Рішення

від 01.03.2018 по справі 910/22823/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/22823/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гідросенд до Товариства з обмеженою відповідальністю Насоселпром простягнення 107 410,17 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників справи: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гідросенд звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Насоселпром 107410,17 грн., з яких: 95901,17 грн. збитків та 11509,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 02/ОВ від 02.06.2017 в частині своєчасного оформлення податкових накладних та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/22823/17, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2018.

18.01.2018 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника судом задоволено.

Від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що у зв'язку з появою факту реєстрації відповідачем 12.01.2018 у Єдиному реєстрі податкових накладних України податкової накладної в сумі 575407,00 грн., в т.ч. ПДВ - 95901,17 грн., він на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України зменшує позовні вимоги на суму ПДВ - 95901,17 грн. та просить стягнути з відповідача лише 11509,00 грн. штрафу.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України заява позивача приймається судом до розгляду як заява про зменшення позовних вимог.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав. Про розгляд справи повідомлений у встановленому порядку.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рішення прийнято 01.03.2018, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Насоселпром (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гідросенд (покупець) було укладено договір поставки №27/ОВ (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов'язується протягом дії даного договору поставляти покупцю насосне, компресорне обладнання, запірну арматуру (далі - товар), а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його згідно з умовами договору. Найменуванян товару, кількість товару, узгоджені з постачальником, вказуються сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.4 Договору, датою поставки товару є дата прийняття товару покупцем, що підтверджується його підписом у видатковій накладній.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що під час відвантаження товару покупцю повинні бути надані такі документи: рахунок - фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, складена в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, документ заводу - виробника, що підтверджує якість товару.

Відповідно до пункту 6.4 Договору, у випадку не передання продавцем покупцю належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, та (або) вчинення інших дій чи бездіяльності продавцем, якщо це призвело до повного чи часткового невизнання органами державної податкової служби суми ПДВ з операцій поставки за цим договором у якості податкового кредиту покупця, продавець на письмову вимогу покупця зобов'язаний відшкодувати покупцю суму, на яку органами державної податкової служби не визнано ПДВ у якості податкового кредиту, сплатити штраф на користь покупця у розмірі 2% від суми відповідної податкової накладної та відшкодувати спричинені цим збитки у повному обсязі (понад суму штрафу).

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами Договору було узгоджено Специфікацію № 1 на загальну суму 575 407,00 грн., в т.ч. 95 901,17 грн. з ПДВ.

Відповідно до видаткових накладних № РН-1191 від 04.07.2017 на суму 284 690,82 грн. (в т.ч. ПДВ - 47 448,47 грн.) та № РН-1191 від 19.07.2017 на суму 290 716,17 грн. (в т.ч. ПДВ - 48 452,69 грн. грн.), які підписані представниками постачальника та покупця і посвідчені печатками обох сторін, покупцем було прийнято від постачальника товар загалом на суму 575 407,00 грн., в т.ч. ПДВ - 95 901,17 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначав позивач у позові, ним належним чином виконано зобов'язання з оплати отриманого товару по Договору, а саме 19.06.2017 на користь відповідача позивачем сплачено 575 407,00 грн., в т.ч. ПДВ 95 901,17 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 209 від 09.10.2017, в якій вказував, що станом на 09.10.2017 відповідачем не зареєстровано податкову накладну на суму 575 407,00 грн., в т.ч. ПДВ - 95 901,17 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних, строк реєстрації якої сплив 15.07.2017.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, 12.01.2018 о 19:36:43 в ЄРПН зареєстровано за № 9134562169 від 19.06.2017 № 1196 J1201009 податкову накладну: платник податку - ТОВ Насоселпром (код ЄДРПОУ 39173586), платник податку - покупець - ТОВ Гідросенд (код ЄДРПОУ 34996776), в документі заявлено: загальну суму з ПДВ - 575 407,00 грн., результат обробки - документ прийнято та документ зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог пункту 57-1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. а) п. 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

П. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, судом встановлено, що у відповідача внаслідок поставки товару за Договором і його оплати позивачем, виникло зобов'язання з складання податкової накладної, реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних та передачі такої продавцю.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.01.2018 о 19:36:43 в ЄРПН зареєстровано за № 9134562169 від 19.06.2017 № 1196 J1201009 податкову накладну: платник податку - ТОВ Насоселпром (код ЄДРПОУ 39173586), платник податку - покупець - ТОВ Гідросенд (код ЄДРПОУ 34996776), в документі заявлено: загальну суму з ПДВ - 575 407,00 грн., результат обробки - документ прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог пункту 57-1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

В свою чергу, суд зазначає, що пунктом 6.4 Договору сторонами узгоджено застосування до відповідача штрафу за наявності наступних випадків: не передання продавцем покупцю належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, та (або) вчинення інших дій чи бездіяльності продавцем, а наслідком кожного такого випадку є повне чи часткове невизнання органами державної податкової служби суми ПДВ з операцій поставки за цим договором у якості податкового кредиту покупця. Тобто, підставою застосування до відповідача штрафу по Договору є саме настання події повного чи часткового невизнання податковим органом суми ПДВ з операції поставки за Договором у якості податкового кредиту покупця.

Однак, як свідчать матеріали справи, податковим органом податкову накладну прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів повного чи часткового невизнання органами державної податкової служби суми ПДВ з операцій поставки за Договором матеріали справи не містять, і позивачем належних та допустимих доказів невизнання податковим органом суми ПДВ з операцій поставки за Договором не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для застосування до відповідача штрафу на підставі п. 6.4 Договору, відсутні, оскільки подія господарського правопорушення не настала.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, вимоги позивача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 11 509,00 грн. не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судового збору, суд дійшов наступних висновків. При зверненні до суду з позовом, позивачем згідно з платіжним дорученням № 896 від 27.11.2017 було сплачено судовий збір в сумі 1 684,00 грн., тобто за мінімальною граничною ставкою п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір . При цьому, згідно з заявою про зменшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача лише 11 509,00 грн. штрафу.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, виходячи з приписів п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , позовна вимога в частині стягнення 11 509,00 грн. підлягала оплаті судовим збором за мінімальною граничною ставкою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 згідно з Законом України Про Державний бюджет на 2017 рік складав 1 600,00 грн.

З огляду на викладене, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою в позові судовий збір в сумі 1600,00 грн. покладається на позивача. Сума зайво сплаченого судового збору в розмірі 84,00 грн. згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір може бути повернена позивачу за його клопотанням з Державного бюджету України відповідною ухвалою суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.03.2018

Суддя Ю.М. Смирнова