Рішення

від 06.02.2018 по справі 826/7361/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Київ № 826/7361/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представника позивача Максимова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної наукової установи "Центр інноваційних медичних технологій НАН України" (далі - ДУ "ЦІМТ НАН України") до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Голов-ного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 24.11.2015 №27230-25 і рішення від 04.01.2016 №3727/26-59-16-21 про опис майна у податкову заставу,

в с т а н о в и в:

У серпні 2016р. Лікарня для вчених Національної академії наук України, процесуаль-ним правонаступником якої є ДУ "ЦІМТ НАН України", звернулася до суду з позовом до ДПІ, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкову вимогу від 24.11.2015 №27230-25 і рішення від 04.01.2016 №3727/26-59-16-21 про опис майна у податкову заставу.

Позов обґрунтовано тим, що позивач звільнений від сплати плати за землю у 2015р. і вніс відповідні уточнення до податкової декларації, тому податковий борг у нього не виник і прийняття оскаржуваних рішень є безпідставним. Позивач зазначає, що рішення Київської міської ради від 12.02.2015 №66/931 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 25 грудня 2014 року №731/731 "Про надання пільг по сплаті земельного податку" позивач звільнений від сплати земельного податку, після чого ним була подана уточнююча деклара-ція, в якій задекларовано вказану пільгу. Крім цього, позивачем звільнений від сплати плати за землю у 2015р. згідно з пп. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України, до якого внесені зміни 17.07.2015. Позивач вважає позицію контролюючого органу щодо подання уточнюючого розрахунку з нульовим показником формальною, яка не відповідає вимогам податкового законодавства і дійсним обставинам справи.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов з наведених підстав, просив його задовольнити. Надав додаткові письмові пояснення, зміст яких загалом відповідає мотивам позовної заяви.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату. час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Заяв від відповідача до суду не надійшло, причин неприбуття суду не повідомлено.

Наявні у справі письмові заперечення представника ДПІ ОСОБА_1. від 08.08.2016 суд не бере до уваги, оскільки вони подані і підписані особою, повноваження якого на ведення справи у суді не підтверджені оригіналом чи належно засвідченою копією довіреності, яка у справі відсутня.

Судом прийнято до розгляду надані позивачем копії: оскаржуваних податкової вимоги від 24.11.2015 №27230-25 і рішення №3727/26-59-16-21 від 04.01.2016 про опис майна у податкову заставу, листа позивача від 03.02.2016 №59, листа-відповіді ДПІ від 01.03.2016 №6227/10/26-59-16-01-11, податкової декларації з плати за землю за 2015р. від 19.02.2015 (звітна) з додатком 1, податкової декларації з плати за землю за 2015р. від 19.02.2015 (нова звітна) з додатком 1, податкової декларації з плати за землю за 2015р. від 25.02.2015 (уточ-нююча) з додатком 2, скарг від 16.03.2016 №147 і від 11.04.2016 №199, рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.04.2016 №8185/10/26-15-17-02-16 про розгляд скарги, рішення ДФС України від 27.04.2016 №9535/6/99-99-17-01-15 про розгляд скарги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем сформовано і надіслано позивачу податкову вимогу від 24.11.2015 №27230-25 про сплату податкового боргу із земельного податку в сумі 434225 грн., що, як зазначено у вимозі, наявний з 23.11.2015.

Разом з даною податкової вимогою відповідачем надіслано позивачу рішення від 04.01.2016 №3727/26-59-16-21 про опис майна у податкову заставу.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 03.02.2016 №59, в якому просив скасу-вати вказані рішення. Листом ДПІ від 01.03.2016 №6227/10/26-59-16-01-11 позивачу надана відповідь про те, що у базі даних АІС "Податковий блок" обліковується податковий борг за узгодженим податковим зобов'язанням по земельному податку у сумі 434225 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями ДПІ, позивачем оскаржено їх в адміністра-тивному порядку до ГУ ДФС у м. Києві і ДФС України, які своїми рішеннями від 06.04.2016 №8185/10/26-15-17-02-16 та від 27.04.2016 №9535/6/99-99-17-01-15, відповідно, залишили скарги без розгляду з підстав пропуску строків їх подання.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно виз-наченої платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Зі змісту листа ДПІ від 01.03.2016 №6227/10/26-59-16-01-11, рішень ГУ ДФС у м. Києві від 06.04.2016 №8185/10/26-15-17-02-16 і ДФС України від 27.04.2016 №9535/6/99-99-17-01-15 вбачається, що підставою виникнення податкового боргу є податкова декларації позивача з плати за землю за 2015р. від 19.02.2015 №9018864618 (звітна), згідно з якою пози-вачем нараховано земельний податок у сумі 579767,25 грн. Також, як зазначається у листі і рішеннях, позивачем був поданий уточнюючий розрахунок від 25.02.2015 №9023362454, який містить нульові показники, тому не змінив узгоджених податкових зобов'язань.

З наданих позивачем до суду копій податкових декларацій з плати за землю за 2015р. вбачається, що 19.02.2016 позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю за 2015р. від 19.02.2015 (звітна) з додатком 1, згідно з якою позивач задекларував земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 22, загальною площею 1,9167 га, кадастровий №91:162:0030, призначену для експлуатації та обслуговування будівель і споруд лікарні, та визначив розмір земельного податку в сумі 579767,25 грн.

У п. 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник подат-ків самостійно (у т.ч. за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податко-вий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у т.ч. за результатами електронної перевірки) виявлені.

Рішення Київської міської ради від 12.02.2015 №66/931 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 25 грудня 2014 року №731/731 "Про надання пільг по сплаті земельного податку" передбачено пільги по сплаті земельного податку у 2015р. для закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Позивач є неприбутковою організацією, державним закладом охорони здоров'я, що фінансується з Державного бюджету України та здійснював свою діяльність на підставі ліцензії Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.2010 Серія АГ №571457 та акреди-таційного сертифікату від 10.12.2014 Серія МЗ №012203 (а.с. 25-25), тому на нього поширюється вказана пільга, що відповідачем під час розгляду справи не заперечувалося.

На підставі даного рішення Київської міської ради позивач подав до суду податкову декларацію з плати за землю за 2015р. від 25.02.2015 (уточнююча) з додатком 2, у якій податкових зобов'язань із сплати земельного податку позивачем не визначено. Натомість у додатку 2 позивачем задекларовано пільгу в сумі 524188,70 грн. Вказана податкова деклара-ція прийнята відповідачем, порушень щодо порядку її подання та (або) заповнення відпові-дачем не зазначено, повідомлень про її неприйняття відповідачем не приймалося.

Суд дійшов висновку, що подання позивачем податкової декларації (уточнюючої), у якій відсутнє нарахування земельного податку у 2015р. і при цьому у додатку 2 вказано пільгу із сплати земельного податку, свідчить про відсутність у позивача податкових зобов'я-зань із сплати земельного податку після подання даної податкової декларації.

Зазначених обставин відповідач не врахував, внаслідок чого у картці особового рахун-ку позивача був відображений податковий борг. Аргументованих причин неврахування заз-наченої позивачем пільги відповідач суду не зазначив. Формальне посилання на нульові показники у податковій декларації (уточненій) не є достатньою підставою для позбавлення позивача на податкову пільгу у разі, якщо така декларація була прийнята контролюючим органом без зауважень.

Зважаючи на викладене і з огляду на відсутність у справі інших доказів, які б підтвер-джували виникнення у позивача станом на 23.11.2015 податкового боргу із плати за землю у сумі 434225 грн., суд дійшов висновку необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржу-ваних рішень, які порушують майнові права та інтереси позивача.

З огляду на задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судові витрати пози-вача у сумі 7891,38 грн., сплачені ним згідно з наявними у справі платіжними дорученнями від 23.05.2016 №413 на суму 3525,47 грн., №12 на суму 2915,91 грн. та від 12.05.2016 №377 на суму 1450 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 140, 241-246, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити повністю адміністративний позов Державної наукової установи "Центр інноваційних медичних технологій НАН України" (04053, м. Київ, вул. Вознесенсь-кий узвіз, буд. 22, код ЄДРПОУ 05417590).

2. Визнати протиправними і скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 24.11.2015 №27230-25 і рішення Державної податкової інспекції у Шевчен-ківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.01.2016 №3727/26-59-16-21 про опис майна у податкову заставу.

3. Стягнути на користь Державної наукової установи "Центр інноваційних медичних технологій НАН України" судові витрати у сумі 7891,38 грн. (сім тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 38 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко

Повний текст складено: