Рішення

від 21.02.2018 по справі 806/224/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м.Житомир справа № 806/224/18

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

секретар судового засідання Степанчук С.В.,

за участю: представника позивача Кулик Т.Б.,

представника відповідача Рубіс В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМагро" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України №392220/38284300 від 11.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 23.11.2017, скасувати його та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 23.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БМагро" (далі - Товариство) через електронний кабінет платника податків отримало рішення ДФС України в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 23.11.2017 з підстав "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування". Вважає вказане рішення протиправним.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначене підготовче засідання у справі на 30.01.2018.

25 січня 2018 року представник позивача надала до суду заяву за вх. №1551/18 про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 відкладено підготовче засідання з тих підстав, що до суду не повернулось повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення.

Ухвалою від 06 лютого 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях за вх. №3406/18. Пояснила, що реєстрація податкової накладної №2 від 23.11.2017 було зупинено, оскільки вона відповідала одній з умов, наведених у п. 6.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків. Зазначила, що Податковим кодексом України та постановою КМ України №190 встановлене виключне право комісії ДФС на прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову в такій реєстрації на підставі отриманих у порядку п.201.16 ст. 201 ПК України пояснень та/або копій документів. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що Товариство є платником єдиного податку 4 групи, що підтверджується копією довідки від 14.03.2017 №756/6/06-30-12-02-21 (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМагро" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський елеватор" (покупець) укладено договір купівлі - продажу від 12.10.2017 (далі - Договір, а.с. 9-10).

Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця зерно українського походження урожаю 2017 року, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору. Кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що поставляється згідно цього договору, визначається в специфікаціях до цього договору, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами (додатками) цього договору (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору, покупець зобов'язаний проводити оплату кожної партії товару в два етапи: 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів після поставки товару покупцю та надання продавцем усіх документів на товар; 20% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів після завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних (а.с. 9).

Відповідно до наданої до матеріалів справи копії специфікації №3 від 23.11.2017, товар-кукурудза 3 кл. врожаю 2017 року, кількість 1000,00 тон, загальна вартість 4120000,00 грн (в т.ч. ПДВ 686 666,67 грн) (а.с. 11).

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що товар - кукурудза є продукцією власного виробництва Товариства. Даний факт представником відповідача не заперечувався.

В матеріалах справи міститься копія рахунку-фактури №БМ-0000007 від 23.11.2017, виставлений одержувачу товару -ТОВ "Андрушівський елеватор" за товар- кукурудза 3 класу в кількості 1000,00 т. на суму 4120000,00 грн (в т.ч. ПДВ 686666,67грн) (а.с. 18)

Окрім того, факт оплати товару згідно вказаного рахунку-фактури підтверджується копією платіжного доручення №2193 від 30.11.2017, який міститься в матеріалах справи (а.с. 19).

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що перед продажем кукурудзи, вона зберігалась на зерновому складі ТОВ "Андрушівський елеватор" згідно договору складського зберігання №41 від 29.09.2017 та складської квитанції АЧ №550002 від 23.11.2017 (а.с.20-23).

Як зазначила в судовому засіданні представник позивача, на виконання умов договору та відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Товариством було сформовано податкову накладну №2 від 23.11.2017 та у порядки та строки, визначені п. 201.10 ПК України подано до реєстрації в ЄРПН.

01.12.2017 Товариство отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. В графі "результат обробки" вказано: документ прийнято, реєстрація зупинена. у графі "виявлені помилки" зазначено: "відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПК/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ ВІД 13.06.2017 №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу ". (а.с. 13)

В матеріалах адміністративної справи міститься копія повідомлення від 04.12.2017 №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена. У графі "пояснення" вказано: "Дана податкова накладна зареєстрована в момент передачі права власності на кукурудзу що є продукцією власного виробництва. Статус сільськогосподарського виробника підтверджено довідкою ГУДФС у Житомирській області від 14.03.2017 №756/6/06-30-12-02-21" (а.с.15).

11 грудня 2017 року Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено Товариству у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави "надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування" (а.с.14).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції від 09.11.2017).

Відповідно до пункту 74.2 ст. 74 ПК в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.1 ст. 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим та другим пункту 201.10 ст. 201 ПК встановлено. що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий цього пункту).

Згідно з абзацом восьмим, з метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев'ятий).

Абзацом десятим встановлено, що якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 18 цього підпункту).

На виконання цієї норми, постановою КМ України від 29.12.2010 № 1246 було затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції від 26.04.2017).

Відповідно до пункту 5 цього Порядку, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 12 встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 ст. 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 ст. 201 ПК, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.17 №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6. зазначеного Критерію моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Цим же наказом затверджений Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567:

- для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в пп.2 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Постановою №190 установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Під час розгляду справи судом безспірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БМагро" є сільськогосподарським товаровиробником, (частка перевищує 75%), окрім того Товариством надано всі наявні документи, зокрема: договір купівлі-продажу та договір складського зберігання, складська квитанція, специфікація, платіжне доручення про здійсненну оплату товару.

Проте, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення Товариства та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, рішенням №392220/38284300 від 11.12.2017 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 23.11.2017 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Крім того, оскаржувана відмова комісії ДФС України не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Окрім того, в судовому засіданні представником відповідача не було надано обґрунтованої, документально підтвердженої та чіткої відповіді на запитання суду, що ж стало підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №2 від 23.11.2017.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування відмови комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від №392220/38284300 від 11.12.2017 щодо у реєстрації податкової накладної від 23.11.2017 № 2 і задоволення позовних вимог Товариства.

Згідно з положеннями ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 23.11.2017, а тому суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрату вигляді сплаченого судового збору в сумі 3524,00 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 2900,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.1, 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено з матеріалами справи, на підтвердження здійснення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, адвокатом позивача надано до суду Договір №01/01 від 09.01.2018 Про надання правових послуг (а.с.25-26), додаткова угода від 09.01.2018 (а.с. 26 на звороті), посвідчення адвоката №396 від 21.03.2006 (а.с.42), довіреність №4/12-01 від 04.12.2017 (а.с.43), акт приймання-передачі виконаних робіт від 09.01.2018, рахунок-фактура №0000001 від 09.01.2018 та платіжне доручення №963 від 11.01.2018

Згідно з наданим актом приймання-передачі виконаних робіт, адвокатом витрачено 1 годину на складання позовної заяви до адміністративного суду (вартість 1000,00 грн) та авансовий платіж за представництво інтересів товариства в судових засіданнях адміністративного суду першої інстанції (вартість 1900,00 грн) (а.с.27).

Відповідно до платіжного доручення №962 від 11.01.2018, позивачем при подачі адміністратвиного позову до Житомирського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в сумі 3524,00 грн (а.с. 4).

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що позовні вимоги задоволені, суд вважає, що судові витрати, понесені позивачем підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМагро з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд

вирішив:

Позов задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України (МСП 04655, місто Київ-53, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) №392220/38284300 від 11.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 23.11.2017 та зобов'язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну №2 від 23.11.2017 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (МСП 04655, місто Київ-53, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро" (12505, Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Героїв Чорнобиля, 52, код ЄДРПОУ 38284300) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3524,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2900,00 грн, а всього у сумі 6424,00 грн. ( шість тисяч чотириста двадцять чотири гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

Повне судове рішення складене 05 березня 2018 року