Рішення

від 01.03.2018 по справі 822/67/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/67/18

РІШЕННЯ

іменем України

01 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участі:секретаря судового засідання Яворської І.Ю., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Данилюка Р.Т. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ухвалою від 11.01.2018, суд відкрив провадження і призначив розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому позивач просить: 1) визнати протиправною відмову від 17.08.2017 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 3,6335 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області; 2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж даних земельних ділянок в натурі ( на місцевості) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є членом фермерського господарства "Демковецьке" разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 15.05.2017 загальними зборами ФГ "Демковецьке" прийнято рішення про розпаювання земельної ділянки площею 25,47 га рівними частками між вищевказаними членами господарства. За результатом поданого ним клопотання (заяви) про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності площею 3,6335 га, листом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.08.2017 №С-20573/0-11943/6-17 йому відмовлено у наданні такого дозволу з посиланням на п. 6 ст. 118 ЗК України, та зазначення, що земельна ділянка в оренді ФГ "Демковецьке" не перебуває. Відповідачем також не було наведено підстав для відмови у розробленні проекту землеустрою, які перераховані в ч.7 ст.118 ЗК України.

Ухвалою суду від 11.01.2018 задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову від 09.01.2018. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області вчиняти будь-які дії і приймати рішення щодо земельної ділянки площею 3,6335 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області ( т.1, стор.40-41).

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив Відзив на позов від 29.01.2018, згідно якого в задоволенні позову просить відмовити. Зазначив, зокрема, що позивачем не було подано документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, та надано неправдиву інформацію щодо перебування бажаної земельної ділянки в оренді ФГ "Демковецьке" (датою закінчення договору є 17.08.2017) (т. 1, стор. 46-51).

Позивач та його представник в судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити. Також позивачем було надано відповідь на відзив, в якій вказує, що договір оренди земельних ділянок від 03.10.2007 на момент звернення до відповідача був чинний. Вважає, що спірна відмова відповідача не містить жодної з підстав, зазначених у ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому дії суб'єкта владних повноважень є протиправними ( т.1 стор. 81-83). Крім цього, позивач додатково суду пояснив, що до 2000 року працював трактористом в колгоспі ім. Чапаєва, а в даний час займається господарством на своїй присадибній земельній ділянці. Став співвласником ФГ "Демковецьке", щоб прийняти участь у поділі землі. Членами фермерського господарства є його родичі, крім ОСОБА_8 і ОСОБА_7

Заслухавши учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, перевіривши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1003463849 від 11.01.2018, ФГ "Демковецьке" має код ЄДРПОУ 34907424, зареєстровано 05.10.2007, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_9 ( т.1, стор. 35 - 39).

Рішенням голови фермерського господарства "Демковецьке" №1 від 12.05.2017 включені до складу фермерського господарства 2-а нові члени: ОСОБА_8 і ОСОБА_1 (т.1 стор. 75), який є позивачем у цій справі.

Відповідно до статуту Фермерського господарства "Демковецьке" у новій редакції, затвердженій рішенням голови фермерського господарства "Демковецьке" №1 від 12.05.2017, засновником господарства є ОСОБА_9, а членами цього господарства є позивач ОСОБА_1 разом з іншими: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 (т.1, стор. 69-74).

Отже, позивач 12.05.2017 став членом ФГ "Демковецьке" і з 2017 року у ФГ "Демковецьке" рахується вже 8-м учасників цього господарства.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 03.10.2007 року, Старокостянтинівською РДА була передана ОСОБА_4. в оренду земельна ділянка загальною площею 25,47 га із земель запасу Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, строком до 17.08.2017 ( т.1, стор. 64-66).

Загальними зборами ФГ "Демковецьке" 15.05.2017 прийнято рішення про розпаювання земельної ділянки площею 25,47 га рівними частками між вищевказаними членами господарства у рівних частках (т.1, стор. 57).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1242СТ від 24.01.2017, ОСОБА_4 надано згоду на поділ земельної ділянки площею 17,4491 га (кадастровий номер НОМЕР_3), яка розташована на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, та перебуває в оренді згідно договору оренди від 03.10.2007 (т.1, стор.76).

Згідно з Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-15771-СГ від 03.08.2017 погоджено ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 17,4491 га, кадастровий номер НОМЕР_3, в результаті поділу якої утворено шість земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_4 площею 2,2216 га; НОМЕР_5 площею 0,4680 га; НОМЕР_6 площею 3,4147 га; НОМЕР_7 площею 3,8355 га; НОМЕР_8 площею 3,8758 га; НОМЕР_2 площею 3,6335 га ( т.1, стор. 77).

19.05.2017 позивач подав відповідачу заяву від 15.05.2017 в якій, відповідно до ст.55 Закону України "Про землеустрій" просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 3,6335 га за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 без зміни цільового призначення, яка перебуває в оренді члена ФГ "Демковецьке" ОСОБА_4 ( т.1, стор.56).

Згідно з листом відповідача за №С-12985/0-956776-17 від 12.07.2017 позивача повідомлено, що документація на поділ земельної ділянки на погодження не надходила, тому надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуто лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у встановленому законодавством порядку. Згідно договору оренди земельних ділянок від 03.10.2007 в оренду передаються дві земельні ділянки загальною площею 25,47 га, згідно поданої заяви щодо встановлення меж земельних ділянок передається земельна ділянка 3,6335 га, Враховуючи зазначене, для вирішення питання щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства потрібно внести зміни до договору оренди щодо зміни площ, тому заяву не можна задовольнити (т.1 , стор. 54).

Суд дає критичну оцінку цій відмові позивача (№С-12985/0-956776-17 від 12.07.2017), адже одна й та ж посадова особа в.о. начальника ОСОБА_10 Наказом №22-1242СТ від 24.01.2017 надав згоду на поділ земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_3), а Наказом №22-15771-СГ від 03.08.2017 погодив ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_3), а у листі за своїм підписом за №С-12985/0-956776-17 від 12.07.2017 вимагає знову погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у встановленому законодавством порядку та внесення змін до договору оренди, що має ознаки зловживань цієї посадової особи, тому потребує додаткової перевірки, яку відповідач може і, на думку суду, повинен провести самостійно. При цьому, хоч ця відмова не оскаржується позивачем, вона вказує на протиправність рішення відповідача, яке є предметом судового розгляду.

Позивач оскаржує відмову позивачу у формі листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.08.2017 №С-20573/0-11943/6-17, якою відмовлено у задоволенні клопотання (заяви) про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), площею 3,6335 га, для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області ( т.1, стор. 55).

Згідно з п.7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п."а" ч.3 ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 31 ЗК України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно з ч. 1 ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 1 Закону України від 22.05.2003, № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон №858-IV), визначено, що технічна документація із землеустрою - це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно із ст.25 Закону №858-IV, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Види документації із землеустрою: а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць; в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів; г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб; е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); з) робочі проекти землеустрою; и) технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок; к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель. Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявами від 15.05.2017 та від 08.08.2017 (що сторонами не оспорюється), у яких просив відповідно до ст.55 Закону України "Про землеустрій" надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 3,6335 га за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 без зміни цільового використання, дана земельна ділянка перебуває в оренді члена ФГ "Демковецьке" ОСОБА_4

Частинами 1 - 2 ст.55 Закону №858-IV визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до ч.10 цієї статті, Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Згідно з відмовою позивачу від 17.08.2017 за №С-20573/0-11943/6-17, відповідачем повідомлено, що задовольнити клопотання ОСОБА_1 немає можливості. Зазначено, що відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Також вказано, що земельна ділянка в оренді ФГ "Демковецьке" (договір оренди від 03.10.2007 року), не перебуває ( т.1, стор.55).

Отже, позивач в порядку ст.55 Закону №858-IV, просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації, а саме одного із її видів, визначених ст.25 Закону №858-IV, п."і" - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідач, посилаючись на п.6 ст.118 ЗК України, відмовив позивачу у задоволенні його клопотання, але ОСОБА_1 не просив вирішити питання щодо одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, тому відмова у формі листа за №С-20573/0-11943/6-17 від 17.08.2017 є протиправна. Відповідачем також не враховано вимоги ст.26 Закону №858-IV, якою визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, яким на думку суду, не є позивач. Крім цього та іншого встановленого у справі, а саме оцінки дій і рішень посадової особи - в.о. начальника ОСОБА_10, який Наказом №22-1242СТ від 24.01.2017 надав згоду на поділ земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_3), а Наказом №22-15771-СГ від 03.08.2017 погодив ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_3) без урахування: 1) відсутності доказів поділу землі площею 23,26 га яка перебувала в оренді громадянина ОСОБА_4, згідно договору оренди від 03.10.2017 на 2-ві ділянки; 2) проведення фактично поділу землі площею 23,26 га на 2-і земельні ділянки, площами 17,44 га і 8 га; 3) надання згоди на поділ цих земельних ділянок 2-ма наказами ( №22-1242-СГ і №22-1244-СГ від 24.01.2017), відповідно затвердження технічної документації щодо поділу 17,44 га на 6-ть земельних ділянок (наказ №22-15771-СГ від 03.08.2017) і 8 га на 3-и земельні ділянки ( наказ №22-15406-СГ від 28.07.2017) без дотримання рішення зборів ФГ "Демковецьке", оформленого протоколом від 15.05.2017 про поділ земельної ділянки площею 25,47 га між членами у рівних частках, відповідачу потрібно по суті вирішити заяву ОСОБА_1 Адже, фактично 23,26 га поділено на 9-ть земельних ділянок ( 6 + 3) і не рівними частками серед 8-ми учасників фермерського господарства, а саме для: 1) ОСОБА_1 - 3,6335 га; 2) ОСОБА_5 - 2,5605 га; 3) ОСОБА_2 - 2,6796 га; 4) ОСОБА_4 2-і ділянки - 0,4680 і 2,2216 га; 5) ОСОБА_9 - 2,7751 га; 6) ОСОБА_6 - 3,8355 га; 7) ОСОБА_7 - 3,8758 га; 8) ОСОБА_8 - 3,4147 га. Тобто, суд вважає, що відповідач протиправно не вирішив заяву позивача, подану в порядку ст.55 Закону №858-IV, а вирішив як заяву особи, зацікавленої в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства (позивач фактично вважає себе належним користувачем землі чи власником землі, яка була в користуванні ОСОБА_4.), тому суд вважає, що потрібно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача для прийняття законного і обґрунтованого рішення, враховуючи встановлене у цій адміністративній справі.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється. При цьому суд враховує вимоги ч.2 ст.9 КАС України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 09.01.2018 ОСОБА_1 сплатив 704,80 гривень судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 38428145) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 3,6335 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області, яка оформлена листом від 17.08.2017 за №С-20573/0-11943/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2017 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж даних земельних ділянок в натурі ( на місцевості) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його складення в повному обсязі.

Повне рішення складене 03 березня 2018 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович