Рішення

від 06.02.2018 по справі 911/2665/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/2665/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛМЕБ , м.Біла Церква

до GAUJA TRADE SIA

про стягнення 4317,00 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 131582,16 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛМЕБ до GAUJA TRADE SIA про стягнення 4317,00 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 131582,16 грн.

Провадження у справі № 911/2665/17 порушено ухвалою від 07.09.2017 року та призначено справу до розгляду на 06.02.2018 року у відповідності до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Також, відповідною ухвалою провадження у справі № 911/2665/17 зупинялось на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до відповідного компетентного органу іноземної держави, оскільки відповідач у даній справі, якому необхідно вручити копію ухвали про порушення провадження у справі, знаходиться на території іншої держави - Латвії, що приєдналась до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписаної в Гаазі 15.11.1965 року.

Як визначено п. 9 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження у справі № 911/2665/17 поновлено ухвалою від 06.02.2018 року до початку судового розгляду.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути заборгованість в сумі 1 120,00 Євро, що в еквіваленті становить 38 841,60 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні 06.02.2018 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання 06.02.2018 року не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Судом вжито всіх належних заходів для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Згідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

За загальним правилом, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 06.02.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Олмеб (позивач) уклало з GAUJA TRADE SIA (відповідач) Контракт № 1-04-ЕХР-К від 14.10.2016 року (далі - Контракт).

Згідно вказаного Контракту позивач (Постачальник) зобов'язувався поставити та передати у власність Покупцю (відповідачу), а Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити меблі на умовах FСА м. Біла Церква Україна в асортименті, кількості, в строки і за цінами згідно специфікацій на кожну окрему поставку, що додаються до даного контракту і є його невід'ємною частиною (п. 1.1 Контракту). Загальна сума Контракту на час його укладення складає 200 000,00 дол. США (п. 1.2. Контракту). Валюта контракту - Євро (п. 1.3. Контракту).

Найменування та кількість необхідного для поставки товару, технічні характеристики, порядок і умови поставки, строки і періоди поставки, ціна і вартість товару, найменування і місцезнаходження грузовідвантажувача, найменування і реквізити грузоотримувача, а також інші суттєві умови Контракту встановлюються специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного Контракту (п. 3.1. Контракту).

Ціна і умови оплати за товар встановлюються в специфікації на кожну окрему поставку по даному Контракту, яка є його невід'ємною частиною. Перша поставка є виставковою експозицією. Строк оплати даної виставкової експозиції здійснюється на підставі реалізації по факту продажу товару, але не пізніше 180-ти календарних днів з часу відвантаження товару. Подальші розрахунки за отриману продукцію покупець здійснює на підставі виставленого продавцем рахунку (п. 4.1. Контракту).

Відповідно до рахунку-фактури № 2 від 13.02.2017 року умови оплати: відстрочка платежу до 110 днів з моменту відвантаження товару може здійснюватися частинами.

На виконання умов вказаного Контракту позивач поставив, а відповідач отримав товар згідно специфікації № 2 від 13.02.2017 року на загальну суму 9445,00 Євро, що підтверджується: рахунком-фактурою № 2 від 13.02.2017 року; актом загрузки № 2 від 28.02.2017 року; сертифікатом про походження товару від 01.03.2017 року; митною декларацією (форма МД-2) від 02.03.2017 року; міжнародною товарно-транспортною накладною від 02.03.2017 року. Таким чином, позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання по Контракту.

В свою чергу, відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 5 128,00 Євро, а саме 1480,00 Євро 26.04.2017 року; 3 480,00 Євро 10.07.2017 року; 168,00 Євро переплата за попередню поставку товару.

Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становила 4317,00 Євро. Еквівалент цієї суми станом на 31.08.2017 року, відповідно до встановленого Національним банком України курсу - 30,48 грн. за 1 Євро становить 131 582,16 грн.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій повідомив, що після подання позивачем позовної заяви до суду відповідач частково оплатив заборгованість, а саме 11.09.2017 року в сумі 1 980,00 Євро та 19.01.2018 року в сумі 1 217,00 Євро.

Таким чином, позивач поставив товар на суму 9 445,00 Євро, а відповідач оплатив поставлений товар на загальну суму 8 325,00 Євро.

Станом на 01.02.2018 року сума заборгованості становить 1 120,00 Євро, що в еквіваленті відповідно до встановленого Національним банком України курсу станом на 01.02.2018 року (34,68 грн. за 1 Євро) становить 38 841,60 грн.

Згідно з п. 8.2. Контракту у випадку не можливості вирішення суперечностей шляхом переговорів і не отримання письмової відповіді на претензію у встановлений законом строк, спір по даному контракту або в зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд і кінцеве вирішення в Господарському суді по місцю знаходження Продавця.

Відповідно до п. 8.3. Контракту правом, що регулює даний договір є матеріальне право України.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем на адресу відповідача товару, який відповідачем не оплачений на суму 1 120,00 Євро, що в еквіваленті відповідно до встановленого Національним банком України курсу станом на 01.02.2018 року (34,68 грн. за 1 Євро) становить 38 841,60 грн. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі виходячи з нової ціни позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з GAUJA TRAD на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛМЕБ (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 186, код 39475992) 1 120,00 Євро, що в еквіваленті відповідно до встановленого Національним банком України курсу становить 38 841,60 грн. та 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Кошик