Ухвала

від 02.03.2018 по справі 265/4273/17

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 265/4273/17

Провадження № 2/265/102/18

У Х В А Л А

02 березня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міхєєвої І.М.

за участю секретаря судового засідання Розсоха І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні в ході розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем та на орендованій нею земельній ділянці здійснює господарську діяльність, що свідчить про те, що дана справа підвідомча господарському суду, що є підставою для закриття провадження у справі .

Сторони в судове засідання не з'явились, від представник позивача, діючого на підставі довіреності, ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він заперечував проти закриття провадження у справі.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п.5.1 Договору оренди земельної ділянки від 30 травня 2012 року, укладеного між Маріупольською міською радою і ОСОБА_1, випливає, що земельна ділянка площею 0,1500 га по вулиці Гугеля, 18 в Орджонікідзевському (нині Лівобережному) районі міста Маріуполя, передавалася в оренду ОСОБА_1 для діяльності у сфері спорту і діяльності по забезпеченню фізичного комфорту (будівництво та подальше функціонування спортивно-оздоровчого комплексу), а п.9.1 договору передбачено право відповідача самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди. (а.с.6-8)

На виконання умов договору оренди між сторонами було підписано акт приймання передачі земельної ділянки площею 0,1500 га (кадастровий №1412336900:01:007:0102), яка розташована за адресою: вул.Гугеля,18 в Орджонікідзевському (Лівобережному) районі міста Маріуполя (а.с. 17).

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 договору орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік). Орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, вбачається, що ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, починаючи з 22 лютого 2006 року та здійснює підприємницьку діяльність по теперішній час. Види діяльності: діяльність із забезпечення фізичного комфорту; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до вимог ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При визначенні юрисдикційності спору, слід ураховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа.

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відповідно до статей 1 , 12 , 41 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 ГПК України , а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно з вимогами ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Приписами статті 55 ГК України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ , за загальним правилом розмежування компетенції з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається в залежності від суб'єктного складу учасників. Ті земельні відносини та пов'язані з ними майнові відносини, сторонами яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК , а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.14 Пленуму ВССУ №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , оскільки у разі припинення діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК провадження у господарській справі припиняється, то з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , спори за участю такої фізичної особи-підприємця, у тому числі пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності. Після припинення провадження у господарській справі з підстави, наведеної вище, спори за участю таких осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, згідно вимог п.2 ч.2 ст.55 ГК України відповідач у справі є суб'єктом господарювання, оскільки зареєстрована відповідно до закону як підприємець та здійснює господарську діяльність, що підтверджується матеріалами справи.

Зміст договору оренди земельної ділянки дає підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з господарською діяльністю і мають ознаки господарських, що в розумінні п.14 постанови Пленуму ВССУ №3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ зумовлює визначення спору як господарського.

Крім того, за умовами договору оренди земельної ділянки податковий період, порядок обчислення та сплати орендної плати, орендарем визначені як для суб'єкта господарювання і сторони цих умов договору не оспорювали.

Таким чином, враховуючи, що фактично у даній справі виник спір між міською радою та суб'єктами підприємницької діяльності (ФОП) щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки, яка була надана для обслуговування об'єкта нерухомості, що використовується відповідачем для комерційної діяльності, з правом самостійного на ній господарювання, то така справа підвідомча господарському суду.

Керуючись ст. 255 ЦПК України , суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту підписання її суддею.

Суддя І.М. Міхєєва.