Рішення

від 22.02.2018 по справі 910/22611/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018Справа № 910/22611/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва

до Громадської організації "Довічне право інваліда"

про стягнення 58 219, 31 грн.

за участю представників:

від позивача:Майданік В.Ю. - представник за довіреністю б/н від 02.01.2018 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (далі - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва") з позовом до Громадської організації "Довічне право інваліда" (далі - ГО "Довічне право інваліда") про стягнення 58 219, 31 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 193/1 від 18.03.2016 р. в частині своєчасної оплати за користування орендованим майном.

У позові КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 58 219,31 грн., яка складається з заборгованості по орендній платі у сумі 55 565,05 грн., пені у сумі 1 449,80 грн. та 3 % річних у сумі 1 204,46 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2017 р., розгляд справи здійснювався у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про розгляд справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав, причини його неявки судом визнані неповажними. У строк, визначений судом, відповідач відзиву не надав, позиція відповідача щодо позовних вимог суду невідома.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 18.03.2016 р. між Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Громадською організацією "Довічне право інваліда" (орендар), а також Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (підприємство) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 193/1 (далі - договір оренди). Відповідно до вказаного договору орендарю передане в оренду нежиле приміщення загальною площею 112,90 кв.м., в тому числі: у підвалі - 112,90 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, буд. 1 (п.п. 1.1, 2.1 договору оренди).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору оренди за користування приміщенням орендар сплачує орендну плату на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 р., яка становить за базовий місяць розрахунку січень 2016 р. - 4 809,63 грн. без ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.п. 3.6, 3.7 договору оренди орендна плата сплачуються орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі (п. 4.2.3 договору).

Пунктом 9.1 строк дії договору оренди встановлений з 18.03.2016 до 17.03.2019 р.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди надав відповідачу в оренду приміщення, загальною площею 112,90 кв.м., в тому числі у підвалі - 112,90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, буд. 1

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати орендних платежів, виконав неналежним чином, а саме - орендну плату за період з травня 2016 р. по жовтень 2017 р. у сумі 55 565,05 грн. не сплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

За умовами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Оскільки майно, передане в оренду є комунальною власністю, до вказаних правовідносин, окрім норм Цивільного кодексу України, також застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та, враховуючи особливості передачі в оренду майна територіальної громади міста Києва, ще й Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 (далі - Положення).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які підтверджують сплату ним заборгованості за період з травня 2016 р. по жовтень 2017 р. у сумі 55 565,05 грн. суду не надав, доводів позивача не спростував. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 55 565,05 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача за договором пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 1 449,80 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з умов договору, відповідно до п. 6.2 договору оренди за несвоєчасну сплату орендної плати та інших платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

При цьому стаття 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача відповідно до наведених норм діючого законодавства та умов договору оренди, суд зазначає, що при розрахунку суми пені, позивач не застосував встановлене ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України обмеження 6-ти місячним строком її нарахування.

Отже, провівши власний розрахунок заявленої позивачем суми відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів у сумі 1 401,30 грн., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 1 204,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши власний перерахунок суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 1 188,60 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" до Громадської організації "Довічне право інваліда" про стягнення 58 219, 31 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації "Довічне право інваліда" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, ідентифікаційний код 20782312) заборгованість з орендної плати у сумі 55 565 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 05 коп., пеню у сумі 1 401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 30 коп., 3 % річних у сумі 1 188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 598 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 23 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 лютого 2018 року.

Повний текст рішення складений 27 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.