Ухвала

від 02.03.2018 по справі 826/16278/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16278/17

УХВАЛА

02 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору за подачу ним апеляційної скарги.

Апелянту надавався строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року апелянт отримав 19 лютого 2018 року.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 01.03.2018 року.

01 березня 2018 року до суду надійшло клопотання від Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, в якому він просить відстрочити сплату судового збору, у зв'язку із зупиненням проведення платежів за платіжними дорученнями.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат законодавцем передбачено, що суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили б про складний майновий стан.

Якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, то суд, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, може прийняти рішення, яким звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підтвердження незадовільного майнового стану достатніх доказів не надано.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в розумінні ст. 8 Закону України Про судовий збір у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, відповідач не є суб'єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення сплати або звільнення від сплати судового збору.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні достатні правові підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, ухвалою суду 12 лютого 2018 року апелянту вже надавався максимальний строк визначений ст. 169 КАС України на усунення недоліків, а саме 10 днів, у суду відсутня можливість на продовження строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, оскільки, апелянтом вказівки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 12 лютого 2018 року, виконані не були, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути апелянту.

Відповідно до частини другої ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Федотов І.В.

Вівдиченко Т.Р.