Постанова

від 01.03.2018 по справі 806/1559/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"01" березня 2018 р. Справа № 806/1559/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

представників позивача та 3-ї особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" вересня 2017 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" до Державної фіскальної служби України, Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, третя особа Житомирська об"єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" задоволено. Визнано протиправними дії Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість від 28 квітня 2017 року за податковий період березень 2017 року та податкової декларації з податку на додану вартість від 10 травня 2017 року за податковий період квітень 2017 року. Зобов'язано Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області та Державну фіскальну службу України визнати поданими та прийнятими податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" з податку на додану вартість за податковий період березень 2017 року - 28 квітня 2017 року, квітень 2017 року - 10 травня 2017 року. Стягнуто з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" понесені судові витрати у розмірі 1600 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державна фіскальна служба України звернулась до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Білоцерківська об"єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області також не погоджуючись з постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 р. звернулась до суду з апеляційною скаргою. в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В апеляційних скаргах відповідачі зазначають про те, що станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції з даними Білоцерківської ОДПІ позивач не є суб'єктом електронного документообігу, що в силу приписів ПК України унеможливлює подачу ним податкової звітності, зокрема з ПДВ. Вважають, що у зв'язку з порушенням підприємством умов договору (а саме незнаходження за місцем реєстрації станом на грудень 2016 року), а також у зв'язку із зміною ним місцезнаходження з березня 2017 р., виконання зобов'язань сторін, визначених договором про визнання електронних документів, припинились і подання платником податків податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку до Білоцерківської ОДПІ стало не можливим. Розірвання договору мало наслідком неприйняття та невизнання Білоцерківською ОДПІ будь-якої звітності платника (в т.ч. з ПДВ) як податкової. Відповідно до п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ "Землепром" як платник податків перебувало на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

16.04.2017р. у зв'язку із зміною юридичної адреси товариство з обмеженою відповідальністю "Землепром" було переведено за основним місцем обліку до Житомирської ОДПІ.

19.04.2017р. між ТОВ "Землепром" та Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було укладено Договір №1 про визнання електронних документів.

З огляду на обов'язок ТОВ "Землепром" звітування по загальнодержавних податках до кінця звітного бюджетного року перед податковим органом на обліку у якому перебував до зміни місця реєстрації, платником податків 28.04.2017р. та 10.05.2017р. було подано до Білоцерківської ОДПІ електронні податкові декларації з ПДВ за податкові періоди березень та квітень 2017 року, однак позивачем були отримані квитанції № 1 з відміткою "Документ не прийнято", "Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

Разом з тим, Житомирська ОДПІ листом № 6661/10/06-25-08-02 від 11.05.2017р. повідомила, що укладений з ТОВ "Землепром" 19.04.2017 договір про визнання електронних документів є діючим.

Водночас, Білоцерківською ОДПІ листом №3547/10/10-02-08-02 від 16.05.2017р. повідомлено ТОВ "Землепром", що станом на 16.05.2017р., підприємство не є суб'єктом електронного документообігу.

У судовому засіданні представник Житомирської ОДПІ підтвердила факт того, що договір від 19.04.2017р. укладений з ТОВ "Землепром" про визнання електронних документів є діючим і на даний час.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 49.4 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Враховуючи те, що норми Податкового кодексу мають вищу юридичну силу, перед будь якими умовами вказаними у договорі, а тому у відповідачів відсутні правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів у односторонньому порядку, навіть, якщо це вказано в умовах договору, а аналіз наведеної норми законодавства, що нею передбачено чітку заборону органам ДФС розривати договори в односторонньому порядку, тому колегія суддів вважає, що твердження відповідачів про те, що умовами договору про визнання електронних документів передбачено право органу ДФС на розірвання договору в односторонньому порядку є безпідставним.

Судом першої інстанції досліджено копії роздруківки з бази електронних документів ДФС, з яких вбачається, що ТОВ "Землепром" 21.04.2017р. було подано електронні документи, які о 12:05:58 було прийнято, а о 12:05:59 відхилено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що чинними нормами законодавства не передбачено прийняття органами ДФС електронних документів, а потім їх відхилення, а у разі прийняття таких документів орган ДФС позбавлений можливості їх відхиляти.

Разом з тим, суд першої інстанції, враховуючи те, що всі електронні документи подавались позивачем до Білоцерківської ОДПІ та були доставлені до ДФС України, як адміністратора автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів", та не прийняті саме ДФС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки у ході судового розгляду справи було чітко встановлено, що у відповідача були відсутні праві підстави для розірвання договору про визнання електронних документів у односторонньому порядку, а тому також були відсутні і підстави для відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість від 28 квітня 2017 року за податковий період березень 2017 року та податкової декларації з податку на додану вартість від 10 травня 2017 року за податковий період квітень 2017 року.

Також, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача визнати поданими та прийнятими податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" з податку на додану вартість за податковий період березень 2017 року - 28 квітня 2017 року, квітень 2017 року - 10 травня 2017 року.

Оскільки оскаржену постанову винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" вересня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "01" березня 2018 р.