Рішення

від 02.03.2018 по справі 802/2593/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 березня 2018 р. Справа № 802/2593/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління Державної фіскальної Служби у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Недор"

про: стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Недор" (далі - ТОВ "Недор", відповідач) про стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг у загальній сумі 107082,01 грн. Позивач зазначає, що у добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, а відсутність у нього майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Наведене стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Відповідно до вимог частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.01.2018 встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України та 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України, а позивачу - 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Направлений відповідачу конверт зі вмістом копії ухвали про відкриття провадження у справі повернувся невручений на адресу суду.

За правилами ч. 11 ст. 126 КАС України копія ухвали від 03.01.2018 вважається врученою належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що ТОВ "Недор" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції 28.01.2016, перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУДФС у Вінницькій області як платник податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до даних облікової картки платника за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій у сумі 107082,01 грн.

Сума боргу виникла у зв'язку з донарахуванням контролюючим органом зобов'язань зі сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору відповідно до податкових повідомлень рішень ГУ ДФС у Вінницькій області від 02.08.2017: № 0017641312 на суму 7253,05 грн. (5802,44 грн - основний платіж; 1450,61 грн. - штрафна санкція); № 0017631312 на суму 77036,59 грн. (69629,27 грн. - основний платіж; 17407,32 грн - штрафна санкція) ; № 0017781312 на суму 510 грн. штрафних санкцій. Крім того, нарахована пеня в сумі 952,49 грн. по військовому збору та 11329,88 грн. по податку на доходи фізичних осіб.

В матеріалах справи відсутні докази адміністративного чи судового оскарження зазначених рішень контролюючого органу.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виконуючи зазначені норми Закону, контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу №5510-17 від 22.08.2017 на суму боргу 107082,01 грн. Проте, на даний час сума боргу не погашена.

Пунктом 59.5 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

За приписами п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

З метою виконання вимог п. 91.3 ст. 91 ПК України щодо виявлення майна для складання опису позивачем були надіслані листи до установ, що адмініструють право власності на майно.

Згідно з довідкою територіального сервісного центру № 0511 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області МВС України транспортні засоби за ТОВ "Недор" не зареєстровані.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні відомості про наявність нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу, та відомості про наявність іпотек за ТОВ "Недор" та заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до листа № 08/3602 від 23.10.2017 ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області повідомлено про відсутність зареєстрованої за відповідачем сільськогосподарської техніки.

Таким чином, ГУ ДФС у Вінницькій області вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу "Недор" унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань щодо погашення податкового.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків. Так, згідно з п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 ПК України).

Отже, з урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу в сумі 107082,01 грн. та накладення арешту на кошти ТОВ "Недор", що знаходяться на рахунках у банківських установах, в межах суми податкового боргу, заявленого до стягнення.

На підставі викладеного адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100 м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Недор" (21007, м.Вінниця, вул. П. Запорожця, буд. 46-А, кв. 57, код ЄДРПОУ 40239634), до Державного бюджету кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 107082,01 грн. (сто сім тисяч вісімдесят дві гривні одна копійка).

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю "Недор" (21007, м.Вінниця, вул. П. Запорожця, буд. 46-А, кв. 57, код ЄДРПОУ 40239634) що знаходяться в банках, на суму податкового боргу в розмірі 107082,01 грн. (сто сім тисяч вісімдесят дві гривні одна копійка).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович