Рішення

від 22.02.2018 по справі 910/14887/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 Справа № 910/14887/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг"

про стягнення 259 676,51 грн.

за участю представників:

від позивача: Трухно М.М. - представник за довіреністю б/н від 07.02.2018 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - ПАТ "Дельта Банк", позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" (далі - ТОВ "Андей Лізинг", відповідач) про стягнення 259 676,51 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов кредитного договору (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) № 11393519000 від 12.09.2008 р., в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів, а також сплати процентів за користування ними. Право на отримання вказаних коштів позивач набув на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 р., укладеного із ПАТ Укрсиббанк .

У позові ПАТ "Дельта Банк" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 75 213,35 грн., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 175 355,09 грн., пеню за прострочення повернення процентів у розмірі 3 696,39 грн., 3 % річних за прострочення повернення процентів у розмірі 411,68 грн., штраф у сумі 5 000,00 грн., а всього - 259 676,51 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2017 р. за вказаним позовом відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом (повідомленням) сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав, причини його неявки судом визнані неповажними. У строк, визначений судом, відповідач відзиву не надав, його позиція щодо позовних вимог суду невідома.

Відповідно до ст. 202 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 12.09.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є ПАТ Укрсиббанк , (банк) та ТОВ "Андей Лізинг" (позичальник) був укладений кредитний договір № 11393519000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) (далі - договір). За умовами цього договору (п. 1.1) банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті в сумі 116 549,45 грн. та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2.2 договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 договору, на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5.,5.6.,5.9., 5.10., 5.11., 8.4 договору. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку (п. 1.2.3 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 23,5 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. По закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2 договору. У випадку порушення зобов'язання позичальником в частині несплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому, ніж передбачено цим договором, на прострочену суму основного боргу банк нараховує підвищені проценти, в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу збільшеної на 47,00 % (п. 8.1 договору).

Нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця у 2 етапи за методом 30/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.6 договору сторони погодили наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за договором: 1) заборгованість за простроченими процентами; 2) строкова заборгованість за нарахованими до сплати процентами за кредитом; 3) прострочена заборгованість за сумою основного боргу; 4) строкова сума основоного боргу; 5) сплата пені та штрафних санкцій за договором.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту та сплату нарахованих процентів та іншіх платежів у порядку та терміни, встановлені договором. Також зобов'язується погашати кредит та сплачувати нараховані проценти шляхом сплати ануїтетних платежів, розмір яких встановлений згідно із п. 1.2.2.

Додатком № 2 до кредитного договору сторони погодили графік погашення кредиту та суми платежів, останнім днем повернення кредиту якого є 12.09.2014 р.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов кредитного договору, ПАТ Укрсиббанк надав ТОВ "Андей Лізинг" грошові кошти у загальній сумі 116 549,45 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 0612229152 від 12.09.2008 р.

Проте, позивач - ТОВ "Андей Лізинг" належним чином покладені на нього зобов'язання не виконав, а саме - прострочив сплату кредиту та процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на 08.11.2011 р. у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 67 765,61 грн. та за відсотками (у тому числі і простроченими) у сумі 39 321,62 грн. перед ПАТ Укрсиббанк .

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором № 11393519000 від 12.09.2008 р. суду не надав, відтак, у ТОВ "Андей Лізинг" утворилась заборгованість за вказаним договором у сумі 67 765,61 грн., та за відсотками (у тому числі і простроченими) у сумі 39 321,62 грн.

Також судом встановлено, що у подальшому, 08.12.2011 р., між ПАТ "Укрсиббанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (далі - договір відступлення права вимоги), відповідно до якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати покупцеві, а покупець погоджується придбати права вимоги за кредитами, у тому числі, за кредитним договором № 11393519000 від 12.09.2008 р., та сплатити ціну купівлі (п. 2.1).

Відповідно п. 1.1 договору право вимоги за кредитами - це всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами, включаючи усі права, повноваження, гарантії відшкодування за ними - існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця у якості кредитодавця за такими кредитними договорами.

Згідно з п. 2.3 договору права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця з моменту підписання продавцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття, а також покупець здійснює платіж закриття на користь продавця.

Додатком № 1 до договору сторони погодили відступлені права вимоги, а також суми наявної заборгованості у ТОВ "Андей Лізинг", зокрема, за кредитним договором № 11393519000 від 12.09.2008 р. (що підтверджується витягом із додатку № 1).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору відступлення права вимоги, ПАТ "Дельта Банк" перерахувало на користь ПАТ "Укрсиббанк" грошові кошти за відступлені права вимоги у сумі 512 708 543,25 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 45733442 від 19.12.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, на підставі договору відступлення права вимоги від 08.12.2011 р. до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги від боржника - ТОВ "Андей Лізинг" щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 11393519000 від 12.009.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки доказів повернення кредиту та сплати відсотків відповідачем перед новим кредитором (ПАТ "Дельта Банк") не надано, суд приходить до висновку, що заявлена заборгованість підлягає стягненню з ТОВ "Андей Лізинг" у судовому порядку.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми кредиту та процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: - заборгованість за кредитом в розмірі 75 213,35 грн., - заборгованість за простроченими процентами в розмірі 175 355,09 грн.

Також за прострочення зобов'язання з повернення процентів позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 3 696,39 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 8.1 кредитного договору на суму прострочених процентів, банк може нархувати пеню, починаючи з 32 календарного дня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, включаючи день погашення заборгованості, яка розраховується за методом акт/360 .

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши власний перерахунок заявленої позивачем суми пені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за прострочення повернення процентів у розмірі 3 696,39 грн.

Крім того, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за прострочення повернення процентів у сумі 411,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно у сумі 411,68 грн.

Щодо заявленого штрафу на суму 5 000,00 грн., застосованого за порушення позичальником п. 4.5 кредитного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору позичальник зобов'язується самостійно щоквартально до 30 числа першого місяця, наступного за звітнім кварталом надавати банку: баланс позичальника з розшифровкою статей балансу; звіт про прибутки та збитки позичальника; банківську довідку про рух коштів за поточними рахунками позичальника в інших банках за звітній період; довідку про відсутність/наявність заборгованості позичальника за кредитами в інших банках, де у позичальника відкриті поточні рахунки; перелік сум та контрагентів, дебіторської та кредиторської заборгованості на звітню дату; довідку з інформацією про реквізити усіх рахунків, відкритих позичальником у інших банках.

Відповідно до п. 8.6 цього договору позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов'язань, встановлених, зокрема, п. 4.5 кредитного договору.

Оскільки, доводи позивача у цій частині ТОВ "Андей Лізинг" (відповідачем) не спростовано, суд вважає, що вимога про стягнення штрафу у сумі 5 000,00 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача, у тому числі і за розгляд апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" від 24.10.2017 р.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" про стягнення 259 676,51 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" (04208, м. Київ, проспект Правди, буд. 94, кв. 98, ідентифікаційний код 35016564) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) заборгованість за кредитом в розмірі 75 213 (сімдесят п'ять тисяч двісті тринадцять) грн. 35 коп., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 175 355 (сто сімдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 09 коп., пеню за прострочення повернення процентів у розмірі 3 696 (три тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 39 коп., 3 % річних за прострочення повернення процентів у розмірі 411 (чотириста одинадцять) грн. 68 коп., штраф у сумі 5 000 (п'ять тисяч) 00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 895 (три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 15 коп. та судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 лютого 2018 року.

Повний текст рішення складений 27 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.