копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 року Справа № 804/402/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
10 січня 2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (далі - відповідач) з вимогами про:
- скасуваннярішення Центрального об'єднаногоУправлінняПенсійного фонду України в м. Дніпрівід 06.12.2017 року;
- зобов'язання Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрізарахувати період роботи позивача на посаді педагога-організатора у Комунальному закладіосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку" Дніпропетровської обласної ради" з28.08.2014р. по 02.11.2016р. та з 24.02.2017 р. по 23.08.2017р. (момент виходу на пенсію) до спеціального (педагогічного) стажу;
- зобов'язанняЦентральногооб'єднаногоУправлінняПенсійного фонду України в м. Дніпрі провести перерахунокрозмірупенсіїпозивача з моменту звернення для призначення та виплатипенсії з урахуванням стажу роботи на посаді педагога-організатора з 28.08.2014р. по 02.11.2016р. та з 24.02.2017 р. по день звернення за призначенням пенсії;
- зобов'язання Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв'язку з наявністю педагогічного стажу більш, ніж 30 років та виходу на пенсію за віком.
Позивачв обґрунтування позовних вимог в позові та в відповіді на відзив зазначила наступне. ОСОБА_2 у період з 28.08.2014р. по 02.11.2016р. та з 24.02.2017 р. по
23.08.2017р. (момент виходу на пенсію) працювала на посаді педагога-організатора у Комунальному закладіосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку"Дніпропетровської обласної ради". Вказаний стаж роботи не зарахований відповідачем до спеціального стажу. Вказане є протиправним, оскільки відповідно до Положення про навчально-реабілітаційний центр ця установа є загальноосвітнім навчальним закладом, в якому посада педагога-організатора дає право на пенсію за вислугу років.
Представник відповідача в відзиві позов не визнав, пояснивши свою позицію наступним. Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р. посада педагога-організатора в дошкільному навчальному закладі, з якої пішла на пенсію позивач, в переліку посад, які дають право на пенсію за вислугу років, відсутня.
Відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача по справі з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зв'язку з реорганізацією органів Пенсійного фонду України на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 821 від 08.11.2017 р.
Вказане клопотання є обґрунтованим, суд вважає за можливе здійснити заміну відповідача по справі з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
23.02.2018 р. від позивача надійшли клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про виклик свідка на підтвердження обставин, що позивач дійсно працювала у період з 28.08.2014р. по 02.11.2016р. та з 24.02.2017 р. по 23.08.2017р. (момент виходу на пенсію) в загальноосвітньому навчальному закладі. Вказані клопотання не підлягають задоволенню в зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами 1, 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного. судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Спір, що розглядається, не входить до переліку, встановленого ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Факт перебування позивача в трудових відносинах з Комунальним закладомосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку"Дніпропетровської обласної ради" за вказаний в позові період сторонами не заперечується та підтверджений матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи 804/402/18 у спрощеному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 28.08.2014 р. по 02.11.2016 р. та з 24.02.2017 р. до моменту виходу на пенсію працювала на посаді педагога-організатора у Комунальному закладіосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку"Дніпропетровської обласної ради".
Вказане підтверджується, також, довідкою Комунального закладуосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку"Дніпропетровської обласної ради" № 217 від 20.10.2017 р.
01.11.2017 р. ОСОБА_2 звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з заявою про призначення пенсії за віком та виплату одноразової грошової допомоги.
01.12.2017 р. ОСОБА_2 звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з заявою про надання роз'яснень стосовно того, які періоди враховані до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та щодо не виплати одноразової грошової допомоги.
Листом № Н-636 від 06.12.2017 р. Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги. Відмова вмотивована тим, що Комунальний закладосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку"Дніпропетровської обласної ради" належить до системи дошкільної освіти, стаж роботи позивача в цьому закладі на посаді педагога-організатора з 28.08.2014р. по 02.11.2016р. та з 24.02.2017 р. по23.08.2017р. не зараховано до посад, які дають право на пенсію за вислугою років.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальний закладосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку"Дніпропетровської обласної ради" зареєстровано 21.08.2003 р., ідентифікаційний код 26371642, основний вид економічної діяльності: 85.10 Дошкільна освіта.
Відповідно до п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788 від 05.11.1991 р. право на пенсію за вислугу років мають:працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Згідно до п.п. 2, 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 р. до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугуроків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 ( 909-93-п ) "Про перелік закладів і установ освіти, охорониздоров'я та соціальногозахисту і посад, робота на якихдає право на пенсію за вислугуроків".
Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону ( 1058-15 ), працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначенняпенсії за вислугуроківвідповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до п. 7-1 розділу ХV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Особам, які на день досягнення пенсійноговіку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а такожякщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розміріїх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, якийдає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р. до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років:
- в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
- в дошкільних навчальних закладах всіх типів: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах,музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні
психологи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, якімістятьінформаціющодо предмета доказування. Суд не бере до розглядудокази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїйсукупностідаютьзмогудійтивисновку про наявністьабовідсутністьобставинсправи, яківходять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крімвипадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єктвладних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли віндоведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду України відмовлено ОСОБА_2 у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення в зв'язку з тим, що стаж роботи позивача на посаді педагога-організатора у Комунальному закладіосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку "Дніпропетровської обласної ради" не був зарахованій до посад, які дають право на пенсію за вислугу років.
З проаналізованих положень чинного законодавства вбачається, що обов'язковою умовою для визначення страхового стажу таким, що дає право на призначення грошової допомоги, є включення посади до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальний закладосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку"Дніпропетровської обласної ради" зареєстровано 21.08.2003 р., ідентифікаційний код 26371642, основний вид економічної діяльності: 85.10 Дошкільна освіта.
Таким чином, Комунальний закладосвіти "Навчально-реабілітаційний центр розвитку дитини дошкільного віку"Дніпропетровської обласної" ради є дошкільним навчальним закладом.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р. встановлено виключний перелікпосад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема, в дошкільних навчальних закладах всіх типів.
Посада педагога-організатора, на якій працювала позивач, не входить до вказаного переліку.
Ваховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 27.02.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук М.М.Бухтіярова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2018 |
Оприлюднено | 05.03.2018 |
Номер документу | 72561476 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Головко О.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні