Рішення

від 15.02.2018 по справі 808/4051/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Справа № 808/4051/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

за участю секретаря Горбової І.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків відповідача у банках обслуговуючих такого платника податків кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 408 869 грн. 18 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який виник внаслідок несплати відповідачем у добровільному порядку самостійно визначених податкових зобов'язань у поданій декларації за 2017 рік. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути суму податкового боргу в розмірі 408 869,18 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2018 призначено перше судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 15.02.2018.

Представником позивача, подано довідку про стан заборгованості відповідача (вх. №5075 від 15.02.2018).

Представником відповідача письмовий відзив на позовну заяву не наданий. Про проведення першого судового засідання у спрощеному провадженні був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПрАТ “Приазовкурорт” (ідентифікаційний код 02647763) є юридичною особою, яка перебуває на обліку у Бердянській ОДПІ.

09 лютого 2017 року відповідачем до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію №9014769834 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4 906 430,19 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за період з січня по листопад 2017 року (включно) становить 408 869,18 грн. та за грудень 2017 року – 408 869,21 грн.

Проте, самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб із терміном сплати 30.10.2017 року відповідачем не сплачені.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 07.05.2015 відповідачу вручено податкову вимогу від 06.05.2015 №893-23 на суму 4 898 398,67 грн., про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаної вимоги.

Згідно із обліковою карткою платника та довідкою про заборгованість встановлено, що на час розгляду справи у суді новостворенний податковий борг ПрАТ “Приазовкурорт” з орендної плати з юридичних осіб становить 408 869,18 грн.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема,сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктами 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що ПрАТ “Приазовкурорт” самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 2017 рік, однак самостійно визначені податкові зобов'язання із терміном сплати 30.10.2017 року відповідачем сплачені не були та набули статусу податкового боргу. Доказів протилежного відповідачем суду не надано та не наведено.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 07.05.2015 головному бухгалтеру відповідача під розписку вручена податкова вимога від 06.05.2015 №893-23 на суму 4 898 398,67 грн., про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаної вимоги.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 408 869,18 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (ідентифікаційний код 39396146, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, 166) до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (ідентифікаційний код 02647763, місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Котляревського/Перлинна, 12/24) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків – Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (ідентифікаційний код 02647763, місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Котляревського/Перлинна, 12/24) у банках, обслуговуючих такого платника податків та його філії, а також за рахунок його готівкових коштів, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 408 869,18 грн. (чотириста вісім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень 18 копійок) на р/р 33212812700011, отримувач Бердянське УК /Бердянськ/18010600, код отримувача 38042560, банк ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова