ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2018 р. №809/1895/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
при секретарі Бунич Т.В.,
за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області до Яворівської ОСОБА_5 ступенів Косівської районної ради Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
ВСТАНОВИВ:
28.12.2017 року управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Яворівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Косівської районної ради Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення перевірки відповідача виявлено порушення вимог законодавства, в наслідок чого створюється реальна загроза життю та здоров'ю вихованців та працівників навчального закладу. З метою усунення вказаних порушень та гарантування безпеки життя та здоров'я людей, позивач просив суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) пришкільного інтернату Яворівської ОСОБА_5 ступенів Косівської районної ради Івано-Франківської області за адресою: с. Яворів, Косівський район, Івано-Франківська область шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2017 року в даній адміністративній справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з мотивів, зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив. Суду пояснили, що перевірка за результатами якої складено акт від 15.12.2017 року за №188, де зафіксовані численні порушення вимог чинного законодавства, контролюючим органом проведена правомірно. За результатами вказаної перевірки винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту. У період з 19.02.2018 року по 20.02.2018 року позивачем проведена повторна перевірка, однак порушення, вказані у приписі, відповідачем в повному обсязі усунуті не були, а тому існує реальна загроза життю та здоров'ю людей. Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів для забезпечення належного стану протипожежної безпеки є безпідставним, оскільки жодних доказів, які б підтверджували даний факт, не надано. Просили позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначили, що більша частина виявлених порушень усунена, неусунутими залишились два порушення, для виправлення яких необхідне значне бюджетне фінансування, у зв'язку з чим директором Яворівської ОСОБА_5 ступенів надіслано лист до Косівської районної державної адміністрації з проханням передбачити кошти при формуванні бюджету на 2018 рік для проведення робіт по усуненню виявлених позивачем порушень. Вказали, що у пришкільному інтернаті проживає 23 дитини, які мешкають в горах на відстані 5-9 кілометрів від школи, а тому, зважаючи на погодні умови, вони змушені залишатися на ніч. Після уроків з дітьми займається вихователь, а ввечері та вночі залишається черговий. Просили у задоволенні позовних вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовити повністю, оскільки виявлені позивачем порушення правил пожежної безпеки, на думку відповідача, не створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що на підставі наказу №28 від 17.11.2017 року та посвідчення на проведення перевірки №89 від 17.11.2017 року, 14.12.2017 посадовими особами Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку Яворівської ОСОБА_5 ступенів Косівської районної ради Івано-Франківської області за адресою: с. Яворів, Косівський район, Івано-Франківська область щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складено акт №188 від 15.12.2017 року в якому зафіксовані численні порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
На підставі даної перевірки контролюючим органом винесено припис від 15.12.2017 року за №165 про усунення порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
У період з 19.02.2018 року по 20.02.2018 року позивачем проведена повторна перевірка Яворівської ОСОБА_5 ступенів Косівської районної ради Івано-Франківської області за результатами якої виявлено та зафіксовано у акті перевірки №1 такі порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки:
- дерев'яні конструкції горища не оброблено вогнетривким розчином (пункт 2.5 розділ 2 Глава ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417);
- приміщення школи та пришкільного інтернату не обладнано системами протипожежного захисту (пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417);
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту Закон №5403-VІ) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі по тексту - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №5403-VІ, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №5403-VІ).
Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань такої безпеки.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.
До складу центрального органу виконавчої влади і його територіальних органів, які здійснюють вказаний нагляд, серед іншого, входять органи державного нагляду у сфері техногенного та пожежного нагляду.
У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 за №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в областях.
Таким чином, УДСНС в Івано-Франківській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у вказаній сфері безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань такої безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний такий нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України однією із підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення об'єктів і надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об'єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття «порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей» суд зазначає наступне.
Ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містить в собі юридичне визначення «конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей» , переліку відповідних «небезпечних чинників» , «порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки» , наявність яких створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Дана категорія понять є оціночною, у зв'язку з чим трактування «загрози життю та здоров'ю людей» , що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і судом в кожному конкретному випадку окремо.
Пунктом 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено термін пожежна безпека, за змістом якого це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов'язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній ж повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Основоположні права і свободи людини і громадянина закріплені, зокрема, в Першому Протоколі до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Відповідно до статті 2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікому не може бути відмовлено у праві на освіту.
За змістом абзаців 1-3 статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Суд зазначає, що Яворівська ОСОБА_5 ступенів Косівської районної ради Івано-Франківської області є діючим закладом освіти, в якому станом на момент розгляду даної адміністративної справи відбуваються заняття та у пришкільному інтернаті проживають діти з малозабезпечених, багатодітних сімей, тому повна заборона експлуатації інтернату обмежить право учнів вказаної школи на освіту, так як навчання в даній школі, враховуючи специфіку погодних умов і транспортного сполучення в гірській місцевості в зимовий період, буде припинено.
З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
У зв'язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд і приміщень (окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки) Яворівська ОСОБА_5 ступенів з врахуванням характеру вчинених порушень, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, а отже у суду немає достатніх підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.
З системного аналізу положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України слідує, що даними правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого мають місце чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд враховує, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей виключно у процесі самої пожежі.
Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має маловірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.
Крім того, судом не встановлено, що виявлені порушення викликають необхідність застосування заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.
Водночас суд приймає до уваги наведені відповідачем твердження щодо вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання пожежної безпеки та усунення порушень, виявлених перевіркою.
Слід зазначити, що в ході розгляду даної адміністративної справи, відповідачем усунені більшість порушень, виявлених під час перевірки, проведеної у період з 14.12.2017 року по 15.12.2017 року. Так згідно акту перевірки №1 від 20.02.2018 року позивачем повторно проведено перевірку та встановлено, що неусунутими залишились два порушення вимог пожежної безпеки.
З метою усунення вказаних порушень відповідач повідомив суд, що для їх виконання необхідне значне бюджетне фінансування, а тому з метою усунення їх у майбутньому директором Яворівської ОСОБА_5 ступенів надіслано лист до Косівської районної державної адміністрації з проханням передбачити кошти, при формування бюджету на 2018 рік, для проведення робіт по усуненню виявлених позивачем порушень.
Відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень та наявних в матеріалах адміністративної справи наказів про зарахування учнів до пришкільного інтернату від 01.09.2017 року за №95, від 20.11.2017 року за №130, довідки виконкому Яворівської сільської ради судом встановлено, що у пришкільному інтернаті Яворівської ОСОБА_5 ступенів проживає 23 дитини із багатодітних та малозабезпечених сімей, що мешкають в горах, без транспортного сполучення, на відстані 6-10 кілометрів від школи та зважаючи на складні погодні умови діти змушені залишатися на ніч.
Окрім цього після уроків з дітьми займається вихователь, а ввечері та вночі з дітьми залишається черговий, що свідчить про перебування вихованців школи-інтернату під цілодобовим контролем дорослих.
Звернення позивача до суду із вимогами про повну заборону експлуатації всіх приміщень відповідача за відсутності обладнання системами протипожежного захисту та непроведення обробки дерев'яних конструкцій горища вогнетривким розчином, на переконання суду, не є належним заходом реагування, що обраний у спірних правовідносинах, оскільки на переконання суду не відповідає балансу між запобіганням загрозі та забезпечення права осіб на освіту.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв'язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу, враховуючи усунення відповідачем частини порушень та вчинення ним дій щодо усунення решта порушень вимог законодавства у сфері протипожежної безпеки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області, (код 38555228), вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018
Яворівська ОСОБА_5 ступенів Косівської районної ради Івано-Франківської області, (код 20553089), с. Яворів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78644
Суддя Гундяк В.Д.
Рішення складене в повному обсязі 02 березня 2018 р.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2018 |
Оприлюднено | 03.03.2018 |
Номер документу | 72516673 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Гундяк В.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні