Рішення

від 28.02.2018 по справі 818/2059/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р. Справа № 818/2059/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/2059/17

за позовом ОСОБА_3

до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради,

третя особа ОСОБА_4

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (далі - відповідач, Управління архітектури СМР), третя особа ОСОБА_4, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду заяви позивача про видачу будівельного паспорта на будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1;

- зобов'язати відповідача видати позивачу будівельний паспорт на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0588 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує наступним. Позивач є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0588 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_2. З метою будівництва житлового будинку на вказаній ділянці, ОСОБА_3 замовив ескіз намірів забудови, отримав згоду на будівництво від власника суміжного будинку та звернувся до Управління архітектури СМР з заявою на видачу будівельного паспорту. За результатами розгляду згаданої заяви, відповідач 05.10.2017 направив позивачу лист № 281/08.01.01-14, яким у видачі будівельного паспорта було відмовлено, а заява з доданими до неї документами повернута заявнику.

На переконання ОСОБА_3, відмова Управління архітектури СМР у видачі будівельного паспорта є протиправною, оскільки позивач не має намірів будувати зблокований житловий будинок площею більше 300 кв.м. На власній земельній ділянці, ОСОБА_3, планує побудувати окремий житловий будинок, загальною площею 263,7 кв.м., який буде блокуватись з вже існуючим об'єктом нерухомості - житловим будинком, що належить ОСОБА_4.

За наведених обставин, позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 21.12.2017 позовна заява ОСОБА_3 до Управління архітектури СМР, третя особа ОСОБА_4, прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 818/2059/17, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 16 січня 2018 року о 10 год. 00 хв.

На виконання вказаної ухвали, 11.01.2018 Управлінням архітектури СМР наданий відзив на позовну заяву (а.с. 34-36), в якому зазначено, що запропонований позивачем в ескізі намірів будівництва новий індивідуальний житловий будинок, що блокується до іншого індивідуального житлового будинку, розглядався як єдиний об'єкт - зблокований житловий будинок, що перевищує 300 кв.м. В зв'язку з цим, відповідач дійшов висновку про невідповідність намірів будівництва вимогам законодавства щодо площі об'єкту та відсутність підстав для видачі будівельного паспорта. Крім того, відповідач зазначив, що видача будівельного паспорта є виключною компетенцією Управління архітектури СМР і суд не має права підміняти державний орган, приймати замість нього рішення та втручатись в дискрецію повноважень цього органу.

З вищезазначених підстав, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа ОСОБА_4 15.01.2018 надала письмові пояснення щодо позову (а.с. 52), в яких зазначила, що їй на праві власності належить окремий житловий будинок, розташований на суміжній з позивачем земельній ділянці. В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не заперечувала проти будівництва ОСОБА_3 окремого житлового будинку на власній земельній ділянці, нею була надана згода на таке будівництво.

В підготовче засідання 16.01.2018 учасники справи, належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, не прибули, представником позивача 15.01.2018 було надане клопотання (а.с. 50) про відкладення підготовчого засідання в зв'язку з участю в іншому судовому процесі.

Ухвалою суду від 16.01.2018 клопотання представника позивача задоволено, підготовче засідання по справі № 818/2059/17 відкладено на 31.01.2018 о 10 год. 30 хв.

В підготовче засідання 31 січня 2018 року представник Управління архітектури СМР, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 59). Третя особа, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в підготовче засідання також не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила.

Заслухавши в підготовчому засіданні представника позивача, з'ясувавши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та обставини, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення, а також докази, якими ці обставини підтверджуються, 31.01.2018 судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду у відкритому засідання на 14 лютого 2018 року о 10 год.30 хв.

Через відсутність електропостачання в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду 14.02.2018 з 08 год. 30 хв. до 11 год. 50 хв., Ухвалою суду від 14.02.2018 розгляд справи № 818/2059/17 був відкладений на 28.02.2018 о 12 год. 00 хв.

Представник відповідача та третя особа, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 28 лютого 2018 року не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили.

Заслухавши в судовому засіданні повноважного представника ОСОБА_3, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно договору дарування від 26 червня 2017 року (а.с. 11-12) ОСОБА_3 став власником земельної ділянки площею 0,0588 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, про що зроблений відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 13).

З метою будівництва житлового будинку на вказаній земельній ділянці, на замовлення позивача були виготовлені ескізні наміри забудови (а.с. 15-24), згідно яких заплановано будівництво двоповерхового будинку, загальною площею 263,7 кв.м. впритул до житлового будинку, належного на праві власності ОСОБА_4, яка, згідно заяви від 20.09.2017, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 14), надала дозвіл ОСОБА_3 на блокування до свого житлового будинку.

Для здійснення початку будівельних робіт житлового будинку на власній земельній ділянці, позивачем 23.09.2017 Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради була подана заява на видачу будівельного паспорта. Втім, за результатами розгляду цієї заяви, листом від 05.10.2017 № 281/08.01.01-14 (а.с. 9), відповідач відмовив ОСОБА_3 у видачі будівельного паспорта та повернув документи на доопрацювання відповідно до чинного законодавства з тих підстав, що запропоновані наміри будівництва не відповідають вимогам щодо площі об'єкту.

Отже, стверджуючи про правомірність відмови у видачі будівельного паспорта позивачу, відповідач зазначає на тому, що запропонований в ескізі намірів будівництва новий індивідуальний житловий будинок блокується до іншого житлового будинку, в зв'язку з чим, повинен розглядатись як єдиний з ним об'єкт - зблокований житловий будинок, що перевищує 300 кв.м.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами Управління архітектури СМР, з наступних підстав.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, а також розвиток територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, визначаються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно ст. 26 вказаного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у встановлених випадках її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтею 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 902/19640, затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 вказаного Порядку, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів та невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що для отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, ОСОБА_3 до Управління архітектури СМР була подана заява за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, до якої був доданий повний пакет документів, визначений згаданим Порядком.

Зі змісту ескізних намірів забудови земельної ділянки (а.с.15-24) судом встановлено, що ОСОБА_3 має намір побудувати на власній земельній ділянці індивідуальний двоповерховий житловий будинок загальною площею 263,7 кв.м. При цьому, свій будинок позивач планує побудувати впритул до сусіднього будинку, який належить на праві власності третій особі. В свою чергу, ОСОБА_4 не заперечує проти такого будівництва, в зв'язку з чим надала відповідний дозвіл (а.с. 14).

Визначення поняття зблокований житловий будинок встановлене Державними будівельними нормами України Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затвердженими Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005. Так, згідно указаного визначення, зблокованим житловим будинком є будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Отже, за наведених обставин, беручи до уваги визначення поняття зблокований житловий будинок , на переконання суду, надані ОСОБА_3 відповідачу документи для видачі будівельно паспорту, не дають підстав для висновків, що житловий будинок, будівництво якого планується позивачем, та житловий будинок третьої особи, є єдиним об'єктом - зблокованим житловим будинком, оскільки вони є окремими об'єктами нерухомості та розташовані на різних сформованих земельних ділянках. Крім того, житловий будинок третьої особи ОСОБА_4 вже є збудованим як окремий об'єкт нерухомості, а житловий будинок позивача - лише планується будувати.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмова Управління архітектури СМР у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим, є протиправною та підлягає скасуванню.

В той же час, звертаючись до суду з позовною заявою про захист порушеного протиправною відмовою права, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду заяви про видачу будівельного паспорта.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_3, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати відмову Управління архітектури СМР у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, викладену в листі №281/08.01.01-14 від 05 жовтня 2017 року.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача видати будівельний паспорт на будівництво житлового будинку, варто зазначити, що підставою для відмови у її задоволенні, Управління архітектури СМР визначає те, що видача будівельних паспортів є дискреційними повноваженнями відповідача і суд не уповноважений втручатись в цю дискрецію. Тобто, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині. Проте, суд не може погодитись з указаними доводами, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виготовлення та видача будівельного паспорту забудови земельної ділянки є компетенцією Управління архітектури СМР і суд, в свою чергу, не може перебирати на себе ці повноваження. В той же час, дискреція повноважень відповідача щодо виготовлення і видачі будівельних паспортів визначена Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 902/19640.

Як уже зазначалось, на виконання пунктів 2.3, 2.4 вказаного Порядку, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику лише у разі: неподання повного пакета документів та невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено і не заперечується відповідачем, що при поданні заяви на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки ОСОБА_3 був наданий повний пакет документів, визначений Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Крім того, інші невідповідності намірів забудови земельної ділянки, окрім вказаних у листі №281/08.01.01-14 від 05.10.2017, відсутні, наявність таких невідповідностей Управлінням архітектури СМР під час розгляду заяви позивача не встановлена.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо протиправності відмови відповідача у видачі будівельного паспорта, на виконання згаданого Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, у Управління архітектури СМР відсутні правові підстави для відмови у видачі позивачу будівельного паспорта.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, в тому числі, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом в будь-який спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 5, 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, в рішенні Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, суд зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 72286/01, щодо статті 13).

В даному випадку, беручи до уваги суть порушеного права (неможливість здійснення забудови власної земельної ділянки внаслідок протиправного рішення відповідача), зобов'язання Управління архітектури СМР видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, на переконання суду, є самим ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_3, про захист яких поданий позов.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, окрім іншого, про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. В цьому випадку, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, за наведених обставин, беручи до уваги висновки суду про протиправність відмови відповідача у видачі будівельно паспорта, подання позивачем повного пакета документів та відсутність інших невідповідностей намірів забудови, окрім зазначених в листі № 281/08.01.01-14 від 05.10.2017, та, як наслідок, відсутність правових підстав для повторної відмови у видачі будівельного паспорта, з метою ефективного захисту порушених прав позивача та недопущення повторного звернення до суду внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання Управління архітектури СМР видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, на підставі приписів вказаної норми, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради подати до суду у місячний строк з дня набрання законної сили даним рішенням звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 640,00 грн. (а.с. 4). В зв'язку з цим, вказані витрати підлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, третя особа ОСОБА_4, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, викладену в листі №281/08.01.01-14 від 05 жовтня 2017 року.

Зобов'язати Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8а, код 40462253) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, іпн. НОМЕР_1) від 23.09.2017 про видачу будівельного паспорта та видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,0588 га, розташованої в місті Суми, по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, відповідно до вимог законодавства України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8а, код 40462253) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, іпн. НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640, 00 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8а, код 40462253) в місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили подати суду звіт про виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

рішення суду у повному обсязі складене 05.03.2018