Ухвала

від 05.03.2018 по справі 809/276/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                           У Х В А Л А "05" березня 2018 р.                                                                          справа № 809/276/18 м. Івано-Франківськ   Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 3-21/17«Про внесення змін в «Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради» від 21.12.2017,-                                                       В С Т А Н О В И В: 12.02.2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення Пнівської сільської ради Надвінянського району Івано-Франківської області № 3-21/17 від 21.12.2017 «Про внесення змін в «Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради». 26.02.2018 року на адресу суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Пнівської сільської ради Надвінянського району Івано-Франківської області № 3-21/17 від 21.12.2017 «Про внесення змін в «Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради» до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 3-21/17 «Про внесення змін в «Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради» від 21.12.2017. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області. Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом. За правилами частини 1   статті 154 КАС України   заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 1   статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Згідно із частиною 4   статті 150 КАС України   подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Таким чином,   статтею 150 КАС України   визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу. Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Відповідно до   Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»   в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Підсумовуючи вищенаведене, суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів. Також, на думку суду, наведені у заяві ознаки очевидності протиправності оскаржуваного рішення не є достатніми та обґрунтованими та підлягають встановленню під час розгляду справи. Відтак, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено. За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення. Враховуючи наведене, керуючись статтями   150,   153,   154,   241-243,   248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -                                                            У Х В А Л И В: В задоволенні заяви про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ідентифікаційний  код 00135390, пров.Несторівський, 3-5, м.Київ, 04053) до Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 04354700, вул. Січових Стрільців, буд.69, с.Пнів, Надвірняський район, Івано-Франківська область), про визнання протиправним та скасування рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 3-21/17 від 21.12.2017 «Про внесення змін в «Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради»,- відмовити. Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку, оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи. Відповідно до статей   295,   297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом пятнадцяти днів з дня її складення. Учасники справи яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду. Відповідно до частини 2   статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України   ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.         Суддя                                                                                                       Скільський І.І.        Ухвала постановлена 05.03.2018, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на листку непрацездатності.