Рішення

від 02.03.2018 по справі 822/3619/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3619/17

РІШЕННЯ

іменем України

02 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вільховецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) в інтересах ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вільховецька сільська рада в якому просить визнати протиправними дії відповідача викладені в листах від 20.11.2017 №В-29348/0-15041/6-17 та від 07.12.2017 №В-311184/0-16055/6-17 та направленні ОСОБА_1 як законному представнику ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області та зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області ОСОБА_1, як законному представнику ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.10.2017 та 28.11.2017 ОСОБА_1 являючись законним представником своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 зверталась до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, однак на вказані заяви отримала відмови відповідача.

Вважає, листи-відповіді відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу незаконними та неправомірними.

Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач вважає, що зазначені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що вказана позивачем земельна ділянка не відноситься до переліку земельних ділянок, що передбачені для передачі в межах безоплатної приватизації в IV кварталі 2017 року та у своїй відповіді відповідачем запропоновано ознайомитись на офіційному веб-сайті з ділянками, які в цьому кварталі передаються в межах безоплатної приватизації. Відповідач вважає, що місце розташування земельної ділянки, на яку претендує позивач, не відповідає вимогам ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. В зв'язку із цим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду 16.01.2018 позивач надіслала відповідь на відзив, в якому зазначає, що не погоджується з позицією відповідача викладеній у відзиві на позовну заяву, оскільки вважає, що вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. При цьому, на заяви про надання дозволу щодо розробки проекту землеустрою, отримала відповідь про необхідність вчинення додаткових дій, не передбачених ст.118 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведене представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, належні та допустимі докази, які знаходяться в матеріалах справи в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 неодноразово зверталася до відповідача із заявами від 31.10.2017 та від 28.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.

До вказаних вище заяв представником позивача надано всі необхідні документи передбачені Земельним кодексом України.

Листами відповідача від 07.12.2017 №В-31184/0-16055/6-17, від 07.12.2017 №В-31184/0-16055/6-17 представнику позивача надано відповіді на поданні заяви, якими запропоновано постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок які пропонуються передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті - http://khmelnytska.land.gov.ua/info/perelik-zemelnykh-dilianok-dlia-bezoplatnoi-peredachi-u-vlasnist/ та в разі включення бажаної земельної ділянки до вищезгаданого переліку повторно звернутися до Головного управління з відповідною заявою.

Представник позивача, не погоджуючись з такими діями відповідача викладеними в відповідних листах, вважає їх протиправними, оскільки у вказаних листах відповідач посилався на підставу, не передбачену земельним законодавством.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

При цьому, п. "а" частини 3 ст. 22 ЗК України визначає, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Таким чином, частина 3 ст. 22 ЗК України надає право громадянам набувати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, до яких належать сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяв представника позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови, однак цього не вчинив.

У вказаних вище листах, відповідач лише запропонував заявнику постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок які пропонуються передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті - http://khmelnytska.land.gov.ua/info/perelik-zemelnykh-dilianok-dlia-bezoplatnoi-peredachi-u-vlasnist/ та в разі включення бажаної земельної ділянки до вищезгаданого переліку повторно звернутися до Головного управління з відповідною заявою.

Таким чином, суд вважає, що відповідач в листах від 07.12.2017 №В-31184/0-16055/6-17, від 07.12.2017 №В-31184/0-16055/6-17 не розглянув по суті заяви представника позивача від 31.10.2017 та від 28.11.2017, щодо відведення земельної ділянки, та не надав відповідного дозволу чи вмотивованої відмови у відведенні земельної ділянки, як того вимагають положення ч.7 ст.118 ЗК України, що, в свою чергу вказує на порушення суб`єктом владних повноважень прав та законних інтересів позивача.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги, в частині визнання протиправними відмов відповідача викладених в листах від 20.11.2017 №В-29348/0-15041/6-17 та від 07.12.2017 №В-311184/0-16055/6-17 щодо надання ОСОБА_1, як законному представнику ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги стосовно зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області ОСОБА_1, як законному представнику ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

В розумінні вимог ст.19 Конституції України, відповідач як орган державної виконавчої влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Така вимога про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області ОСОБА_1, як законному представнику ОСОБА_2, на думку суду є дискреційними повноваженнями органу, який наділений правом щодо прийняття одного з рішень передбачених ст.118 ЗК України, про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

При цьому, згідно п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання вчинити певні дії.

Однак, згідно абз. 2 ч.4 цієї статті, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Для повного захисту порушених прав позивача у відповідності до вимог ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, або надати мотивовану відмову у його наданні.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових документів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в інтересах ОСОБА_2 (29000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Інституцька 4/1, ідентифікаційний код - 39767479), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона відповідача Вільховецька сільська рада (32660, Хмельницька область, Новоушицький район, с.Вільховець, вул.Молодіжна, буд.24, ідентифікаційний код - 04404674) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, щодо надання відповідей викладених в листах від 20.11.2017 №В-29348/0-15041/6-17 та від 07.12.2017 №В-311184/0-16055/6-17 щодо надання ОСОБА_1, як законному представнику ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1, як законного представника ОСОБА_2 та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, або надати мотивовану відмову у його наданні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя О.П. Шевчук