Вирок

від 23.02.2018 по справі 757/5743/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5743/18-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2018 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисникаобвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358, ч.1 ст.205 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , 10.02.2017 року, в денний період часу підробила офіційний документ, який посвідчується приватним нотаріусом, з метою їх використання іншими особами.

Так, для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_5 , перебуваючи біля станції метро Либідська в Печерському районі м. Києва, передала невстановленій слідством особі копію свого паспорту громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання реєстраційних документів підприємства, при цьому достовірно знаючи, що фактично частку статутного фонду не вносила, до статутного фонду її не передавала та не від кого не приймала як засновник, і не збиралася, як вказано в цих документах, займатись підприємницькою діяльністю, а також усвідомлюючи, що в подальшому, статутні документи ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433), які надають право на перереєстрацію підприємства, проведення підприємницької діяльності та отримання від неї прибутку, будуть використані іншими особами шляхом подання у відповідні державні органи, підробила документи за наступних обставин:

10.02.2017, у денний період часу, ОСОБА_5 , знаходячись біля станції метро Либідська в Печерському районі м. Києва, більш точного місця встановити не представилось можливим, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробила, тобто підписала від імені учасника (засновника)Протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433), в який внесені завідомо неправдиві відомості, а саме:

?в розділі "ВИРІШИЛИ" п. 1 протоколу зазначено: про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_6 за власним бажанням з 10.02.2017;

?в розділі "ВИРІШИЛИ" п. 1 протоколу зазначено: призначити ОСОБА_5 на посаду директора Товариства з 11.02.2017 року.

?В розділі "ВИРІШИЛИ" п. 2 протоколу зазначено: у зв`язку із виходом зі складу учасників ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу, передав належну йому частку статутного капіталу Товариства в розмірі 500 (п`ятсот) грн., що становить 50% статутного капіталу, на користь ОСОБА_5 . У зв`язку із виходом зі складу учасників ОСОБА_7 , на підставі договору купівлі-продажу, передала належну їй частку статутного капіталу Товариства в розмірі 500 (пя`тсот) грн. 00 коп., що становить 50% статутного капіталу, на користь ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 володіє 100% Статутного капіталу Товариства в грошовому розмірі становить 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Вказаний протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433) в подальшому був переданий до реєстраційної служби, для проведення державної реєстрації змін до відомостей стосовно Товариства, в тому числі, щодо зміни складу учасників Товариства та внесення змін в ЄДР до відомостей про Товариство відносно зміни директора зазначеного підприємства, яке дії на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1182.

Підроблення ОСОБА_5 , офіційних документів ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433), які посвідчуються установою і які надають права, з метою використання їх підроблювачем, дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, що виразилися у підробленні офіційних документів, які посвідчуються установою, і які надають права, з метою використання їх підроблювачем, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи біля метро Либідська вПечерському районі м. Києва, підписалапротокол № 2 Загальних зборів учасників ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433)від 10.02.2017 щодо нібито зміни складу учасників ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433), придбання часток в статутному капіталі ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433), що становить по 50 % статутного капіталу, вартістю по 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. кожна,які в сумі складають 100% статутного капіталу - 1000 грн.,призначення себе на посаду директора вказаного підприємства, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, чим вчинила дії, направлені на придбання фіктивного суб`єкта підприємництва - ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433).

У подальшому, вищезазначені документи невстановленими слідством особами були передані до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, для перереєстрації ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ»(код ЄДРПОУ 40618433).

Підписання ОСОБА_5 реєстраційних документів ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ» (код ЄДРПОУ 40618433) дало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Дії ОСОБА_5 , яка перереєструвала (придбала) ТОВ «АВІЗО ІНФОРМ» (код ЄДРПОУ 40618433) здійснювалися в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва, а саме:

-статті 1 Закону України Про підприємництво № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з метою виробництва продукції, виконання робіт, чи надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку;

-статті 14 Закону України Про підприємництво № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, або через уповноважені ним органи;

-пункту 3 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 р., згідно якого власник, або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах;

-пункту 1 статті 9 Закону України Про систему оподаткування №1251-ХІІ від 25.06.1991 р., із змінами та доповненнями, згідно якого підприємство повинно сплачувати до бюджету належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) в установлені законом терміни.

-статті 81 Цивільного Кодексу України, за якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

-статті 87 Цивільного кодексу України якою встановлено:

Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

-статті 88 Цивільного кодексу України якою встановлено:

-у засновницькому договорі товариства визначаються умови передання товариству майна учасників.

-статті 89 Цивільного кодексу України якою встановлено:

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

-статті 56 Господарського кодексу України якою встановлено, що суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

-статті 57 Господарського кодексу України якою встановлено:

Установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (модельний статут) (положення) суб`єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

У засновницькому договорі засновники зобов`язуються утворити суб`єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб`єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб`єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

-статті 57 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

-статті 88 Господарського кодексу України якою встановлено, що учасники господарського товариства зобов`язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

-статті 89 Господарського кодексу України якою встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

-статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості, передбачені законом.

-пункту 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, несуть засновники (учасники) юридичної особи.

-статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

-статті 4 Закону України «Про господарські товариства» N 1576-XII від 19.09.1991 р. якою визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

-модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1182.

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, що виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 КК України.

31 січня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.358, ч.1 ст.205 КК України. Обвинувачена ОСОБА_5 у повному обсязі в межах висунутого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних злочинів. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.1 ст.205 КК України з урахуванням ст.70 КК України у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник обвинуваченої та обвинувачена в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачена ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.1 ст.205 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.1 ст.205 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом`якшують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов не заявлений.

Враховуючи викладене, керуючись ст.314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 31 січня 2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_5 про визнання винуватості.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, та призначити їй узгоджене покарання у виді 1 року обмеження волі.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, захиснику та обвинуваченій.

Суддя ОСОБА_1