Рішення

від 21.02.2018 по справі 910/23133/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.02.2018Справа №  910/23133/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом                          Товариства з обмеженою відповідальністю «Век-Тор» (01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 44-А, ПОВЕРХ 6, кімната 6) до 1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛіК» (61085, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ПРОСКУРИ, будинок 3);2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» (01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 44-А, ПОВЕРХ 6, кімната 4) простягнення заборгованості у розмірі 659 734,06 грн. Представники сторін: від Позивача: не з'явився від Відповідача-1: не з'явився           від Відповідача-2: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” (надалі також - «Позивач») до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛіК”  (надалі також - «Відповідач-1») та Товариства з обмеженою відповідальністю “Вельд” (надалі також - «Відповідач-2») про стягнення заборгованості у розмірі 659 734,06 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, 10.02.2015 між Приватним підприємством «Кондор Маркет» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” укладено Договір № КМ0060/15, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставляти (передавати у власність покупця) згідно замовлення та накладних продукцію, а покупець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, приймати названу продукцію та оплачувати її. 20.10.2017 між Приватним підприємством «Кондор Маркет» (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” (Боржник) було укладено Договір відступлення права вимоги № 20.10.2017, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № КМ0060/15 від 10.02.2015, укладеним між Первісним кредитором та Боржником. Як зазначає Позивач, вартість поставленого та неоплаченого Відповідачем-1 товару за Договором № КМ0060/15 від 10.02.2015 складає 659  334,06 грн, що підтверджується видатковими накладними. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем-1 зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” в розмірі 659  334,06 грн. Крім того, 01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вельд” (Поручитель), Приватним підприємством «Кондор Маркет» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” (Боржник) було укладено Договір поруки № 01.11-16, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником в повному обсязі зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням Боржником зобов'язань за Договором № КМ 0060/15 від 10.02.2015, укладеного між Боржником та Кредитором.  Згідно з Додатковою угодою № 1 до Договору поруки № 01.11-16 від 01.11.2016, укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вельд” (Поручитель), Приватним підприємством «Кондор Маркет» (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” (Боржник), сторони погодилися передати новому кредитору усі права та обов'язки первісного кредитора за Договором поруки № 01.11-16 від 01.11.2016. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем - 1 зобов'язань Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛіК” основний борг у розмірі 659  334,06 грн та 400,00 грн штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вельд”. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛіК” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Вельд” про стягнення заборгованості у розмірі 659  734,06 грн. залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 04.01.2018 через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про усунення недоліків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2018 відкрито провадження у справі №910/23133/17, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.01.2018. 12.01.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача – 1 надійшли письмові пояснення щодо суми заборгованості, у яких підтверджено існування заявленої заборгованості перед Позивачем.   В судове засідання 31.01.2018 представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 10.01.2018 уповноваженим представникам Позивача та Відповідача – 2 ухвали суду від 04.01.2018, поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання. Під час підготовчого засідання судом здійснено всі необхідні дії для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/23133/17 до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначено на 21.02.2018. 09.02.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача – 2 надійшли письмові пояснення щодо суми заборгованості, у яких підтверджено існування заявленої заборгованості перед Позивачем.   В судове засідання 21.02.2018 представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу рекомендованих повідомлень про вручення 05.02.2018 уповноваженій особі підприємства Позивача та вручення 05.02.2018 уповноваженій особі підприємства Відповідача-2 ухвали суду від 31.01.2018, а також поверненням на адресу суду поштового конверту з ухвалою суду від 31.01.2018, надісланою Відповідачу-1. Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідачі про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі. Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. В судовому засіданні 21.02.2018, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення. Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол судового засідання. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ 10.02.2015 між Приватним підприємством «Кондор Маркет» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” (покупець) укладено Договір № КМ0060/15, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставляти (передавати у власність покупця) згідно замовлення та накладних продукцію, а покупець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, приймати названу продукцію та оплачувати її. (а.с. 12-15 т.1) Відповідно до п. 1.2 Договору № КМ0060/15, предметом поставки за цим договором: продукти харчування (товар). Як встановлено у п. 2.6 Договору № КМ0060/15, отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю або генеральною довіреністю  та підписом (відповідальної особи покупця) і печаткою на накладних постачальника. Згідно з п. 4.1 Договору № КМ0060/15, постачальник зобов'язується поставити продукцію за цінами, зазначеними у прас-листі, затверджених сторонами. Ціна, асортимент та кількість поставленої продукції міститься у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в безготівковій формі. Покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленого товару протягом 65 (шістдесяти п'яти) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника. (п. 4.5 Договору № КМ0060/15). Згідно з п. 5.4 Договору № КМ0060/15, у разі прострочення оплати товару постачальник має право вимагати від покупця сплати десять відсотків річних від простроченої суми заборгованості.    Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року, а частині розрахунку за поставлений товар, до моменту повної оплати поставленого товару. (п. 7.1 Договору № КМ0060/15)   20.10.2017 між Приватним підприємством «Кондор Маркет» (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” (Боржник) було укладено Договір відступлення права вимоги № 20.10.2017 за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № КМ0060/15 від 10.02.2015 (основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Боржником. (а.с. 11 т.1) За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором. (п. 1.2 Договору відступлення права вимоги № 20.10.2017) Крім того, 01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вельд” (Поручитель), Приватним підприємством «Кондор Маркет» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” (Боржник) було укладено Договір поруки № 01.11-16, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником в повному обсязі зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням Боржником зобов'язань за Договором № КМ 0060/15 від 10.02.2015, укладеного між Боржником та Кредитором. (а.с. 22 т.1) У п.п. 2.1, 2.2 Договору поруки № 01.11.-16 від 01.11.2016 визначено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується частково оплатою суми штрафних санкцій у розмірі 400,00 грн, яка може виникнути при виконанні основного договору.  Поручитель відповідає перед кредитором виключно в частині оплати штрафних санкцій у розмірі не більше 400,00 грн. Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Договору поруки № 01.11.-16 від 01.11.2016, поручитель не відповідає за сплату боржником кредитору суми боргу за основним договором. У випадку порушення (невиконання та/або неналежного виконання) боржником зобов'язання, забезпеченого даним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору поруки № 01.11-16 від 01.11.2016, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вельд” (Поручитель), Приватним підприємством «Кондор Маркет» (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” (Боржник), сторони погодилися замінити одну із сторін, а саме, передати новому кредитору усі права та обов'язки первісного кредитора за Договором поруки № 01.11-16 від 01.11.2016. (а.с. 23 т.1) Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Внаслідок укладення Договору № КМ0060/15 від 10.02.2015 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення  Господарського кодексу України  як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. Відповідно до абзацу 2 пункту 1  статті 193 Господарського кодексу України  до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно зі  статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до  статті 6 цього Кодексу  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1  статті 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1  статті 628 Цивільного кодексу України  визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до  статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі  статтею 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною першою  статті 193 Господарського кодексу України  встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7  статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Статтею 514 Цивільного кодексу України  встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № КМ0060/15 від 10.02.2015 постачальник передав продукти харчування, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними № КМ000002199 від 13.10.2017 на суму 49  108,75 грн, № КМ000001502 від 27.06.2017 на суму 98  971,20 грн, № КМ000001322 від 09.06.2017 на суму 65  429,28 грн, № КМ000001877 від 01.12.2016 на суму 85  125,89 грн, № КМ000001803 від 23.11.2016 на суму 365  799,89 грн а загалом на суму 664  435,01 грн (а.с. 16-20 т.1), які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідачем не здійснена оплата за отриманий товар у повному обсязі. У зв'язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги № 20.10.2017 від 20.10.2017 до Позивача перейшло право вимагати у Відповідача-1 виконання зобов'язань за Договором № КМ0060/15 від 10.02.2015 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цього права. Таким чином, у Відповідача-1 виникло грошове зобов'язання по сплаті на користь Позивача заборгованості за поставлений товар за Договором № КМ0060/15 від 10.02.2015  у розмірі 659  334,06 грн, строк виконання якого настав. Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” в розмірі 659  334,06 грн. Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого й прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 659  334,06 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Як встановлено Судом, в якості забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” в повному обсязі зобов'язань зі сплати штрафних санкцій у зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням Боржником зобов'язань за Договором № КМ 0060/15 від 10.02.2015, 01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вельд” (Поручитель), Приватним підприємством «Кондор Маркет» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛіК” (Боржник) було укладено Договір поруки № 01.11-16, за умовами якого відповідальність поручителя перед кредитором обмежується частково оплатою суми штрафних санкцій у розмірі 400,00 грн, яка може виникнути при виконанні основного договору. Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Відповідно до ч.ч. 1, 2  554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду Позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» на його користь штрафні санкції у розмірі 400,00 грн. Згідно з приписами ст. ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.   Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Суд зазначає, що, заявляючи позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» штрафних санкцій у розмірі 400,00 грн., Позивач посилається на пункт 5.4 Договору № КМ0060/15 від 10.02.2015. Як встановлено у п. 5.4 Договору № КМ0060/15, у разі прострочення оплати товару постачальник має право вимагати від покупця сплати десять відсотків річних від простроченої суми заборгованості.    Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013). Суд зазначає, що за своєю правовою природою встановлені сторонами у п. 5.4 Договору № КМ0060/15 від 10.02.2015 десять відсотків річних не є штрафними санкціями в розумінні господарського процесуального законодавства, а процентами річних відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Отже, оскільки відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю “Вельд” як поручителя перед кредитором за Договором поруки № 01.11-16 від 01.11.2016  обмежується оплатою винятково суми штрафних санкцій у розмірі 400,00 грн за неналежне виконання умов Договору № КМ0060/15 від 10.02.2015, Суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача-2 суми 10 відсотків річних, які за своєю правовою природою штрафними санкціями не являються. Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вельд” штрафних санкцій у розмірі 400,00 грн задоволенню не підлягають. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ 1.    Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Век-Тор” задовольнити частково. 2.      Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛіК» (61085, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ПРОСКУРИ, будинок 3, ідентифікаційний код 31440611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Век-Тор» (01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 44-А, ПОВЕРХ 6, кімната 6, ідентифікаційний код 38205243) заборгованість у розмірі 659  334 (шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 9  890 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто) грн 01 коп. 3.  В іншій частині позову відмовити. 4.  Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26  лютого 2018 року Суддя                                                                                                                                                              О.В. Чинчин