ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 915/47/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Принцевської Н.М.,
Суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.;
(Одеський апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)
Секретар судового засідання Бендерук Є.О.;
За участю представників сторін:
Від ТОВ "Оверті" - ОСОБА_1, довіреність № 01/12-17, від 01.12.17;
Від Миколаївської міської ради - не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 року
у справі №915/47/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОВЕРТІ» , м.Одеса
до Миколаївської міської ради, м.Миколаїв
про визнання недійсним рішення,
(суддя першої інстанції: Олейняш Е.М., дата та місце винесення рішення: 21.03.2017, Господарський суд Миколаївської, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 22)
В березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІ» (Далі - ТОВ ОВЕРТІ ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Миколаївської міської ради про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031» .
Позивач, посилаючись на ст. 26, 31, 39, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , ст. 13, 16 Закону України «Про оренду землі» , ст. 19 Конституції України, ст. 24, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст. 21 Цивільного кодексу України та умови договору оренди землі зазначав, що рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031» є незаконним та просив визнати його недійсним, посилаючись на відсутність підстави для розірвання договору оренди землі, оскільки позивач (орендар) використовує земельну ділянку в повній відповідності до екологічних вимог.
Крім того, позивач зазначив, що використовує земельну ділянку на підставі отриманих в належному порядку дозволу та сертифікату, тому жодних порушень екологічних вимог ним не здійснюється.
Використання земельної ділянки відбувалося і відбувається в межах її цільового призначення. Орендна плата за договором оренди сплачується належним чином, жодної заборгованості по сплаті орендної плати, як під час дії договору оренди, так і на момент подачі позову не існувало і не існує. Будівництво на земельній ділянці здійснено та завершено відповідно до погодженої та затвердженої належним чином проектної документації, самовільного будівництва не здійснювалось і не здійснюється. Передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам позивачем, як орендарем земельної ділянки, не здійснювалось.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 провадження у даній справі в частині вимог про визнання недійсними п.п. 3,4 рішення Миколаївської міської ради №9/1 від 29.09.2016 «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031» - припинено.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 (суддя - Олейняш Е.М.) позовні вимоги ТОВ ОВЕРТІ до Миколаївської міської ради про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031» задоволені частково, визнано недійсними п.п. 1, 2 рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031» .
Рішення суду мотивоване тим, що спірна земельна ділянка за цільовим призначенням та видом цільового призначення та видом цільового призначення відноситься до земель громадської забудови, для обслуговування інших будівель громадської забудови. Оскільки законодавством України не визначено виключного переліку інших об'єктів загального користування , які можуть розміщуватись на земельних ділянках, що належать до земель житлової та громадської забудови, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача щодо порушення позивачем (орендарем земельної ділянки) цільового призначення земельної ділянки.
Крім того, в рішенні суду першої інстанції вказано, що будь-яких доказів, що підтверджують використання позивачем земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам або не за цільовим призначенням до судового рішення додано, як і не подано вказаних доказів суду.
Також місцевий господарський суд у своєму рішенні зазначив, що відсутні підстави для зобов'язання орендаря повернути земельну ділянку, з огляду на те, що вказана вимога є похідною від вимоги про розірвання самого договору оренди.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Миколаївська міська рада звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ ОВЕРТІ .
На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Зокрема, Миколаївська міська рада зазначає, що суд у своєму рішенні невірно дійшов висновку про віднесення земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу та автомобільного газозаправного пункту до земель житлової та громадської забудови.
Так, у зверненнях ТОВ ОВЕРТІ до Миколаївської міської ради зазначалося, що ТОВ ОВЕРТІ просить передати в оренду земельну ділянку для будівництва авто-сервісного комплексу з офісними приміщеннями, магазином промислових товарів та закусочною, у зв'язку з чим Миколаївська міська рада розглядала пропозиції позивача по використанню земельної ділянки виключно у вказаних цілях.
Однак, на думку відповідача, ТОВ ОВЕРТІ безпідставно, порушуючи рішення Миколаївської міської ради, умови договору оренди землі та вимоги законодавства, збудувало на вказаній земельній ділянці, окрім об'єктів, зазначених у рішенні Миколаївської міської ради, автозаправну станцію та автомобільний газозаправний пункт.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 прийнято до провадження по справі №915/47/17, судове засідання призначено на 12.07.2017.
ОСОБА_2 з тим, 11.04.2017 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ „ОВЕРТІ» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 року по справі 915/47/17.
14.04.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОВЕРТІ» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 року по справі 915/47/17 прийнято до провадження.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОВЕРТІ» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 року по справі №915/47/17 - без змін.
12.06.2017 до Одеського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга ТОВ «ОВЕРТІ» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 року.
З огляду на зазначене, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 апеляційне провадження по справі №915/47/17 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 року зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ОВЕРТІ» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 року по справі №915/47/17 відповідно до вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОВЕРТІ» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 року по справі №915/47/17 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 року по справі №915/47/17 - без змін.
Матеріали справи №915/47/17 після розгляду в касаційній інстанції скеровано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 апеляційне провадження по справі №915/47/17 поновлено, судове засідання призначено на 15.01.2018.
29.12.2017 на адресу Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ ОВЕРТІ надійшов відзив на апеляційну скаргу Миколаївської міської ради, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, з підстав, викладених письмово.
Зокрема, позивач зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не базується на нормах чинного законодавства.
Позивач зазначає, що ним, як замовником будівництва повністю дотримано встановлений законодавством порядок проектування та будівництва авто-сервісного комплексу з офісними приміщеннями, автозаправної станції, магазину промислових товарів, закусочною та автомобільного газозаправного пункту по вул. Генерала Карпенка, Заводський район, м. Миколаїв.
Оскільки всі вимоги містобудівної документації та документації із землеустрою при будівництві автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, автозаправної станції, магазину промислових товарів, закусочною та автомобільного газозаправного пункту були дотримані, про що свідчать, зокрема, відповідні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат, які наявні в матеріалах справи, немає жодних підстав для тверджень, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін, а скарги - без задоволення.
Представник Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представника відповідача..
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та неоспорено сторонами наступні обставини.
Рішенням Миколаївської міської ради № 4/30 від 18.08.2006 року «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради, та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва» :
- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку площею 2676 кв.м, залишивши її в землях іншого призначення для будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, магазином промислових товарів та закусочною по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи (п. 4);
- передано ТОВ «ОВЕРТІ» земельну ділянку в оренду строком до 01.04.10 для будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, магазином промислових товарів та закусочною по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи (п.4.4.). (т.1 а.с. 17-18)
На підставі цього рішення між Миколаївською міською радою та ТОВ «ОВЕРТІ» 11.09.2006 року укладено договір оренди землі, зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 жовтня 2006 року за №040600100586 (т. 1 а.с. 19-29).
Земельна ділянка передана в оренду, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 24.10.2006 року (арк. 26).
Рішенням Миколаївської міської ради №48/62 від 06 вересня 2010 року «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва» (арк. 30):
- продовжено ТОВ «ОВЕРТІ» на 2 роки термін оренди земельної ділянки площею 2676 кв.м, яка була надана рішенням міської ради від 18.08.06 № 4/30, залишивши її в землях іншого призначення, для будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, магазином промислових товарів та закусочною по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, згідно з висновком управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради від 25.05.2010 року № 17-657 (п. 24).
На підставі зазначеного рішення між Миколаївською міською радою та ТОВ «ОВЕРТІ» було укладено Договір про зміни № 062-11 від 06.06.2011 року до Договору оренди землі, який зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 24.10.2006 за № 040600100586, згідно з яким термін оренди земельної ділянки було продовжено на 2 роки до 01.04.2012 року (арк. 31).
Рішенням Миколаївської міської ради № 46/45 від 18.03.2015 року «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва» (арк. 32):
- продовжено ТОВ «Оверті» на 5 років оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:005:0003) загальною площею 2676 кв. м., яка була надана рішенням міської ради від 06.09.2010 № 48/62, залишивши її в землях іншого призначення, для будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, магазином промислових товарів та закусочною по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, згідно з висновком управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради від 16.09.2014 року № 17-4720 (п. 3).
На підставі зазначеного рішення 25 травня 2015 року між Миколаївською міською радою та ТОВ «ОВЕРТІ» укладено Договір оренди землі № 10859 від 25.05.2015 року, зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 25 травня 2015 за № 10859 (надалі - «договір оренди» ) (арк. 33-34).
Відповідно до ОСОБА_1 приймання-передачі земельної ділянки від 25.05.2015 року Миколаївська міська рада передала, а ТОВ «ОВЕРТІ» прийняло в оренду земельну ділянку в м. Миколаєві по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, загальною площею 2676 кв.м. (а.с. 35).
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 18.03.2015 № 46/45 продовжила ТОВ "ОВЕРТІ» оренду земельної ділянки для будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, магазином промислових товарів та закусочною по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи /Заводський район/ (а.с. 33-35).
Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2676 /дві тисячі шістсот сімдесят шість/ кв.м (за функціональним призначенням - землі іншого призначення), без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810136300:05:005:0003).
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що на земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва.
Згідно з приписами п. 5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, магазином промислових товарів та закусочною.
Пунктом 5.2 Договору визначено цільове призначення земельної ділянки - В.03.15.
Згідно з п. 3.1 Договору договір діє до 01.04.2017 року. Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі Орендар повинен за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.
Відповідно до п. 5.3 Договору умови збереження стану об'єкта оренди, зокрема, на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Миколаївською міською радою рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору. Роботи по розробці проекту відведення сплачує орендар.
Відповідно до пп. а , б , г пункту 9.1 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря:
-використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
-припинення або дострокового розірвання договору у випадках: порушення земельного законодавства; у випадку зміни цільового призначення земельної ділянки на інше;
Відповідно до п.п. «в» п. 9.3 Договору орендар земельної ділянки має право, зокрема, зводити в установленому порядку будівлі та споруди.
Відповідно до п.п. «а» , «б» , «в» , «г» , «д» , «е» , «є» , «ж» п. 9.4 Договору орендар зобов'язаний:
- виконувати зобов'язання щодо об'єкта оренди;
- отримати (оформити) відповідний документ, який надає право на початок будівельних робіт, не пізніше шести місяців з дати укладення договору про зміни, приступити до використання земельної ділянки для забудови (здійснення будівництва) не пізніше шести місяців з дати укладення договору про зміни та закінчити будівництво у строк дії договору, приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, зареєстрованим в установленому законом порядку;
- розпочати та завершити будівництво до спливу строку договору;
- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;
- своєчасно вносити орендну плату;
- забезпечити вільний доступ до земельної ділянки представнику контролюючих органів;
- для перевірки своєчасного внесення орендної плати за землю виконувати вимоги п. 4.8 цього договору;
- додержувати вимоги, встановлені ст. 24 та ст. 25 Закону України «Про оренду землі» та виконувати обов'язки відповідно до умов цього договору і Земельного кодексу України.
Пунктом 9.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Абзацом 3 п. 12.4 Договору унормовано, що дія договору припиняється шляхом його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом, у разі коли орендар використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.
Позивачем ТОВ «ОВЕРТІ» було отримано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 07.07.2015 року № 56/17-4031 на будівництво автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, автозаправної станції, магазину промислових товарів, закусочною та автомобільного газозаправного пункту, які були видані 07.07.2015 року Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради за підписом начальника головного архітектора міста ОСОБА_3 (арк. 45).
Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , була проведена експертиза проекту будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, автозаправної станції, магазину промислових товарів, закусочною та автомобільного газозаправного пункту, за результатами якої було отримано позитивний Експертний звіт № 7-068-15-ЕП/ЛО від 29 грудня 2015 року щодо розгляду проектної документації за проектом будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, автозаправної станції, магазину промислових товарів, закусочною та автомобільного газозаправного пункту на вул. ОСОБА_4 (поблизу морехідної школи), Заводський район, м. Миколаїв (арк. 46).
Згідно з зазначеним експертним звітом проектна документація «розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з вказаними у звіті технічними показниками» .
26.01.2016 року ТОВ «ОВЕРТІ» було отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115160260967 для будівництва автосервісного комплексу з офісними приміщеннями, автозаправної станції, магазину промислових товарів, закусочною та автомобільного газозаправного пункту по вул. Генерала Карпенка (поблизу морехідної школи), Заводський район, в м. Миколаїв, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (арк. 47).
Згідно з затвердженою проектною документацією на зазначеній земельній ділянці позивачем ТОВ «ОВЕРТІ» побудовано та прийнято в експлуатацію автосервісний комплекс з офісними приміщеннями, автозаправну станцію, магазин промислових товарів, закусочна та автомобільний газозаправний пункт.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
16.09.2016 року ТОВ «ОВЕРТІ» та Миколаївською міською радою згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було укладено Договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва від 16 вересня 2016 року, згідно з яким ТОВ «ОБЕРТІ» здійснює пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва шляхом перерахування коштів до міського цільового фонду створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Миколаєва, а Миколаївська міська рада приймає дані кошти на окремий рахунок. ТОВ «ОБЕРТІ» сплатило пайову участь у повному розмірі згідно з зазначеним договором у розмірі 268 503 грн. 83 коп., що підтверджується Довідкою Департаменту фінансів Миколаївської міської ради від 21.09.2016 року № 07.03.-14/217 (арк. 40-44).
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
21.09.2016 року оформлено ОСОБА_1 готовності об'єкта до експлуатації за підписами замовника будівництва, генерального проектувальника, генерального підрядника будівництва та головного інженера проекту (арк. 48-49). Згідно з цим ОСОБА_1 закінчений будівництвом об'єкт визнаний готовим до експлуатації.
Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
26.09.2016 року позивачем було отримано Сертифікат серії ІУ № 165162700421, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації (арк. 50).
ОСОБА_2 з тим, 29.09.2016 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення № 9/1 «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 №10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 №56/17-4031» :
Згідно з вказаним рішенням Миколаївська міська рада вирішила:
1. Розірвати в односторонньому порядку за ініціативою Миколаївської міської ради договір оренди землі від 25.05.2015, зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №10859, з підстав, передбачених абз. 3 п.12.4 зазначеного договору.
2. Зобов'язати ТОВ «ОВЕРТІ» повернути земельну ділянку (кадастровий №4810136300:05:005:0003) у встановленому законом порядку Миколаївській міській раді.
3. Скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи, від 07.07.2015 №56/17-4031, видані ТОВ «Оверті» .
4. Звернутися до ДАБІ у Миколаївській області про скасування декларації про початок будівельних робіт та про завершення будівництва на земельній ділянці по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи.
5. Контроль за виконанням зазначеного рішення покласти на заступника міського голови ОСОБА_5 (арк. 16).
Зазначене рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29.09.2016 року було прийнято за результатами розгляду звернень депутатів міської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_7, рекомендації постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності та благоустрою міста від 23.09.2016, оформленої протоколом № 28, на підставі ст. 11, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» (арк. 107-111, 118-121).
ТОВ «ОВЕРТІ» не погодилось з вищенаведеним рішенням Миколаївської міської ради , вважаючи його необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та таким, що має бути визнане недійсним, що і стало підставою для звернення до суду із відповідною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників прокуратури, позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 року припинено провадження у даній справі в частині вимог про визнання недійсними п.п. 3, 4 рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, ТОВ ОВЕРТІ звернулось до Малиновського районного суду м.Одеси з позовними вимогами до Миколаївської міської ради про визнання протиправними і скасування пунктів 3 та 4 рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року Про розірвання договору оренди землі від 25 травня 2015 року № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07 липня 2015 року №56/17-4031
Постановою Малиновського районного суду м.Одеса від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018, у задоволенні адміністративного позову ТОВ ОВЕРТІ до Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів 3 та 4 рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року відмовлено.
Таким чином, предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування в частині розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця та зобов'язання орендаря ТОВ «ОВЕРТІ» повернути земельну ділянку (п. 1, 2 оскаржуваного рішення Миколаївської міської ради).
Відповідно до приписів ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 759 Цивільного кодексу України вказує, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ч. 1ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 8 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
До предмету доказування по вказаній справі входить встановлення наявності чи відсутності обставин, з якими відповідно до земельного законодавства пов'язуються підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 143 Земельного Кодексу України, підставою для припинення права на земельну ділянку є використання її не за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.11 року № 6 у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. ОСОБА_2 з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Стаття 15 Закону України "Про оренду землі", який встановлює спеціальні норми для цього виду договірних правовідносин, до істотних умов договору оренди землі відносить умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
Отже, чинне земельне законодавство щодо правовідносин з договору оренди земельної ділянки однією з підстав для припинення дії договору шляхом його розірвання передбачає порушення орендарем договірних зобов'язань стосовно цільового використання землі.
Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що цільове призначення земельної ділянки це - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 458 від 23.07.2010 року затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.
Відповідно до п. 1.2, 1.4 Класифікації код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а також згідно з класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №458 від 23.07.2010 до секції В відносять цільове призначення земель: землі житлової та громадської забудови, код 03.15 - землі громадської забудови, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Правовий режим земель громадської та житлової забудови визначений гл. 6 Земельного кодексу України до секції В України. Так, в силу ст.38 Земельного кодексу України, до земель житлових та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктах, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об'єктів загального користування.
Порядок використання зазначеної категорії земель визначений ст. 39 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Отже, нецільовим використанням земельної ділянки громадського призначення є її використання за іншим призначенням, всупереч генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельного законодавства України.
ОСОБА_2 з тим, слід звернути увагу на те, що підставою, передбаченою законодавством, для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" можливо застосовувати до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цільового призначення, та передбачає саме дію - використання.
Як зазначалося раніше, пунктом 12.5 укладеного між сторонами договору, передбачено, що розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди (договору про зміни). Договір вважається розірваним за взаємною згодою сторін з дати прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо цим рішенням не буде встановлена інша дата. У разі розірвання договору орендарю необхідно вжити заходів щодо припинення права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку з вищезазначеним, хибними є висновки суду першої інстанції про те, що після будівництва ТОВ ОВЕРТІ на спірній ділянці автозаправного комплексу та автомобільного газозаправного пункту вона продовжує залишатись у категорії земель житлової та громадської забудови. Особливості побудованих ТОВ ОВЕРТІ об'єктів та специфічність послуг, які надаються з їх допомогою позивачем на орендованій земельній ділянці, потребують застосування земельного законодавства, відмінного від того, що регулює сферу використання земель житлової та громадської забудови.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення Миколаївської міської ради «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 року № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 року № 56/17-4031» прийнято, зокрема, за результатами розгляду протоколу від 23.09.2016 року № 28 постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності та благоустрою міста. У рекомендаціях постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності та благоустрою міста, і викладених у зазначеному вище витягу з протоколу, зазначено:
Так, рішенням Миколаївської міської ради від 18.08.2006 року № 4/30 надано ТОВ «ОВЕРТІ» в оренду земельну ділянку під будівництво автосервісу з офісними приміщеннями, магазину промислових товарів та закусочної по вул. Генерала Карпенка, поблизу морехідної школи. Рішенням № 48/62 від 06.09.2010 року та № 46/45 від 18.03.2015 року право оренди було продовжено на 2 та на 5 років відповідно. На виконання зазначених рішень укладено договори оренди земельної ділянки.
07.07.2015 року за підписом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 56/17-4031, відповідно до яких об'єктом будівництва, крім автосервісу з офісним приміщенням, магазину промислових товарів та закусочної (як зазначено у рішенні ММР №4/30 від/18.08.2006, № 48/62 від 06.09.2010, № 46/45 від 18.03.2015) з'явилась автозаправна станція та газозаправний пункт.
Таким чином, посадові особи Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради внесли до Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (які на даний час скасовані) недостовірну інформацію у вигляді включення наступних слів: «автозаправна станція та газозаправний пункт» .
Після отримання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, ТОВ «ОВЕРТІ» розпочало будівництво АЗС. При цьому, згідно п. 21 постанови КМУ № 808 від 28.08.2013 року такий об'єкт становить підвищену екологічну небезпеку, а тому для його будівництва законодавством передбачений інший порядок отримання дозволу. Крім того, майбутня АЗС знаходиться у безпосередній близькості до двох вже існуючих АЗС та газопроводу середнього тиску.»
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У зв'язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає, що оспорене рішення Миколаївської міської ради прийняте в межах компетенції та повноважень, передбачених чинним законодавством України.
З огляду на вищевикладене та вимоги чинного законодавства України, судова колегія вважає, що довои апеляційної скарги стосовно того, що позивачем безпідставно, в порушення рішення Миколаївської міської ради та умов договору оренди землі збудовано автозаправну станцію та автомобільний газозаправний пункт і, як наслідок, використано земельну ділянку не за цільовим призначенням - є цілком обгрунтованими та такими, що підтверджені наявними у справі доказами..
Відповідно до п. «г» , «ґ» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Автозаправні станції та комплекси, а також автогазонапалювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу віднесені до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (пункт 21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808)
Так, пунктом 12 Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771, встановлено що проведення громадських слухань є обов'язковим у разі прийняття рішень щодо об'єктів та видів діяльності, які становлять підвищену екогологічну небезпеку, а також в інших установлених законом випадках.
Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду не приймаються заперечення ТОВ ОВЕРТІ стосовно того, що ним повністю було дотримано порядок проектування та будівництва, про що свідчать відповідні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, з огляду на те, що зазначені містобудівні умови були скасовані п. 3, 4 оспореного рішення Миколаївської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 № 10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031» .
Як зазначалося раніше, Постановою Малиновського районного суду м.Одеса від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018, у задоволенні адміністративного позову ТОВ ОВЕРТІ до Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів 3 та 4 рішення Миколаївської міської ради № 9/1 від 29 вересня 2016 року відмовлено.
З огляду на зазначене, рішення Миколаївської міської ради в частині скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031 є чинним.
Враховуючи, що Миколаївська міська рада при прийнятті оспореного рішення діяла в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "ОВЕРТІ" відсутні.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Миколаївської міської ради на рішення Господарського Миколаївської області від 21.03.2017 року у справі №915/47/17 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 року у справі №915/47/17 задовольнити.
Рішення Господарського Миколаївської області від 21.03.2017 року у справі №915/47/17 скасувати.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВЕРТІ" до Миколаївської міської ради про ро визнання недійсними п.1, 2 рішення Миколаївської міської ради №9/1 від 29 вересня 2016 року «Про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 №10859 і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.07.2015 № 56/17-4031» - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженого відповідальністю "ОВЕРТІ" (65031, м.Одеса, вул.Грушевського, 39, корп.Е, ЄДРПОУ 33896794) на користь Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, ЄДРПОУ 04056612) 1760,00 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати наказ.
Матеріали справи №915/47/17 повернути до Господарського суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України .
Повний текст постанови складено і підписано 02.03.2018 року.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
ОСОБА_2
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2018 |
Оприлюднено | 04.03.2018 |
Номер документу | 72545619 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні