Постанова від 16.06.2007 по справі 2-3/196-2006

2-3/196-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

14 червня 2007 року   Справа № 2-3/196-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Божко Олени Володимирівни, довіреність №27   від 03.01.2007,  орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго";

відповідача: Клименко Ігната Юрійовича, довіреність №188   від 11.05.2007,  санаторію "Ювілейний" Міністерства охорони здоров'я України;

експерт технік - будівельник: не з'явився,  Костур Світлана Вікторівна;

експерт технік - будівельник: Барабанової Валентини Іванівни, свідоцтво  12   від 21.01.2002,  Барабанова Валентина Іванівна;

розглянувши апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Соколова І.О.) від 5 жовтня 2006 року у справі № 2-3/196-2006,

за позовом           орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, Сімферополь, 95000) в особі Євпаторійської філії орендного підприємства  "Кримтеплокомуненерго" (вул. Лінійна, 10, Євпаторія)

до           санаторію "Ювілейний" Міністерства охорони здоров'я України (вул. П. Морозова, 1/3, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97411)  

про стягнення 46891,19 грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 5 жовтня 2006 року у справі №2-3/196-2006 (суддя Соколова І.О.) частково задоволено позов орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до санаторію "Ювілейний" Міністерства охорони здоров'я України про стягнення 46891,19грн.

Суд стягнув з санаторію "Ювілейний" Міністерства охорони здоров'я України на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" 17125,41грн., у тому числі 15525,41грн. основного боргу, 1500,00грн. пені, 100,00грн. 3% річних, 171,25грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, призначити у справі додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2006 року у даній справі було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

До Севастопольського апеляційного господарського суду 25.04.2007 року надійшов висновок (вих. №19 від 19.04.2007) будівельно-технічної експертизи №90, таким чином, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2007 року було поновлення провадження у справі та справу було призначено до розгляду.

Згідно з висновками даної експертизи, за даними технічного паспорту БТІ перший поверх жилого будинку №32 по вулиці Конституції в місті Євпаторії складається з нежилих приміщень. При цьому, визначити, коли і в яких саме приміщеннях здійснено переведення нежилих приміщень першого поверху у жилі, у зв'язку з ненаданням відповідних документів, є неможливим. Крім того, за висновками експертизи, в підвалі жилого будинку № 32 по вулиці Конституції в міст Євпаторії відсутні прилади опалення, але наявні поверхні, що віддають тепло (теплопроводи), отже, кількість теплової енергії, що споживається (тепловіддача) складає 15,18 Гкал в місяць.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Плута В.М., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Горошко Н.П.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Борисової Ю.В., у зв'язку з закінченням повноважень, на суддю Плута В.М.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Прокопанич Г.К.

В судовому засіданні з14.05.2007 року по 21.05.2007 року  та з  11.06.2007 року по 14.06.2007 року оголошувались перерви.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав і наполягав на її задоволенні.

Представник Санаторію "Ювілейний" з апеляційною скаргою не погоджується з підстав, викладених у відзиві та вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим.

За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській  мові.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу,  встановила наступне.

01.11.2000 між сторонами у справі було укладено договір №616 на відпуск теплової енергії на об'єкт відповідача, розташований за адресою: місто Євпаторія, вулиця Конституції, 32.

За даним договором, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії взяло на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію у вигляді теплоносія та гарячої води у договірних об'ємах, а споживач (Санаторій "Ювілейний") - оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені договором.

Відповідно до пункту 2 договору, теплова енергія подається споживачу в наступних обсягах: на опалення приміщень: організацій –798,7кв.м., 4,27 ГКал/місяць, житла –4100,4кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії, за відповідачем виникла заборгованість за період з 01.11.2004 по 01.08.2005 в розмірі 41470,11грн.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на висновки судово-бухгалтерської експертизи у справі, а також висновки судової будівельно-технічної експертизи №32 від 27.06.2006, якою встановлено відсутність службових опалюваних приміщень з 1-го по 8-й поверхи у житловому будинку по вулиці Конституції, 32 у місті Євпаторія та відсутність опалення у підвалі вищевказаного будинку у зв'язку з відсутністю у підвальних приміщеннях приладів опалення.

При цьому, висновки про відсутність опалюваних службових приміщень в будинку ґрунтуються на тому, що з моменту присвоєння спірному будинку статусу жилого, а саме - перепрофілювання нежилих приміщень першого поверху даного будинку у жилі та заселення, в ньому відсутні опалювані нежилі приміщення, тобто приміщення організацій (2-га група споживачів).

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. В основу рішення суду покладені висновки будівельно-технічної експертизи №32 від 27.06.2006, якою встановлена відсутність службових опалюваних приміщень з 1-го по 8-й поверхи у житловому будинку по вулиці Конституції, 32 у місті Євпаторія та відсутність опалення у підвалі вищевказаного будинку у зв'язку з відсутністю у підвальних приміщеннях приладів опалення, а також висновки судово-бухгалтерської експертизи №32 від 06.07.2006, відповідно до яких, з урахуванням висновків вищевказаної судової будівельно-технічної експертизи, заборгованість Санаторію "Ювілейний" перед орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" за послуги з теплопостачання за період з листопада 2004 по серпень 2005 визначена в розмірі 15525,41грн.

Судова колегія оцінивши висновки всіх проведених у справі судових експертиз в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, інші матеріали справи та пояснення сторін, а також пояснення судових експертів, які викликались у судове засідання,  вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а позовні вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Євпаторійської міської ради №242 від 30.06.2000 було вирішено змінити статус з першого по восьмий поверх включно гуртожитку по вулиці Конституції, 32 Санаторію "Ювілейний" на жилий будинок.

Отже, в даному випадку мала місце зміна статусу гуртожитку на жилий будинок, при цьому як гуртожиток, так і жилий будинок призначається для постійного чи тимчасового проживання населення.

Але судова колегія  не погоджується з висновками суду першої інстанції та висновками первинних експертиз про те, що з прийняттям даного рішення розташовані в будинку вцілому, в тому числі на першому поверсі, нежилі приміщення набули статус жилих, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" нежиле приміщення –це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Вказане свідчить про те, що у жилому будинку поряд з жилими можуть бути розташовані і нежилі приміщення, які є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин.

Так, договір №616, із зазначенням  розміру опалюваних приміщень організацій –798,7кв.м., 4,27 ГКал/місяць, укладено між сторонами 01.11.2000, тобто після винесення вищевказаного рішення виконкому. Отже, сторони погодили існування та розмір опалюваної площі нежилих приміщень у жилому будинку.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, розрахунок ціни позову, судова колегія встановила, що за період листопад 2004 –лютий 2005 позивач здійснював нарахування плати за теплопостачання службової площі в розмірі 717,9кв.м. (від 798,7кв.м. згідно з договором віднято 80,8кв.м. площі 9-го поверху будинку у зв'язку з його передачею Виробничому управлінню ЖКГ на підставі рішення виконкому Євпаторійської міської ради №385 від 28.09.2001 та прийняттям його до експлуатації ЖЕВ-3 на підставі наказу УЖКГ №86 від 29.06.2002), а березень 2005 –липень 2005 –в розмірі 732,60кв.м. на підставі накопичувальної відомості від 30.12.2004 (175,9кв.м. опалювальної службової площі першого поверху та 556,7кв.м. опалювальної площі підвалу).

Розмір площі підвалу (556,7кв.м.) підтверджується висновками експертизи № 90 від 19.04.2007.

Стосовно розміру опалюваної жилої та нежилої площі першого поверху судова колегія встановила наступне.

Відповідно до технічного паспорту БТІ (експлікація приміщень), перший поверх спірного  будинку складається повністю з нежилих приміщень.

Пунктом 8 рішення виконкому від 30.06.2000 визначено, що закріплення квартир №156, 157 (1-й поверх) розглянути після затвердження акту приймання в експлуатацію як жилих квартир після переобладнання та перепланування.

Як вбачається з проведених у справі судових будівельно-технічних експертиз, на момент їх проведення на першому поверсі розташовані квартири №159, 156, 157, в деяких приміщеннях першого поверху будинку проводиться перепланування в жилі, але роботи ще не закінчені.

Проте, як вбачається з первинної та додаткової експертиз, документи, які б підтверджували переведення переобладнаних нежилих приміщень у жилі (зокрема, акти відповідних комісій про введення жилих приміщень в експлуатацію, рішення органу місцевого самоврядування про їх затвердження, відповідні витяги з БТІ тощо), ані експертам, ані суду відповідачем, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надані.

В той же час, судова колегія встановила, що незважаючи на те, що відповідно до технічного паспорту БТІ (експлікація приміщень), перший поверх спірного  будинку складається повністю з нежилих приміщень, у накопичувальній відомості позивача по справі від 30.12.2004 вказано, що із загальної площі першого поверху будинку (562,1кв.м.) опалювальна житлова площа складає 261,9кв.м., а опалювальна службова –175,9кв.м.

За таких обставин справи, судова колегія вважає, що здійснений позивачем розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та по площі жилих та нежилих приміщень відображає фактичні данні.

Саме виходячи з даних площ позивач здійснював розрахунок оплати протягом спірного періоду та виставляв рахунки на оплату.

Пункт 3.2.3, укладеного між сторонами у справі договору, до зобов'язань Споживача відносить, в  тому числі, обов'язок сповіщати Постачальника про всі об'єкти теплопостачання, зміну площ опалення, підключених до теплових мереж споживача (найменування, теплові навантаження, обсяги, площі споживання, площа орендарів тощо).

Проте, будь-яких доказів сповіщення відповідачем позивача про зміну площ опалення, у порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем суду не надано.

Судова колегія також вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що підвальні приміщення будинку не є опалювальними, не ґрунтуються на чинному законодавстві України та спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно з висновком експертизи №90 від 19.04.2007, теплопостачанням є постачання тепла за допомогою теплоносія систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання будівель різного призначення і технологічних споживачів.

Система централізованого теплопостачання складається з джерела теплової енергії, теплової мережі, центрального теплового пункту або абонентських вводів та місцевих систем споживачів тепла.

Труби систем водного опалення призначені для подачі у прибори та виведення з них необхідної кількості теплоносія (теплопроводи), які у вертикальних системах опалення підрозділяються на магістралі, стояки та підводки.

Як свідчать фототаблиці первинної та додаткової будівельно-технічних експертиз, в приміщеннях підвалу розташовані трубопроводи систем опалення (стояки), тобто тепловіддаючі поверхні, які враховуються при визначенні опалювальної площі.

Так, відповідно до висновків обох експертиз, згідно з БНІП 2.08.01 жилі будинки, підвали будинків, де вбудовані приміщення, відносяться до опалюваних приміщень.

Крім того, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619, з опалюваної площі виключається лише площа приміщень, в яких відсутні тепловіддаючі поверхні (радіатори, регістри, стінки, пічок, трубопроводи систем опалення тощо).

Отже, судова колегія вважає, що позивач обґрунтовано здійснював розрахунок плати за опалення підвальних приміщень.

Згідно з висновками експертизи №90, кількість теплової енергії, що споживається у підвалі, становить 15,18ГКал в місяць.

Проте, з огляду на те, що договором №616 передбачено опалення підвалу 4,27ГКал, будь-які зміни до договору в цій частині сторонами не вносились, і позивач здійснював розрахунки та виставляв рахунки до оплати виходячи з умов договору, а не фактично опалюваного обсягу, судова колегія розглядає справу виключно виходячи з умов, визначених договором та в межах заявлених позовних вимог.

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в ред. 2003) визначає, що щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

За таких обставин, до спірних правовідносин підлягають застосуванню також норми Цивільного кодексу України (в ред. 2003).

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).

Пункт 6.3 договору №616 визначає, що теплова енергія оплачується щомісяця, до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи, оплата відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем за період з листопада 2004 по серпень 2005 в сумі 41470,11грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не опускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки у випадку ненадходження грошових коштів у передбачений договором строк оплати передбачено пунктом 6.3 договору №616. Відповідно до розрахунку позивача, пеня складає 5473,56грн.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, 3% річних становить 361,58грн.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 3, пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.          Апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2006 у справі №2-3/196-2006 скасувати та прийняти у справі нове рішення.

3.          Позов орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до санаторію "Ювілейний" Міністерства охорони здоров'я України про стягнення 47305,25грн. задовольнити.

4.          Стягнути з санаторію "Ювілейний" Міністерства охорони здоров'я України (97411, м. Євпаторія, вул.. П. Морозова, 1/3, ЄДРПОУ 01995930; банківські реквізити: р/р 2530431803901 МФО 324076) на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (97400, м. Євпаторія, вул.. Лінійна, 10, ЄДРПОУ 26178681; банківські реквізити: р/р 26039485111701 в УСБ м. Євпаторії, МФО 324076) 47305,25грн., в тому числі 41 470,11грн. основного боргу, 5473,56грн. пені та 365,58грн. –3% річних, 468,91грн. витрат по держмиту і 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видачу наказу.

Головуючий суддя                                                  

Судді