Постанова

від 01.03.2018 по справі 323/3490/16-а(2-а/323/58/16)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року справа № 323/3490/16-а(2-а/323/58/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.,

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2017 року (суддя - Плечищева О.В., м. Оріхів) у справі № 323/3490/16-а(2-а/323/2/17) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лайт-Торг до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління про визнання протиправними та скасування вимоги та наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лайт-Торг 02 жовтня 2017 року звернулося до суду з позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, згідно з яким, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправним та скасувати вимогу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-7-5160 від 07 листопада 2016 року та наказ Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 84-Д від 07 листопада 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що зазначені у вимозі та наказі спеціальні конструкції не містять реклами, а є вивісками (табличками), розміщення яких дозволу не потребує.

Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2017 року позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що зазначені відповідачем конструкції не є рекламою, а їх розміщення не породжує у позивача обов'язку отримати дозвіл на це у відповідному органі місцевого самоврядування. Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що спірний наказ прийнятий відповідачем до закінчення встановленого ним же строку для надання добровільного виконання позивачем вимоги, у зв'язку з цим наказ містить завідомо недостовірну інформацію.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що конструкції встановлені з порушенням вимог законодавства не можуть вважатися вивісками у розумінні ст. 9 Закону України Про рекламу , оскільки наявні порушення місця їх розміщення та розмірів (конструкції за адресою м. Львів, вул. Стрийська, на фасаді буд. №78 встановлені вище 1 поверху - на рівні балконів квартир 2 поверху, кожна зі встановлених конструкцій має розміри більш ніж 3 кв. м.) Конструкція позивача відповідає визначенню зовнішньої реклами в трактуванні ст. 1 Закону України Про рекламу .

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, у користуванні позивача знаходиться приміщення першого поверху позначені на поверховому плані цифрами 10, 11а, 15, 15а, 22 загальною площею 145,8 м.кв., що розташовані у будівлі за адресою: м. Львів вулиця Стрийська, 78 та використовується для здійснення торгівельної діяльності на підставі Договору оренди № 10/08/16 від 10.08.2016 року між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1.

На підставі Ліцензійного договору про надання дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності від 01.08.2016 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, позивачу належить невиключна проста ліцензія на використання знаку для товарів і послуг ВИНА СВІТУ .

Вказаний знак для товарів і послуг належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва № 141756.

На фасаді вказаного приміщення позивач розмістив вивіски з написом ВИНА СВІТУ та словами Фірмова крамниця .

07.11.2016 року представнику ТОВ ЛАЙТ-ТОРГ вручено вимогу Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 07.11.2016 року № 23/Р-7-5160, згідно з якою, ТОВ ЛАЙТ-ТОРГ порушило вимоги ч.1 ст.16 Закону України Про рекламу , а саме: самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку № 78 по вулиці Стрийській м. Львів. Розміри площини рекламної конструкції: 25х1,50 м (місце 1); 6,00х3,00 м (місце № 2); 8,00х3,00 м (місце №3); 4.00 х 3,00 м (місце № 4); 1,50 х 3,00 м ( місце № 5). Характеристика конструкцій зовнішньої реклами - на фасаді будинку.

Запропоновано в термін до 10.11.2016 року усунути вказане порушення. При невиконання цієї вимоги спеціальні конструкції зовнішньої реклами буде демонтовано примусово (а.с.140).

Наказом №84-Д від 07.11.2016 року зобов'язано КП Адміністративно-технічне управління демонтувати встановлені конструкції зовнішньої реклами, власником яких є ТОВ ЛАЙТ-ТОРГ (а.с.176).

Законність та обґрунтованість вищезазначеної вимоги та наказу відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Нормами ч. 1 ст. 16 цього Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.8 Закону України Про рекламу розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Положеннями ч.6 ст.9 вказаного Закону встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 23.12.03 року № 2067 (далі по тексту - Правила):

- спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;

- вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Таким чином, інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб'єктом, не є рекламою у розумінні частини 7 статті 8 та частини 6 статті 9 Закону України Про рекламу , оскільки підпадає під визначення вивіска чи табличка .

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що на фасаді будівлі за адресою: м. Львів вул. Стрийська, 78, наявна вивіска з написом фірмова крамниця ВИНА СВІТУ у відповідному поєднанні червоного та білого кольорів.

Таке позначення є знаком для товарів та послуг, яке належить ОСОБА_3, одному із засновників ТОВ ЛАЙТ-ТОРГ , який зареєстрований відповідно до норм чинного законодавства у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів та послуг №141756 від 25.07.2011 року, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.14-17).

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що певна інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо.

Враховуючи те, що на зазначеній вивісці мається інформація, яка не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг позивача, вона не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а відтак не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а отже суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо необхідності скасування вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-7-5160 від 07 листопада 2016 року.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування наказу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 84-Д від 07 листопада 2016 року, оскільки він прийнятий відповідачем до закінчення встановленого ним же строку для надання добровільного виконання позивачем вимоги.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2017 року у справі № 323/3490/16-а(2-а/323/2/17) - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 328, п.10 ч.6 ст. 12 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко