані це зробити.

Прокурор в позові не навів жодного суттєвого обґрунтування, щодо невиконання або порушення ОСОБА_3 земельного законодавства, що загрожувало б земельній ділянці (підпадало б під поняття охорона земель) та потребувало б захисту шляхом втручання органів прокуратури та припинення орендних відносини між ОСОБА_3 та головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області.

Також, звернув увагу суду на те, що отримання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3 відбулося згідно чинного законодавства України. Твердження Позивача про незрозумілі та надумані порушення з використання спрощених процедур отримання поза межами земельних торів права оренди, це лише метод органів прокуратури здійснювати тиск на фермерське господарства, яке в повній мірі сплачує податки та платежі за оренду землі.

При зверненні із клопотанням до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області про відведення в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, гр. ОСОБА_3 визначив кількість членів фермерського господарства - один, а також те, що правом на безоплатне оформлення земельної ділянки у власність скористався, на земельній ділянці планує вирощувати зернові культури.

До клопотань заявником додано викопіювання з кадастрової карти, копію паспорту, ідентифікаційного номера та диплому про закінчення аграрного навчального закладу, крім того було подано обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Також прокурор не вірно розуміє частину 7 ст. 7 ЗУ Про фермерське господарство та не врахує те, що надання земельних ділянок єдиним масивом має місце лише в тому випадку, коли, орган, уповноважений розпоряджатися землями, приймає рішення про надання в оренду громадянину земельних ділянок сільськогосподарського призначення лісового та водного фондів єдиним масивом, а не окремо по кожній категорії земель для ведення фермерського господарства. Твердженням позивача щодо недійсності правочину та іменування його оспорюваним правочином є голослівним та не відповідає дійсності.

Крім того твердження позивача щодо відсутності намірів у громадянина ОСОБА_3Ю займатися фермерським господарством на підставі того, що він не проживає на території Розсохуватецької сільської ради відсутності у його власності сільськогосподарської техніки та приміщень є безпідставними а такий висновок позивача є хибний, спотворений та недостовірний.

Також, ще однією із підстав для визнання недійсним договору оренди, на думку позивача, є те, що відповідачем грубо порушено процедуру набуття права оренди на земельну ділянку, а саме земельну ділянку передано у оренду без затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Про те, дане твердження є невірним, оскільки під час укладення договорів оренди на дану земельну ділянку у Новоархангельському відділі Держгеокадастру уже була грошова оцінка земельної ділянки, виготовлена попереднім орендарем ПП Заповіт у 2011 році, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Таким чином на момент укладення договору оренди земельної ділянки нормативного грошова оцінка була виготовлена та не потребувала уточнення до 2018 року.

Вважав, що позивачем у позові не наведено та не додано до матеріалів справи жодного обґрунтованого доказу, який би давав підстави стверджувати про недійсність укладеного договору оренди, а тому договір є чинним та обов'язковим для укладення його сторонами.

Усе вище викладене підтверджує наявність волевиявлення ОСОБА_3 на створення фермерського господарства, спроможність вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці, наданій для ведення фермерського господарства та раціонального використання земель державної власності.

Звернув увагу суду на те, що прокурором не наведено жодного суттєвого обґрунтування, щодо невиконання або порушення ОСОБА_3 земельного законодавства, що загрожувало б земельній ділянці (підпадало б під поняття охорона земель) та потребувало б захисту шляхом втручання органів прокуратури та припинення орендних відносини між ОСОБА_3 та головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області.

Просив повністю відмовити першому заступнику керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури у задоволені позову про визнання недійсним та скасування наказу та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Щодо позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору заперечив наступне, що дійсно між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір зазначеної вище земельної ділянки.

Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Новоархангельської районного управління юстиції здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Договір оренди був укладений на підставі наказу головного управління Держземагенства у Кіровоградській і затверджено проект землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3Ю строком на 15 років гр. ОСОБА_3 земельну ділянку, для ведення фермерського господарства, а також встановлено орендну плату у розмірі 4 % від її нормативно грошової оцінки.

В зв'язку з відсутністю власного приміщення необхідного ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Новоархангельського району, останній уклав договір оренди від 29 травня 2015 року з приватним сільськогосподарським підприємством Лан , за умовами якого, ОСОБА_3, орендує приміщення за адресою: вул. Слави 140 смт Новоархангельськ.

Після здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі ОСОБА_3 здійснив реєстрацію фермерського господарства Осієвського Івана Юхимовича (ідентифікаційний код юридичної особи - 39775715) та вказав місцезнаходження юридичної особи: вул. Слави 140 смт Новоархангельськ.

Ознайомившись з позовною заявою третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Розсохуватецької сільської ради та доданими документами до неї, а також із витребуваними судом проектами розмежування земель Розсохуватецької сільської ради вважав що рішення тридцятої сесії п'ятого скликання Розсохуватецької сільської ради № 66 від 12 грудня 2008 року є незаконним та недійсним так як фактично наявні три різних рішення виданих Розсохуватецькою сільською радою, що стосуються розмежування земель державної та комунальної власності.

Також вказав, що на момент отримання ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду Розсохуватецька сільська рада не набула права власності на земельну ділянку, а зробила це пізніше в часі, хоча мала можливість набуття права власності на земельну ділянку починаючи з 4 червня 2009 року, але зробила це лише через 8 років. Що має свідчити про безвідповідальне ставлення сільського голови до своєї роботи як представника орана місцевого самоврядування який маючи можливість надати органу місцевого самоврядування право розпорядження 765 га землі в цілому, не зробила жодних дій до 2017 року хоча їй і була відома така можливість.

ОСОБА_3 в свою чергу невідомо і не могло бути відомо, що Розсохуватецькою сільською радою було розроблено проекти землеустрою про розмежування земель держаної та комунальної власності, а враховуючи що землі за межами населених пунктів перебувають у державній власності відповідно до Закону тому він для отримання в оренду земельної ділянки звернувся до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, яке своїм наказом підтвердило, що земельна ділянка дійсно перебуває у державній власності.

Зазначив, що Розсохуватецька сільська рада за час перебування земельної ділянки. в оренді ОСОБА_3 (три роки) жодного разу будь-яким чином не повідомила останнього про наявність проекту розмежувань земель державної та комунальної власності.

Посилався на рішення Європейського суду з прав людини.

Просив повністю відмовити в задоволенні позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору /т. 1 а.с.97-104, т. 2 а.с.215-222/ .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вважав позови не обґрунтованими, підтримав представника відповідача ОСОБА_3, та просив відмовити в їх задоволенні.

Суд вислухавши думку учасників на місці ухвалив проводити судове засідання за відсутності представника головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області та ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до висновку, що цивільний позов першого заступника прокурора обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, цивільний позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Ч. 2 ст. 3 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент подачі позову до суду) передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент подачі позову до суду) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

П. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом .

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом .

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зі змісту ст. 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, серед іншого, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Враховуючи положення вищезазначених статей суд приходить до висновку, що перший заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в межах своїх повноважень звернувся до суду з даним цивільним позовом.

Відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_7 України від 10.09.2014 року № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади , наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 29.04.2015 №15 Про реорганізацію Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області , Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 20 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області . Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області передані повноваження ГУ Держземагенства у Кіровоградській області, в тому числі щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України на території Кіровоградської області.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

08.05.2014 року першим заступником начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області було винесено наказ № 11-57/14-14-СГ, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення площею 7 га ріллі, розташованої за межами населеного пункту на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства /т. 1 а.с.189/ .

28.05.2014 року першим заступником начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області було винесено наказ № 11-233/14-14-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7 га, кадастровий № 3523685000:02:000:2011 в оренду ОСОБА_3 Наказано надати в оренду останньому строком на 15 років вищезазначену земельну ділянку, встановлено орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою у розмірі 4 відсотків від її нормативно грошової оцінки /т. 1 а.с.22/ .

Наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції. Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі. Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил.

Ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

В частинах 1 та 2 ст. 93 ЗК України визначена дефініція оренди землі та осіб, яким може передаватись в оренду земельні ділянки. Зокрема законодавець вказує, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності . Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

У частині 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство визначено поняття фермерського господарства, а саме фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Ч. 7 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство вказує на те, що Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро - і радіотелефонних мереж, газо - і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗК Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

03.04.2015 року між Головним управлінням Держземагенства в Кіровоградській області та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі площею 7,0000 га в тому числі рілля 7,0000 га, яка знаходиться на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Договір укладено на 15 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки (пункти 1.1, 2.1., 3.1, 4.1 договору). Цільове призначення відповідно до п. 5.2 договору - для ведення фермерського господарства /т. 1 а.с.19-21/ .

03.04.2015 року ОСОБА_3 та представник Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області склали акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об'єкта оренди /т. 1 а.с. 114-115/ .

10.04.2015 року рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області індексний номер 36188205, номер запису 9350068 здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки /т. 1 а.с.105-106/ .

За змістом ст. ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство в зв'язку з реєстрацією фермерського господарства останнє автоматично не набуває прав та обов'язків орендаря за договором оренди земельної ділянки. Фермерське господарство було створене після набуття земельної ділянки у користування, а саме 30 квітня 2015 року. Доказів заміни у встановленому законодавством порядку орендаря земельної ділянки: ОСОБА_3 на фермерське господарство чи припинення в будь-якій інший спосіб орендних відносин саме між ОСОБА_3 і Головним управлінням Держземагенства в Кіровоградській області матеріали справи не містять. Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді у ОСОБА_3 /т.1 а.с.105-106/ .

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даною нормою прямої дії встановлюється порядок та спрямовуються дії всіх суб'єктів владних повноважень, з метою реалізації норм права відповідно до принципів законності, справедливості, гуманності, поділу власті, верховенства права.

Спосіб це визначене законом в їх компетенції те, яким чином здійснюються дії спрямовані на реалізацію владних повноважень, здійснюючи такі повноваження, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

В ст. 15 1 ЗК України законодавець закріпив повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Зокрема до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні; в) організація проведення робіт, пов'язаних із реалізацією земельної реформи; г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель та охорони земель; ґ) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; д) участь у державному регулюванні планування територій; е) проведення державної експертизи землевпорядної документації; є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі; є 1 ) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; ж) вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Положеннями частин 1 та 2 ст. 84 ЗК України закріплено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З аналізу вищеперелічених норм матеріального права випливає, що управління Держкомзему (назва установи на час схвалення актів індивідуальної дії - наказів та правочину - договору оренди землі) мало право розпоряджатись виключно землями, що перебували у державній власності.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Розсохуватецька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області виходячи із положень ст. ст. 80, 81 ч. 2 ЦК України - є юридичною особою публічного права.

В розумінні ст. 82 ЦК України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Ч. 1 ст. 1 ЦК України вказує, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Положеннями ч. 1 ст. 329 ЦК України, визначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

В розумінні ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

В пп. а) п. 5 ч. 2 ст. 83 ЗК України зазначено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: передачі їм земель державної власності.

Частина 5 статті 122 ЗК України визначає повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, відповідно до яких: обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Положення ч. 5 ст. 122 ЗК України повністю кореспондується із положеннями ч. 3 ст. 8 ЗУ Про розмежування земель державної та комунальної власності , відповідно до якої ОСОБА_7 Міністрів АР Крим, обласні, Севастопольська міська державні адміністрації на їх території за погодженням з відповідними сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами приймають рішення про розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів.

На виконання положень ЗУ Про розмежування земель державної та комунальної власності , який діяв на момент виниклих правовідносин, Розсохуватецька сільська рада звернулась до ДП Кіровоградський науково-дослідний інститут із землеустрою для виготовлення проекту розмежування земель державної та комунальної власності, який був виготовлений /т. 2 а.с.153-204/ .

Рішенням тринадцятої сесії 5 скликання Розсохуватецької сільської ради за № 66 від 12 грудня 2008 року погоджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів на території Розсохуватецької сільської ради в розрізах по формах власності /т.2 а.с.29/ .

Аналогічне рішення прийнято сімнадцятою сесією п'ятого скликання Новоархангельської районної ради за № 242 від 19 грудня 2008 року /т. 2 а.с.30/ .

Розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області за № 705-р від 31.12.2008 року погоджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами Розсохуватецької сільської ради /т.2 а.с.32/ .

Рішенням двадцять третьої сесії п'ятого скликання Кіровоградської обласної ради за №688 від 14 травня 2009 року погоджено проект розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів на території Розсохуватецької сільської ради загальною площею 2545,50 га з них: 215,340 га земель державної власності, 773,75 га земель комунальної власності, 1556,41 га земель приватної власності на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району, рекомендовано обласній державній адміністрації затвердити проект щодо розмежування земель за межами населеного пункту Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області /т.2 а.с.36/ .

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації за №339-р від 4 червня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель за межами населеного пункту загальною площею 2545,50 га, з них: 215,340 га земель державної власності, 773,75 га земель комунальної власності, 1556,41 га земель приватної власності на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області /т.2 а.с.37/ .

Відповідно до карти до проекту землеустрою, щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів та території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області спірна земельна ділянка віднесена до комунальної власності Розсохуватецької сільської ради /т. 2 а.с.69-83/ .

Рішенням сесії № 95 від 11 вересня 2009 року Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району розмежовані землі прийнято у комунальну власність Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району.

Всі рішення органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з даного питання ніким не оскаржувались і мають силу з дня їх прийняття.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відносить рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до правовстановлюючих документів, на підставі яких встановлюються, змінюються та припиняються цивільні права та обов'язки.

Таким чином, органи місцевого самоврядування в особі Розсохуватецької сільської ради, Новоархангельської районної ради, Кіровоградської обласної ради та органи виконавчої влади в особі Новоархангельської РДА та Кіровоградської ОДА щодо прийняття рішення про розмежування земель комунальної та державної власності на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області діяли виключно в межах та у спосіб визначених Конституцією України, ЗК України та ЗУ Про розмежування земель державної та комунальної власності , який діяв на чс прийняття рішень.

З прийняттям розпорядження Голови Кіровоградської ОДА №339-р від 4 червня 2009 року держава у особі Кіровоградської ОДА втратила, а Розсохуватецька сільська рада на підставі рішення сесії Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області № 95 від 11 вересня 2009 року про прийняття у комунальну власність спірної земельної ділянки набула право власності на вказану земельну ділянку.

Ч. 1 ст. 79 1 ЗК України вказує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 03.11.2017 року індексний номер витягу 102486333 номер запису про право власності 23164308 вбачається, що за Розсохуватецькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку /т.2 а.с.27/ . Тобто на час постановляння судового рішення Розсохуватецька сільська рада є власником земельної ділянки.

Ст. 41 Конституції України вказує на те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України змістом права власності є право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Стаття 2 цього ж Закону визначає правові засади оренди землі, відповідно до яких: відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

З цього суд резюмує, що відповідач ОСОБА_3, щодо оренди земельної ділянки відносно якої виник спір, повинен був звертатись з відповідною заявою до Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, як законного володільця земельної ділянки на момент схвалення правочину, а управління Держгеокадастру повинно було діяти в межах та у спосіб визначений законом, а саме встановити належність земельної ділянки, саме державі, а потім вирішувати процедурні питання з приводу передачі її в оренду та схвалення в подальшому правочину.

За наведених обставин оспорювані наказ та договір оренди землі підлягають безумовному скасуванню, оскільки відповідно виданий та укладений органом, який не наділений на те повноваженнями.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України , Земельним кодексом України , Сімейним кодексом України , Законом України від 12 травня 1991 року №1023-XII Про захист прав споживачів (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV ) та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини та на підставі цих норм вирішувати справи.

Частинами 1, 2, 5 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У частині першій ст. 215 ЦК України наголошується, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним, як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Оскільки наказ головного управління Держземагенства про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки визнається недійсним та скасовується підлягає безумовному скасуванню укладений договір оренди земельної ділянки, який укладений поза межами повноважень зазначеного вище органу.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи те, що договір оренди землі визнається недійсним, то відповідно враховуючи належність на даний час земельної ділянки органу місцевого самоврядування - земельна ділянка підлягає поверненню ОСОБА_3 Розсохуватецькій сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області.

Суд звертає увагу на те, що прокурор невірно визначив підставу позову з приводу відсутності грошової оцінки земельної ділянки, оскільки під час схвалення правочину грошова оцінка на земельну ділянку була наявна у відділі Держземагенства (назва на час укладення договору), яка була виготовлення попереднім орендарем /т.1 а.с.224-230/ . Це відповідає положенням ст. ст. 5 ч. 5, 13 , 18, 20 , 21 , 23 Закону України Про оцінку земель , повторна нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше ніж один раз 5-7 років .

Посилання представника Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області та представника відповідача ОСОБА_3 на рішення європейського суду з приводу порушення права особи на майно не може бути прийняте до уваги, оскільки вирішення даної справи не порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка передбачає, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того виходячи з обставин того, що позбавлення права ОСОБА_3 орендувати зазначену земельну ділянку не порушує справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами останнього, адже він не позбавлений права на конкурентній основі отримати право оренди зазначеної земельної ділянки звернувшись до належного власника у спосіб визначений законом.

Судом також не приймається до уваги твердження представника відповідача з приводу розбіжностей в рішеннях сесії Розсохуватецької сільської ради, оскільки дана обставина не була предметом розгляду по даній справі, а також не оспорювалось зареєстроване право власності на земельну ділянку.

Даний спір підсудний Новоархангельському районному суду з огляду на п. 7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ відповідно до якої земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 Земельного кодексу України ; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України (в редакції на час прийняття позову) розглядаються в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково, а третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору повністю.

Судові витрати суд стягує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України .

На підставі наведеного, та керуючись ст. ст. 13, 14, 19, 41 Конституції України, Законом України Про фермерське господарство , Законом України Про оренду землі , Законом України Про оцінку земель , Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 1, 15 1 , 83, 84,93, 116, 122, 124 ЗК України, ст. ст. 80, 81, 82, 203, 215, 216, 329 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , ст. ст. 3, 11, 61, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов першого заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково, цивільній позов Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3, третя особа фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області № 11-233/14-14-СГ від 28.05.2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7 га , кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства строком на 15 років.

Визнати недійсним договір оренди землі № 03/04/15-12 від 03 квітня 2015 року , укладений між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області в особі заступника начальника відділу Держземагенства у Новоархангельському районі Кіровоградської області ОСОБА_4 (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар), відповідно до якого орендодавець передав орендарю земельну ділянку загальною площею 7 га ріллі, кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 , яка розташована за межами населеного пункту на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (Котовка) вул. Котовського, 75 Гайворонського району Кіровоградської області, індекс 26324, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, після набрання даним рішенням законної сили повернути у власність Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04367105) земельну ділянку загальною площею 7 га ріллі, кадастровий номер 3523685000:02:000:2011 , яка розташована за межами населеного пункту на території Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області шляхом складання акту приймання - передачі земельної ділянки.

В частині позовних вимог прокурора про повернення земельної ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь прокуратури Кіровоградської області код ЄДРПОУ 02910025, на розрахунковий рахунок 35215073004600, банк - Державна казначейська служба України м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, сплачений судовий збір в сумі 1600 /одна тисяча шістсот/ грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь прокуратури Кіровоградської області код ЄДРПОУ 02910025, на розрахунковий рахунок 35215073004600, банк - Державна казначейська служба України м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, сплачений судовий збір в сумі 1600 /одна тисяча шістсот/ грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04367105) сплачений судовий збір в сумі 2400 /дві тисячі чотириста/ грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Розсохуватецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04367105) сплачений судовий збір в сумі 2400 /дві тисячі чотириста/ грн.

Ідентифікаційні дані учасників:

Новоукраїнська місцева прокуратура Кіровоградської області, місцезнаходження вул. Гагаріна, 7 м. Новоукраїнка, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 002910025;

Прокуратура Кіровоградської області, місцезнаходження вул. Верхнепермська, 4 м. Кропивницький, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 002910025.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, місцезнаходження вул. Академіка Корольова, 26 м. Кропивницький, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 39767636.

ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії ЕА № 223136.

Фермерське господарство Осієвського Івана Юхимовича , місцезнаходження вул. Слави, 140 смт Новоархангельськ Кіровоградської області , код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 39775715.

Розсохуватецька сільська Рада Новоархангельського району Кіровоградської області, місцезнаходження с. Розсохуватець Новоархангельського району Кіровоградської області код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04367105.

Рішення може бути оскаржено через Новоархангельський районний суд до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Копію даного рішення негайно вручити прокурору, представнику відповідача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, представнику третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, іншим учасникам справити направити копію даного рішення наступного дня після проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 01 березня 2018 року.

Головуючий: