Рішення

від 05.03.2018 по справі 910/21579/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2018Справа № 910/21579/17 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Груп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР"

про стягнення 77 193,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ідріска ТУР" про стягнення 77 193,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.04.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Груп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ідріска ТУР" укладено агентський договір № 05/393 на реалізацію туристичних послуг, відповідно до якого турагент зобов'язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого туроператором туристичного продукту і укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

В подальшому 28 липня 2017 року позивач замовив у відповідача туристичні послуги на період з 02.10.2017 р. по 12.10.2017 р.

Відповідач замовлення підтвердив та виставив позивачу рахунок-фактури № 49862 від 29.07.2017 р. на суму 78 062,20 грн.

На виконання п.п. 3.1. агентського договору, позивач здійснив оплату, згідно рахунку-фактури № 49862 від 29.07.2017 р. на суму 77 193,72 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 631 від 31.07.2017 р. та № 635 від 01.08.2017 р.

31 серпня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" на офіційному сайті idriska-tour.com повідомив, що з 31.08.2017 р. зобов'язався за раніше замовленими послугами виконуватися не будуть, у зв'язку з чим заяви на повернення сплачених за послуги грошових коштів необхідно направляти на адресою 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37.

01 вересня 2017 року позивач надав лист вих. № 0901 від 01.09.2017 р. на здійснення повернення грошових коштів у сумі 77 193,72 грн.

Проте відповідач свої зобов'язання в частині повернення грошових коштів не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.01.2018 р.

У судове засідання 22.01.2018 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.12.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

15.12.2017 р. набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетом є швидке вирішення справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.01.2018 р. постановлено, що справу № 910/21579/17 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08.04.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Груп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ідріска ТУР" укладено агентський договір № 05/393 на реалізацію туристичних послуг, відповідно до якого турагент зобов'язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого туроператором туристичного продукту і укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

В подальшому між туроператором та турагентом укладено додаткову угоду № 1 від 01.09.2009 р., додаткову угоду 3 2 від 01.04.2010 р.

Відповідно до п. 1.1., п.п. 2.2.1. п. 2.2. договору, даний договір встановлює між сторонами агентські відносини, передбачені главою 31 Господарського кодексу України. При цьому турагент (позивач) діє в якості комерційного агента в порядку, визначеному статтею 295 Господарського кодексу України, при здійсненні комерційного посередництва турагент виконує зокрема функції з пошуку споживачів туристичних послуг, укладання туристичних договорів на предмет надання послуг споживачам туристичного продукту.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором комерційного посередництва (агентським договором).

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За правилами статті 297 Господарського кодексу України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2. договору, турагент зобов'язаний для замовлення туристичного продукту, направити туроператору електронною поштою або факсом на бронювання, підписану турагентом (директор або відповідальні менеджери, про яких тур агент повідомляє туроператора додатково письмово) та скріплену печаткою. Всі заявки на бронювання, відправлені турагентом електронною поштою або факсом мають чинність заявок, оформлених письмово. Крім цього, турагент повинен надавати туроператору електронною поштою або факсом списки туристів з вказанням прізвищ і імен у латинській транскрипції згідно з закордонними паспортами туристів (з одночасним направленням туроператору копії закордонних паспортів туристів), а також зазначенням дати перебування в країні, назвою обраного туристом готелю і розміщення у номерах, номеру закордонного паспорту, дати народження, номеру телефону туриста, що фактично є бронюванням туру.

28 липня 2017 року позивач замовив у відповідача туристичні послуги на період з 02.10.2017 р. по 12.10.2017 р.

Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. договору встановлено, що туроператор зобов'язаний надавати в повному обсязі туристичні послуги, замовлені і підтверджені туроператором на умовах договору. При наявності місць у готелях і авіаквитків туроператор висилає тур агенту електронною поштою або факсом протягом 24 годин після одержання заявки на бронювання підтвердження бронювання у вигляд рахунка за замовлені і підтверджені послуги. У випадку затримки підтвердження турагент робить запит у туроператора додатково.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" замовлення підтвердило та виставило товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Груп" рахунок-фактури № 49862 від 29.07.2017 р. на суму 78 062,20 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору з урахуванням змін, турагент сплачує туроператору вартість туру, за винятком агентської винагороди, що складає 9% від загальної вартості туру, згідно з рахунком, виставленим туроператором, протягом трьох банківський днів з дати отримання його тур агентом.

Згідно з п. 3.2. договору, усі розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України.

Пунктом 3.3. договору передбачено, фактом виконання турагентом зобов'язання по оплаті вартості туристичного продукту в безготівковій формі вважається зарахування коштів турагента на рахунок туроператора. При цьому, ризик затримки здійснення банківських операцій , а також ризи к зміни валютних курсів покладається на турагента.

На виконання умов агентського договору, позивач здійснив оплату на суму 28 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 631 від 31.07.2017 р. на суму 49 193,72 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 635 від 01.08.2017 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" 31 серпня 2017 року на офіційному сайті idriska-tour.com повідомив, що з 31.08.2017 р. зобов'язався за раніше замовленими послугами виконуватися не будуть, у зв'язку з чим заяви на повернення сплачених за послуги грошових коштів необхідно направляти на адресою 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37.

Позивач 01.09.2017 р. вперше подав лист вих. № 0901 від 01.09.2017 р. на здійснення повернення грошових коштів у сумі 77 193,72 грн., що підтверджується вхідної відміткою туроператора за вх. № 01/09-26.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Груп" 12.09.2017 р. вдруге звернувся до відповідача із претензією вих.. 3 0912/1 від 12.09.2017 р. на суму 77 193,72 грн., що підтверджується фіскальними чеками № 3552, 3553 від 12.09.2017 р.

Відповідач вказані вимоги залишив без уваги та задоволення, кошти позивачу не повернув, відповіді на вимогу не надав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 305 Господарського кодексу України відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за агентським договором 05/393 на реалізацію туристичних послуг від 08.04.2009 р. розмірі 77 193,72 грн, належним чином доведений, документально підтверджений, тому вимоги позивача визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, буд. 9/8, кв. 213, код ЄДРПОУ 34578519) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Груп" (04071, м. Київ, вул. Гончарна, буд. 3, оф. 1, код ЄДРПОУ 36336524) 77 193 (сімдесят сім тисяч сто дев'яносто три) грн 72 коп. заборгованості та витрати оплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий