Рішення

від 28.02.2018 по справі 915/52/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Справа № 915/52/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (код ЄДРПОУ 36441934),

юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5,

поштова адреса: 49044, м. Дніпро, а/с 2763 ,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСАДІВКА АГРО» , 54030, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 39439870),

про: стягнення 117 021,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСАДІВКА АГРО» про стягнення грошових коштів у сумі 117021,66 грн., з яких: основний борг за договором поставки № 20/16СКН від 27.10.2016 року в сумі 90374,80 грн.; пеня в сумі 18043,63 грн.; 3% річних у сумі 2094,51 грн.; втрати від інфляції в сумі 6508,72 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 20/16СКН від 27.10.2016 року щодо своєчасної оплати товару.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2018 року.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду, надіслана на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

27.10.2016 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №20/16СКН (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався у порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність відповідача метизну продукцію в асортименті, металопродукцію (профнастил та комплектуючі матеріали, метало черепиця, гладкий лист), грунти, емалі, відводи, печатки, відрізні та зачисні круги, петлі (далі - товар), асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного Договору, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата здійснюється відповідачем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 3.3 Договору порядок розрахунків: 100% попередня оплата, якщо інше не обумовлене у Специфікації/ях.

Відповідно до п. 3.4 Договору строк оплати за товар встановлено в рахунку, якщо інше не зазначено у Специфікації/ях.

Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день порушення строку.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2016 року. У випадку, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то цей Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 158374,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 5041793 від 30.05.2017 року (а.с. 13) та довіреністю на отримання цінностей № 8 від 30.05.2017 року (а.с. 14).

Попередня оплата за товар відповідачем внесена не була.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково, оплативши 68000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 16-18).

Заборгованість в сумі 90374,80 грн. (158374,80 - 68000,00) залишилась неоплаченою.

23.11.2017 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № 3518 від 21.11.2017 року щодо оплати заборгованості за поставлений товар.

Доказів отримання відповіді на претензію суду не надано.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення основного боргу за договором поставки № 20/16СКН від 27.10.2016 року в сумі 90374,80 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 18043,63 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено вище, відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день порушення строку.

Перевіривши розрахунок розміру пені (а.с. 5), судом встановлено, що розрахунок здійснено за період з 31.05.2017 року по 18.01.2018 року виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, з урахуванням здійснених відповідачем проплат. Розрахунок є арифметично правильним.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2094,51 грн. та втрат від інфляції в сумі 6508,72 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 31.05.2017 року по 18.01.2018 року та втрати від інфляції за період з червня по листопад 2017 року. Розрахунок здійснено з урахуванням проведених відповідачем проплат. Розрахунок є арифметично правильним (а.с. 5).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСАДІВКА АГРО» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕСАДІВКА АГРО» (54030, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39439870, п/р 26000053222301 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , МФО 326610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (код ЄДРПОУ 36441934, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, поштова адреса: 49044, м. Дніпро, а/с 2763, п/р 26008050231556 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , МФО 305299) основний борг за договором поставки № 20/16СКН від 27.10.2016 року в сумі 90374,80 грн. (дев'яносто тисяч триста сімдесят чотири грн. 80 коп.), пеню в сумі 18043,63 грн. (вісімнадцять тисяч сорок три грн. 63 коп.), 3% річних у сумі 2094,51 грн. (дві тисячі дев'яносто чотири грн. 51 коп.), втрати від інфляції в сумі 6508,72 грн. (шість тисяч п'ятсот вісім грн. 72 коп.), а всього 117 021,66 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 02.03.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв