Рішення

від 26.02.2018 по справі 910/23082/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2018Справа № 910/23082/17 За позовом Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (16603, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс (03148, м. Київ, пр.-т Леся Курбаса, б. 1 Б , оф. 278)

про стягнення 75 948,21 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники: не викликлись

встановив :

Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс про стягнення заборгованості у розмірі 75 945,21 грн., з яких: 23 445,21 грн. - пеня та 52 500,00 грн. - штраф.

Обґрунтовуючи позовну заяву Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з виконання сервісного бюлетеня №221 від 21.07.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2017 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Вказана ухвала отримана позивачем 05.01.2018, а відповідачем - 29.12.2017, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

16.01.2018 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій до суми 2344,52 грн. - пені та 5250,00 грн. - штрафу, посилаючись на те, що позивач будь-яких збитків, внаслідок затримки надання послуг за договором №221 від 21.07.2017 відповідачем, не поніс, а із вирахуваної позивачем затримки на 45 днів, період у 29 днів був спричинений безпосередньо об'єктивно необхідним часом на отримання постачальником від австрійської влади дозволу на експорт товарів подвійного призначення, що не могло бути передбачено відповідачем на момент укладення договору №221 від 21.07.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

21.07.2017 між Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс (далі - відповідач, виконавець) було укладено договір №221 про надання послуг з виконання сервісного бюлетеня Turbomeca MSB 292 77 0844 version B на вертольоті ВК117 С-2 (далі - договір), відповідно до умов п.1.1 якого виконавець зобов'язується відповідно до умов даного договору надати послуги з виконання технічного обслуговування та ремонту вертольота ВК117 С-2 (заводський №9306, бортовий №43) в обсязі, визначеному сервісним бюлетенем Turbomeca MSB 292 77 0844 version B на вертольоті ВК117 С-2 (далі - послуги) (код згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021-2015-50211000-7 Послуги з ремонту і технічного обслуговування літальних апаратів), які включають: технічне обслуговування вертольота ВК117 С-2 в обсязі, визначеному сервісним бюлетенем MSB 292 77 0844 version B, поточний ремонт одного блоку Tachometerbox p/n 9580117550; модифікацію Turbomeca TU 369 (яка унеможливлює зупинку двигуна, що спричинюється функцією РТ Monitoring ) двох блоків Tachometerbox p/n 9580117550 або заміну блоків Tachometerbox p/n 9580117550 на аналогічні блоки Tachometerbox, на яких виконано модифікацію Turbomeca TU 369 (каталожний номер 9580118350, або 9580118370, або 958011830).

Відповідно до умов п. 2.1 договору строки надання послуг - протягом 60 календарних днів з дня укладення договору. Якщо в ході надання послуг будуть виявлені несправності/дефекти компонентів (систем) вертольота ВК117 С-2, які потребують додаткових компонентів або/та часу на їх усунення, ці строки можуть бути збільшені за згодою замовника за умови надання обґрунтованого висновку виконавцем.

Виконавець зобов'язаний під час надання послуг усунути всі супутні несправності, які охоплені об'ємом послуг, визначеним п. 1.1 цього договору (п. 2.2 договору).

Надання послуг виконавцем здійснюється з використанням запасних частин та витратних матеріалів виконавця, без зміни ціни договору. Виконавець несе відповідальність за їх якість та відповідність для даного виду послуг. Замовник має право інспектувати перед встановлення/використанням запасні частини, витратні матеріали та супровідну технічну документацію їх виробників (п. 2.4 договору).

Згідно з п. 4.1 договору, ціна цього договору становить 750 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 125 000,00 грн.

Оплата проводиться у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 банківських днів після підписання акту наданих послуг (п. 4.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до закінчення їх строку (п. 5.1 договору).

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що за порушення умов даного договору щодо строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який обраховується пеня, від ціни договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується траф у розмірі 7% від ціни договору.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що договір було укладено 21.07.2017, а тому строк його виконання - до 19.09.2017, втім надання послуг було закінчено лише 03.11.2017, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками товариств.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме оплатив отримані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями №1210 від 06.11.2017 на суму 18 977,00 грн. та №1209 від 06.11.2017 на суму 731 023,00 грн.

З огляду на вказане та враховуючи, що виконавцем було прострочено строк надання послуг на 45 днів, а також враховуючи вимоги п. 7.2 договору, позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс заборгованість у розмірі 75 945,21 грн., з яких: 23 445,21 грн. - пеня та 52 500,00 грн. - штраф.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України )

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, укладений між позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 2.1 договору строки надання послуг - протягом 60 календарних днів з дня укладення договору. Якщо в ході надання послуг будуть виявлені несправності/дефекти компонентів (систем) вертольота ВК117 С-2, які потребують додаткових компонентів або/та часу на їх усунення, ці строки можуть бути збільшені за згодою замовника за умови надання обґрунтованого висновку виконавцем.

Матеріали справи містять акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000045 від 03.11.2017, відповідно до якого виконавцем були проведені обумовлені договором послуги на загальну вартість робіт з ПДВ 750 000,00 грн., а замовником такі послуги прийняті.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що договір було укладено 21.07.2017 зі строком виконання - протягом 60 календарних днів з дня укладення договору, тобто до 19.09.2017, проте надання послуг було закінчено лише 03.11.2017, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Отже виконавцем було прострочено строк надання послуг на 45 днів.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що за порушення умов даного договору щодо строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який обраховується пеня, від ціни договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується траф у розмірі 7% від ціни договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Враховуючи, що дії відповідача є порушенням умов договору, що, в свою чергу, є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов п.7.2 договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені за несвоєчасне надання послуг.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

При цьому судом відхиляються доводи відповідача щодо завчасного повідомлення позивача листом від 21.08.2017 №383/08-17 про вимушену затримку строків виконання зобов'язання з об'єктивних причин, оскільки доказів направлення цього листа позивачу матеріали справи не містять, як і не містять доказів його отримання позивачем, а відповідно до умов п. 2.1 договору строки надання послуг можуть бути збільшені за згодою замовника, яка в даному випадку відсутня.

Також судом відхиляються доводи відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій до 2344,52 грн. - пені та 5250,00 грн. - штрафу, оскільки із затримки у 45 днів, період у 29 днів був спричинений безпосередньо об'єктивно необхідним часом на отримання постачальником від австрійської влади дозволу на експорт товарів подвійного призначення, що не могло бути передбачено відповідачем на момент укладення договору №221 від 21.07.2017.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, можливість зменшення штрафних санкцій настає у разі явно завищеного розміру та не співрозмірності їх збиткам, а саме у разі перевищення розміру збитків понесених позивачем. Проте здійснивши перерахунок судом нарахування позивачем пені та штрафу, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено нарахування в межах умов п.7.2 договору, розмір штрафних санкцій не є завищеним, відповідно до цього клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс (03148, м. Київ, пр.-т Леся Курбаса, б. 1 Б , оф. 278, код 25409368) на користь Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (16603, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90, код 33965532) пеню у розмірі 23 445 (двадцять три тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 21 коп., штраф у розмірі 52 500 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп., видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 02.03.2018.

Суддя В.О. Демидов