Рішення

від 06.02.2018 по справі 911/3699/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/3699/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Таун , м.Ірпінь

за участю третіх осіб Міністерства екології та природних ресурсів України, Національного природного парку Голосіївський

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явились

від прокуратури: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Таун (далі - відповідач) за участю третіх осіб Міністерства екології та природних ресурсів України, Національного природного парку Голосіївський про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року порушено провадження у справі №911/3699/17 та призначено справу до розгляду на 11.01.2018 року.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакції Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи,у судове засідання 11.01.2018 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Враховуючи зазначене, ухвалою від 11.01.2018 року суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті у відповідності до п.18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України на 06.02.2018 року.

В судовому засіданні 05.02.2018 року представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали, представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 06.02.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою області під час виконання функцій, покладених законодавством на органи прокуратури, встановлені порушення вимог законодавства при відведенні Коцюбинською селищною радою Київської області земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1906/25-5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по провул. Шкільному 6-а в смт Коцюбинське ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 видано Державний акт серії ЯЖ № 922101 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:038:0009, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_4, про що на Державному акті серії ЯЖ № 922104 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_4

Далі, на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ ЛЕКС ТАУН від 30.05.2016 року та акту прийому-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу від 03.06.2016 року№1 ОСОБА_4 передав належну йому земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ ЛЕКС ТАУН , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.07.2016 року за № 30643754 внесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210946200:01:038:0009 за ТОВ ЛЕКС ТАУН .

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.08.2013 року за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсними рішення Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1906/25-5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по провул. Шкільному 6-а в смт Коцюбинське , Державний акт серії ЯЖ № 922101.

Вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

Суд у вказаній справі встановив, зокрема, факт відсутності на час прийняття селишною радою рішення про надання першому власнику земельної ділянки будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом документації яка б встановлювала межі смт. Коцюбинське Київської області, а також на підставі ст.ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155, п. 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України дійшов висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, та недійсність такого рішення селищної ради.

Аналогічних висновків дотримується Верховний Суд України і у справах № 6-67цс14 (постанова від 25.06.2014 року), № 6-22цс 15 (постанова від 11.03.2015 року), № 21-195а14 (постанова від 17.06.2014 року).

Таким чином, приймаючи рішення про передачу земельної ділянки першому набувачу у власність, Коцюбинська селищна рада перевищила свої повноваження та розпорядилась землею, яка не знаходилась у віданні цього органу місцевого самоврядування, тобто, першому власнику земельна ділянка передана у власність неуповноваженим органом.

В подальшому, Указом Президента України від 01.05.2014 року № 446/2014 Про зміну меж національного природного парку Голосіївський , його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень Київзеленбуд .

Згідно пояснювальної записки та проектних матеріалів до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП Святошинське лісопаркове господарство , в тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 26, 27, 51 Святошинського лісництва.

В той же час, за інформацією управління Держземагенства у м. Ірпені Київської області від 10.12.2014 року № 01-04/2215 щодо нанесення на картографічні матеріали Національного природного парку Голосіївський спірних земельних ділянок, виділених Коцюбинською селищною радою, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:038:0009 відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського-Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування попадає в 116 квартал.

Таким чином, на даний час спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, Національного природного парку Голосіївський .

Враховуючи, шо спірна земельна ділянка перебуває у власності ТОВ ЛЕКС ТАУН , витребувати її в порядку ст.388 Цивільного кодексу України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки, яким на даний час є Кабінет Міністрів України.

До прийняття Коцюбинською селищною радою вже скасованого рішення про надання у власність першому набувачу спірної земельної ділянки, остання належала до земель державної власності, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Згідно інформації Українського-державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО Укрдержліспроекг від 08.10.2014 року, спірна територія була лісами ще з радянських часів. На підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20.06 1956 року № 673 та рішення виконкому Київської міської ради від 07.08.1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14167 га. Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.2001 року на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.2001 року № 59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва Київзеленбуд на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатацій Київзеленбуд ; Державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство . Лісовпорядні роботи проводились в 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) землями лісового фонду визнаються землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства. Землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства.

В ст. 17 Лісового кодексу України передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства, без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

З урахуванням того, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, враховуючи вимоги п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень Коцюбинської селищної ради), остання і після прийняття нового Земельного кодексу України продовжувала перебувати у державній власності, а отже селищна рада не мала права нею розпоряджатись.

Згідно зі ст. 13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, серед іншого, і розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Компетенція Кабінету Міністрів України визначена ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, серед іншого і ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Згідно з ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.

Виходячи з назви глави 7 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду відносяться до земель природоохоронного призначення.

Зазначеними вище положеннями Земельного кодексу України визначено, що органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою є Кабінет Міністрів України.

Враховуючи визнання недійсними за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.08.2013 року рішення Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1906/25-5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по провул. Шкільному 6-а в смт Коцюбинське , Державного акту серії ЯЖ № 922101, спростовано правові підстави передачі у приватну власність спірної земельної ділянки та встановлено протиправність її вибуття з власності держави внаслідок розпорядження відповідною земельною ділянкою не уповноваженим органом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7, судам слід мати на увазі, що спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до закріпленого в статті 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатим договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати майно від добросовісногргнабувача лише у разі, серед іншого, і якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

В даному випадку, встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння ТОВ ЛЕКС ТАУН на підставі ст. 388 Цивільною кодексу України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Держава як власник спірного майна делегувала органам виконавчої влади повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля держави як власника може виражатися лише в таких діях уповноваженого органу, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Здійснення Коцюбинською селищною радою права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, надання земельної ділянки у приватну ввласність не може оцінюватися як вираження волі держави.

Отже, у даному випадку між власником (державою, в особі уповноваженого органу виконавчої влади) і володільцем майна немає договірних відносин і майно передано поза волевиявленням власника земельної ділянки, що відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України дає підстави для витребування державою її майна - земельної ділянки площею із незаконного володіння.

Такі висновки підтверджуються правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 23.11.2016 року у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 року у справі № 916/2131/15.

Враховуючи що незаконність вибуття спірної земельної ділянки з власності держави вже доведена, заявлення в даному позові вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки не вимагається.

Крім того, спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю, про що набувач знав і повинен був передбачати можливу приналежність цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, а отже, і про незаконність її відведення першому власнику.

Спірними відносинами порушено право власності держави на землі лісового фонду та природоохоронного призначення, які мають обмежений режим використання, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання лісогосподарських земель, їх відтворення.

Таким чином, з огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, які не заперечені та не спростовані відповідачем, враховуючи спростування в судовому порядку підстав надання спірної земельної ділянки у власність першому набувачу, позовні вимоги про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕКС ТАУН на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:038:0009 вартістю 45 165 грн. правомірні та обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕКС ТАУН (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Покровська, 1-Є, код 40520079) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. київ, вул. грушевського, 12/2) земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:038:0009 вартістю 45 165 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕКС ТАУН (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Покровська, 1-Є, код 40520079) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, ОСОБА_5 Українки, 27/2; реквізити: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України в м. Києві; МФО - 820172, рахунок отримувача - 35216008015641) 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Кошик