Рішення

від 20.02.2018 по справі 497/1355/17

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.02.2018

Справа № 497/1355/17

Провадження № 2/497/38/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 року Болградський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Раца В.А.

при секретарі - Божевій І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Болградська міська рада Одеської області, про визнання права власності на нежитлові споруди, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Болградська міська рада Одеської області про визнання права власності на нежитлові будівлі автомийки та СТО, які розташовані за адресою: Одеська область, м.Болград, вул.25 Чапаєвської дивізії, 36 е, мотивуючи тим, що вона сумісно з відповідачами купила адміністративно-побутову споруду з огорожею земельної ділянки, загальною площею 305,1 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська область, м.Болград, пр.Леніна,1, за усною домовленістю розподіливши споруди, вони почали їх використовувати. 15.01.2003 року вона та інші співвласники подарували ОСОБА_4 4/5 частин приміщень, загальною площею 244,08 кв.м. Також за усною домовленістю позивач та відповідачі розподілили територію, на який знаходилися їхні споруди. Позивачу відвели територію, загальною площею 300 кв.м., і так як вона з іншими співвласниками знайшла порозуміння, вона почала діяти самостійно. Звернувшись до Болградської міської ради з заявою про надання їй в користування земельної ділянки, 22.09.2000 року їй було надано в користування терміном 5 років земельну ділянку, площею 300 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська область, м. Болград, пр. Леніна, 1. На підставі заяви позивача їй підготували початкову документацію щодо проектування та будівлі 2-поверхневого магазину промислових товарів. 15.12.2003 року Болградською міською радою прийнято рішення про надання їй в оренду вищезазначеної земельної ділянки на один рік, строк дії якого продовжується на підставі щорічних додаткових угод. 13.04.2004 року складено акт вибору земельної ділянки щодо проектування та будівлі 2-х поверхневого магазину промислових товарів. Цим же рішенням їй дано згоду на замовлення проектно-сметної документації щодо проектування і будівництва 2-х поверхневого магазину промислових товарів, розміром у плані 14,0 х 15,0 м., розташованому на вище вказаній земельній ділянці. В 2009 році в це рішення були внесені доповнення та після слів будівництва 2-х поверхового магазину доповнено 1-й поверх - авто мийка та автосервіс, 2-й поверх магазин автомобільних запчастин . Позивач займалася підготовкою документів щодо будівництва 7 років, законодавство постійно змінювалось і вона не встигала отримати відповідні документи, як знову щось змінювалось. В 2010 році позивачу сказали, що для будівництва їй потрібно отримати кадастровий номер на земельну ділянку і вона його оформила. З метою самостійного господарювання на земельній ділянці, яку вона орендує, позивач отримала рішення виконавчого комітету Болградської міської ради № 242 від 21.11.2013 року про присвоєння її об'єкту нової поштової адреси, а саме 25 Чапаєвської дивізії, 36 Е в м.Болграді. Вона позивач збудувала автомийку та СТО і хоче оформити право власності на них, але з'ясувалося, що право власності, яке вона хоче оформити буде сумісним з відповідачами, та погодження на таку власність вони не надають. Для окремого права власності їй потрібна згода про розподіл, оформлена нотаріально, але відповідачі не бажають йти до нотаріуса, тому вона змушена для визнання права власності звернутися до суду для можливості оформлення будівлі та підключення її до відповідних мереж.

Позивач ОСОБА_2 до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до суду не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги ОСОБА_2 визнали, та не заперечувати проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суду не повідомив, з заявою про перенесення розгляду справи не звертався.

Представник третьої особи - Болградської міської ради Одеської області, ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, та в своєї заяві посилався на те, що не бачить правових підстав для визнання позовних вимог ОСОБА_2, однак не обґрунтовує своїх доводів та не надає доказів в підтвердження своєї позиції.

Вивчивши усі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4490 від 04.06.1999 року придбали адміністративно-побутову будівлю з огорожею земельної ділянки загальною площею 305,1 кв.м. в рівних долях, розташовану за адресою: м.Болград, пр.Леніна, буд.1 (а.с.6-7).

Після цього 15.01.2003 року між вищевказаними співвласниками був укладений договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_4 іншими співвласниками було подаровано 4/5 частин вище вказаної будівлі загальною площею 244,08 кв.м., що розташовані в м.Болграді по вул.Леніна, будинок №1 на земельній ділянці, площею 2 837 кв.м. (а.с.10).

Рішенням Болградської міської ради Одеської області №320-ХХІІІ від 22.09.2000 року ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку 300 кв.м., по пр. Леніна, 1, колишня території СПМК-2 в тимчасове довгострокове користування строком на 5 років (11).

Як вбачається з рішення Болградської міської ради Одеської області № 363-ХХІV від 15.12.2003 року, на 16 сесії ХХІV скликання було вирішено передати в оренду до моменту викупу, земельну ділянку несільськогосподарського призначення, на якої знаходяться будівлі та споруди, які є приватною власністю, ОСОБА_2 розташований по вул.Леніна,1 площею 300 кв.м. (а.с.12).

В подальшому рішенням виконкому Болградської міської ради Одеської області №240 від 22.06.2004 року СПД ОСОБА_2 був затверджений акт міської комісії від 13.04.2004 року на проектування та будівництво 2-х поверхового магазину промислових товарів, розміром в плані 14.0 х 15.0 м., розташованого на раніше виділений орендованої земельної ділянці по пр.Леніна.1 кут вул.25 Чапаєвської дивізії (а.с.14), а рішенням №340 від 06.11.2009 року було внесено зміни у вище вказане рішення та доповнено пункт 1, пункт 2 після слів будівництво двоповерхового магазину словами 1-й поверх - авто мийка та авто сервіс, 2-й поверх магазин автомобільних запчастин (а.с.15).

15.03.2004 року між ОСОБА_2 та Болградською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул.25 Чапаєвської дивізії, площею 300 кв.м., строком до 31.12.2004 року, після чого додатковою угодою від 15.03.2004 року цєй договір було пролонговано до 31.12.2005 року (а.с.18).

Потім був укладений ще один договір оренди цієї ж земельної ділянки строком на 2 року, а саме з 17.08.2010 року (а.с.19-20).

Відповідно до довідки відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області № 7-7-06/3079 від 02.08.2010 року, земельній ділянці площею 0,0300 га, розташованій в Одеській області. ОСОБА_1, пр.Леніна,1, яку передбачається надати в оренду ОСОБА_2, присвоєно кадастровий номер 5121410100:02:002:0127 (а.с.22).

Як вбачається з рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області №242 від 21.11.2013 року об'єкту нерухомості, розташованому по пр. Леніна, 1 кут вул.25 Чапаєвської дивізії присвоєно нову поштову адресу: вул.25 Чапаєвської дивізії, 36 Е (а.с.23).

23.06.2017 року на будівлю авто мийки та станції технічного обслуговування було виготовлено технічний паспорт відповідно до якого загальна площа земельної ділянки склала 300 кв.м., під будинками та господарськими будівлями 259 кв.м. (а.с.24-26).

Також нежитлову будівлю літ. А по вул.25 Чапаєвської дивізії, 36-е в м.Болграде Одеської області було обстежено експертом по технічному обстеженню будівель та споруд та складено технічний висновок, відповідно до якого вищезазначена нежитлова будівля відповідає нормам архітектурно - планувальному відношенні, а також якостям будівельних конструкцій, які відповідають вимогам Сніп 2.09.02-85 Виробничі будівлі . ДБН В.2.6-14-97 Покриття будівель та споруд , ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво в сейсмічних районах України . ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції , ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундамент будівель та споруд та може експлуатуватися за своїм призначенням, при умові закінчення робіт по будівництву. Технічний стан недобудованої нежитлової будівлі визнано задовільним.

З огляду на правову позицію та виниклих спірних правовідносин, суд приходить до наступного.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.ст.316-319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава законодавчо забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" (у редакції Закону України від 16.09.2008р. № 509-УІ) визначено, що забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

За положеннями ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що для реалізації права на введення в експлуатацію самовільно збудованої будівлі позивачем необхідно отримання згоди співвласників, але останні письмово таку згоду відмовляються надавати, що підтрвджено їхніми заявами про визнання позову, тому суд приходить до висновку, що іншим чином право позивача на оформлення збудованої будівлі не може бути захищене, тому визнає за позивчем право власності на спірну будівлю.

Крім цього, с судом було встановлено, що позивач дійсно протягом тривалого часу будувала та отримувала відповідні дозволи та документи при будівництві нежитлової споруди, діюче законодавство не однократно змінювалося та на даний час позивач не може розпорядитися своїм майном, а незавершеність будівлі, згідно зазначеному вище висновку, полягає лиши у відсутності підключення до відповідних комунікаційних мереж, що без визнання права власності позивачка не має можливості.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 16, 220, 328,392 ЦК України, ст. ст. 12,81,82, 259, 263-265,315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Болградська міська рада Одеської області, про визнання права власності на нежитлові споруди - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на будівлі автомійки та станції технічного обслуговування літ. А-1н, загальною площею 300 кв.м, які розташовані за адресою: 68702, Одеська область, м. Болград, вул. 25 Чапаєвської дивізії, 36 е.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 02.03.2018 року. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2018 року.

Суддя В.А. Раца