Рішення

від 26.02.2018 по справі 916/2875/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2875/17

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності №01-27/221 від 19.02.2018р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши справу №916/2875/17 за позовом Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Одесаборд" про стягнення заборгованості в розмірі 49 889,09 грн.,-

Суть спору : Позивач, Комунальне підприємство „Одесреклама» Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Одесаборд", у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої рекламної конструкції в розмірі 49889,09грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2017р. порушено провадження по справі 916/2875/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.12.2017р. о 11:00 год.

08.12.2017 року через канцелярію господарського суду одеської області надійшло клопотання (вх.ГСОО№26258/17) від представника позивача про відкладення розгляду справи , у зв'язку з лікарняним.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів » , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ ,,Перехідні положення » ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Розглянувши матеріали справи № 916/2875/17, господарський суд дійшов висновку, що її слід розглядати за правилами загального позовного провадження, оскільки за змістом ч.1 ст.250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. При цьому нова редакція ГПК України не передбачає такої процесуальної можливості як повернення до попередніх стадій, у тому числі знову починати судовий розгляд від початку. Такі дії не відповідатимуть приписам ч.2 ст.19 Конституції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2017р. справу №916/2875/17 було прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.01.2018 року.

Приймаючи до уваги нез'явлення представника відповідача у підготовче засідання 11.01.2018р., господарським судом було відкладено підготовче засідання на 08.02.2018 року на 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2018 року було закінчено підготовче засідання та призначено справу 3916/2875/17 до розгляду по суті на 26.02.2018 року о 09:30 год.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення за вх.ГСОО№760/18 від 05.01.2018р. та за вх.ГСОО№1509/18 від 12.01.2018р., які були направлені на адресу місцезнаходження юридичної особи.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст.120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2017р. господарським судом було запропоновано відповідачу надати відзив на позов в строк до 05.01.2018р. згідно вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідачем відзив на позов у встановлений термін надано не було, у зв'язку із чим відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:

26.07.2012р. між Комунальним підприємством „Одесреклама» Одеської міської ради (далі-позивач) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Одесаборд" було укладено договір N150-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів (далі-договір) термін якого встановлено по 25.07.2017р.

Вказаний договір було розірвано 28.08.2017року у зв'язку з закінченням терміну дії. Проте станом на даний час за відповідачем існує заборгованість за договором N150-рд від 26.07.2012 року в сумі 49889,09 грн.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.3. договору:

- місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору;

- користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. п, 4.2.4. п. 4.2. договору користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.

Відповідно до п. п. 5.1. та 5.2. договору:

- плата за цим Договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на укладання цього договору;

- користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на банківський рахунок підприємства.

Згідно з п. п. 6.1. та 6.5. договору:

- за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства.

Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору:

- позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених п. п. 11. договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки.

Відповідно до п. 8.3. договору:

- термін дії договору з 26.07.2012 р. по 25.07.2017 р.

Згідно з Додатком № 1 від 26.07.2012 року до договору затверджено перелік цих засобів, їх кількості та місць розташування.

Додатками № 2 від 29.08.2012 року, № 3 від 04.09.2012 року, № 4 від 28.02.2013 року, 04.07.2013 року, № 6 від 29.12.2014 року, № 7 від 28.07.2017 року до договору було ряд змін до переліку рекламних засобів, їх кількості та місць розташування.

26.02.2015 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 150-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 26.07.2012 р. наступне:

Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 40 від 26.02.2015 року « Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 року № 434 « Про затвердження правил розміщення зовнішньої реклами в місті ОСОБА_1 у новій редакції » викласти п. 5.2. Договору № 150-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 26 липня 2012 р. у новій редакції: «п. 5.2. З 01.01.2015 року Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста ОСОБА_1 на відповідний рахунок, відкритий в органах Державноїказначейської служби України, зазначений в цьому Договорі."

Вказаний договір було розірвано 28.08.2017 року у зв'язку з закінченням терміну дії.

Проте, станом на даний час за відповідачем існує заборгованість за договором №150-рд від 26.07.2012 року в сумі 49889,09 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або матися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2ст. 11 ЦК України).

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин ні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст.610, ч.2 ст.615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В порушення умов договору Відповідачем не були сплачені у повному обсязі кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних, внаслідок чого у відповідача виник борг у розмірі 49889,09 грн. за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по серпень 2017 року включно (розрахунки заборгованості доданий до матеріалів справи разом із позовною заявою).

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з'являвся, хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

З огляду на вищенаведене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 1 600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Одесаборд" про стягнення заборгованості в розмірі 49 889,09 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Одесаборд" (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 40, код ЄДРЮОФОПГФ 37607730) на користь Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 66, код ЄДРЮОФОПГФ 25830211) суму заборгованості у розмірі 49889 /сорок дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять / грн. 09 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 02 березня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут