Ухвала

від 01.03.2018 по справі 804/2619/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2018 року

Київ

справа №804/2619/17

адміністративне провадження №К/9901/25192/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенко В.М., Шарапа В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

19 лютого 2018 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

15 грудня 2017 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), внесені Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIIІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)".

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, встановлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено 14 грудня 2017 року, а касаційну скаргу подано 14 лютого 2018 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Одночасно зі скаргою надійшло клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що скаржник вже звертався зі скаргою до суду касаційної інстанції у встановлені кодексом строки, однак ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2018 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що касаційну скаргу було підписано представником, право якого на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що ухвалу Верховного Суду від 05 січня 2018 року про повернення касаційної скарги, скаржник отримав 17 січня 2018 року, а касаційну скаргу подав 14 лютого 2018 року, колегія суддів Верховного Суду вважає такі доводи заявника, як на підставу для поновлення строку на касаційне оскарження, необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої стаття 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Так, частиною 8 статті 169 КАС України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що після спливу встановленого нормами КАС України процесуального строку для касаційного оскарження, судом має бути встановлена, а скаржником має бути доведена поважність причин пропуску процесуальних строків, починаючи з кожного наступного дня після спливу встановленого Кодексом строку.

В свою чергу, поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Посилання скаржника, як на підставу поважності причин пропуску процесуального строку, на той факт, що повернення касаційної скарги не позбавляє його можливості звернутися до суду повторно, а також те, що початкове звернення з касаційною скаргою було в межах встановленого строку, колегія суддів Верховного Суду відхиляє та зауважує наступне.

Закінчення строку звернення з касаційною скаргою встановленого нормами КАС України, не означає, що особа може вільно користуватися своїм правом на звернення та на власний розсуд вирішувати, коли вона може чи бажає звернутися до суду повторно.

Скаржник зобов'язаний довести суду, з посиланням на відповідні докази, поважність причин з яких вона пропустила встановлений у законі процесуальний строк.

За таких обставин суд не знаходить підстав визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізична особа, звернувся до суду у 2017 року та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (набув чинності 15 грудня 2017 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2560,00 гривень (200% від 1600,00 Х 0,4 Х 2).

З реквізитами для сплати судового збору можна ознайомитись на офіційній сторінці Верховного Суду в мережі Інтернет: kas@supreme.court.gov.ua.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 14 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про поновлення строків на оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - відмовити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, а також усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа