Справа № 743/1155/17
Провадження № 2/743/6/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді СТАШКІВА В.Б.,
за участю секретаря судового засідання НЕРУС Н.І.,
учасники справи позивачка ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного підприємства "Чернігівавтотранс"
про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої
кримінальним правопорушенням,
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
-ОЗЯВА ОСОБА_3;
-ОСОБА_4,
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2017 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Чернігівавтотранс" (далі - ПП "Чернігівавтотранс") про стягнення з останніх на її користь 3 041 грн. 20 коп. майнової шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172 1187, 1188 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2016 року близько 08 години 20 хвилин ОЗЯВА С.М., перебуваючи в трудових відносинах з ПП "Чернігівавтотранс", керуючи автобусом «Меrcedes-Benz 313 СDI» д.н. НОМЕР_1, обладнаному 18-ти місцями для сидіння, з переобладнаною підвіскою заднього мосту у виді встановлених ресор з іншого транспортного засобу та демонтованим стабілізатором поперечної стійкості, з якими експлуатація автобуса заборонена, перевозячи пасажирів у більшій кількості, ніж це передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, в порушення п.п.12.1, 21.1, 31.1, 31.3 а) ПДР України, на 204 км.+44 м. автодороги «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі» , проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини автодороги, де відбулося перекидання автобуса на правому узбіччі, а вона отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я у вигляді закритого перелому шиловидного відростка правої променевої кістки без зміщення уламків; закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку; гематомою тім'яної ділянки голови справа; набряку та забиття м'яких тканин правого передпліччя. Внаслідок чого вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Ріпкинській ЦРЛ та в подальшому їй була встановлена третя група інвалідності. Оцінила розмір моральної шкоди в сумі 100 000 грн., оскільки дана сума має компенсувати ті емоційні навантаження та фізичні страждання, які їй довелося перенести, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя. Також вона витратила 3 041 грн. 20 коп. на придбання ліків та за надання медичних послуг. При цьому, їй жодна копійка відшкодована не була.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ПП "Чернігівавтотранс" в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заперечення проти позову та відзив проти позову не надав.
Треті особи , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОЗЯВА С.М. та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016270000000232, суд приходить до такого висновку.
Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2017 р., який набрав чинності 28 листопада 2017 р. встановлено, що 20.12.2016 року близько 08 години 20 хвилин ОЗЯВА С.М., керуючи автобусом «Меrcedes-Benz 313 СDI» д.н. НОМЕР_1, обладнаному 18-ти місцями для сидіння, з переобладнаною підвіскою заднього мосту у виді встановлених ресор з іншого транспортного засобу та демонтованим стабілізатором поперечної стійкості, з якими експлуатація автобуса заборонена, перевозячи пасажирів у більшій кількості, ніж це передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, в порушення п.п.12.1, 21.1, 31.1, 31.3 а) ПДР України, на 204 км. + 44 м. автодороги «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі» , проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини автодороги, де відбулося перекидання автобуса на правому узбіччі, а пасажири автобуса - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
З висновку судово-медичної експертизи № 239 від 31.03.2017 року вбачається, що у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шиловидного відростка правої променевої кістки без зміщення уламків; закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку; гематомою тім'яної ділянки голови справа; набряку та забиття м'яких тканин правого передпліччя, котрі відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в КЗ "Ріпкинська ЦРЛ" з 20.12.2016 р. по 03.01.2017 р. та, що останній 16.05.2017 р. встановлена третя група інвалідності (загальне захворювання), з одночасним протипоказанням фізичної праці та емоційного перевантаження.
В силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, лише в питані, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За загальним правилом, відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ст.532 КПК України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вирок суду, що набрав законної сили є обов'язковою для виконання.
У справах Брумареску проти Румунії , Совтрансавто-Холдінг проти України , Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Виходячи з правового аналізу даної норми, можна стверджувати, що законом не ставиться можливість покладення відповідальності за заподіяну джерелом підвищеної небезпеки шкоду в залежність від наявності вини заподіювача, тобто цивільна відповідальність покладається на заподіювача шкоди незалежно від вини.
В ЦК України відсутнє визначення поняття непереборна сила . В той же час, за розумінням ч. 5 ст. 1187 ЦК України, непереборна сила - це надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, яка повністю звільняє від відповідальності заподіювача шкоди за умови, що останній не міг її передбачити або передбачив, але не міг її відвернути, і, здійснюючи вплив на його діяльність, спричинила настання шкоди.
Наявність умислу потерпілого отримати шкоду від джерела підвищеної небезпеки, за розумінням ч. 5 ст. 1187 ЦК України, означає свідоме бажання потерпілого отримати шкоду завдяки джерелу підвищеної небезпеки.
Судом не встановлено свідоме бажання потерпілої ОСОБА_1 отримати шкоду завдяки джерелу підвищеної небезпеки (автобусу «Меrcedes-Benz 313 СDI» , д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОЗЯВИ С.М.), як і не встановлено, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили.
За таких обставин, відсутні, передбачені законом (ч. 5 ст. 1187 ЦК України) випадки звільнення особи від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, а відтак саме ОЗЯВА С.М. є особою, яка завдала шкоду, в силу закону.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".
Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична та фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
В даному випадку, ОЗЯВА С.М. працює водієм ПП "Чернігівавтотранс", тому саме останні мають відповідати за шкоду завдану ОЗЯВОЮ С.М..
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Враховуючи наведене, виходячи з того, що наданими позивачкою та її представником чеками та квитанціями підтверджено затрату ОСОБА_1 коштів в сумі 2 921 грн. 20 коп. на обстеження на МРТ та на придбання ліків, суд приходить до висновку, що з ПП "Чернігівавтотранс" на користь ОСОБА_1 слід стягнути 2 921 грн. 20 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Оскільки благодійні внески в лікувальні установи здійснюються на підставі Закону України від 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР "Про благодійництво та благодійні організації", відповідно до якого благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, а благодійна організація - недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно із цим Законом, то понесені ОСОБА_1 благодійні внесок на потреби рентген-кабінету в сумі 120 грн., в розумінні вимог даного Закону не є обов'язковими, а тому не підлягають відшкодуванню з ПП "Чернігівавтотранс" на користь ОСОБА_1.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Врахувавши вимоги розумності і справедливості та вищеописані характер і спосіб завдання цих втрат позивачці ОСОБА_1 з боку ОЗЯВИ С.М., суд знаходить, що розмір відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою належить визначити у розмірі 50 000 грн., які слід стягнути з ПП "Чернігівавтотранс" на користь ОСОБА_1, задовольнивши позов в цій частині частково, оскільки саме такий розмір моральної шкоди є адекватним тому фізичному болю та душевним стражданням, яких ОСОБА_1 зазнала внаслідок ДТП, витрачаючи тривалий час на лікування.
Враховуючи часткове задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що в даній категорії справ позивачі звільнені від сплати судового збору, то судовий збір в розмірі 1 414 грн. 72 коп. (за вимоги майнового та немайнового характеру) підлягає стягненню з ПП "Чернігівавтотранс" в дохід держави.
Враховуючи документальне підтвердження понесення ОСОБА_1 2 000 грн. на оплату послуг адвоката ОСОБА_2, то з ПП "Чернігівавтотранс" на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1167. 1172, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, пп.15.5, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Чернігівавтотранс" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Чернігівавтотранс" (місце знаходження: м. Чернігів, вул. Доценка, 11/79, ЄДРПОУ 39791145 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 2 921 грн. 20 коп. у відшкодування майнової шкоди та 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства "Чернігівавтотранс" (місце знаходження: м. Чернігів, вул. Доценка, 11/79, ЄДРПОУ 39791145 ) в дохід держави 1 414 грн. 72 коп. судового збору.
Стягнути з Приватного підприємства "Чернігівавтотранс" (місце знаходження: м. Чернігів, вул. Доценка, 11/79, ЄДРПОУ 39791145 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 1 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий В.Б.Сташків
Суд | Ріпкинський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2018 |
Оприлюднено | 04.03.2018 |
Номер документу | 72559710 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
Сташків В. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні