Рішення

від 26.02.2018 по справі 911/3785/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. Справа № 911/3785/17

Суддя Конюх, О.В., про секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянув справу

за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", с. Гора Бориспільського району,

до відповідача малого приватного підприємства "Мальва", м. Бориспіль

про стягнення 4 444,73 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.12.2017 №01-22/7-365;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 13.12.2017 №35-28/7-51, до відповідача малого приватного підприємства "Мальва", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4 444,73 грн. заборгованості за договором про надання комунальних послуг споживачу від 07.07.2011, яка складається з 3 614,76 грн. основного боргу, 447,66 грн. пеня, 304,16 грн. інфляційні втрати, 78,15 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2011 між державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та малим приватним підприємством "Мальва" було укладено договір про надання комунальних послуг споживачу, відповідно до умов якого аеропорт надає відповідачу послуги з забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води холодної, води стічної, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, а споживач своєчасно здійснює розрахунки за договором. Позивач твердить, що відповідач не виконує належним чином свої обов'язки за договором в частині оплати наданих послуг, зокрема за період січень 2017 - травень 2017, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 3 614,76 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховану у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання передбачену договором пеню у розмірі 447,66 грн., та згідно ст. 625 ЦК України 304,16 грн. інфляційних втрат та 78,15 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 18.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3785/17; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №911/3785/17 призначено 15.01.2018.

Ухвалою суду від 15.01.2018 підготовче засідання відкладено на 05.02.2018.

Ухвалою суду від 05.02.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №911/3785/17 до судового розгляду по суті на 26.02.2018.

В судове засідання 26.02.2018 з'явився представник позивача, який в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Відповідач в судові засідання 15.01.2018, 05.02.2018 та 26.02.2018 не з'явився, свого представника також не направив, відзив на позов та докази на його підтвердження не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно до частин 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши позов державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", с. Гора Бориспільського району (далі по тексту - ДП "МА "Бориспіль") до малого приватного підприємства "Мальва", м. Бориспіль (далі по тексту - МПП "Мальва") про стягнення 4444,73 грн. заборгованості, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Так, 07.07.2011 між державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та малим приватним підприємством "Мальва" укладено договір №02.1.2-14/25-107, відповідно до умов якого:

- у зв'язку із розміщенням споживачем на привокзальній площі магазину, аеропорт надає, а споживач отримує наступні послуги, за такими цінами:

забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці - 3 працівники - оплата в місяць станом на 01.04.2011 становить 10,15 грн. без ПДВ;

вода холодна (з податком на воду) - згідно показників приладу - 9.15 грн. без ПДВ;

вода стічна - сумарний обсяг холодної води згідно показників приладів обліку - 7,35 грн.;

прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів - 10 куб.м. становить 30,70 грн. (пункт 1.1 договору);

- розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх обсягу, тарифів та витрат аеропорту, пов'язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 1.3 договору);

- споживач зобов'язаний здійснювати розрахунки за договором (пункт 2.2.1 договору);

- споживач зобов'язаний щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється споживачем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг споживач зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5 днів з дати його отримання. Якщо протягом 5 днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаним сторонами (пункт 2.2.2 договору);

- споживач зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати аеропорту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 4.2 договору);

- договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 року. датою підписання є пізніша дата, якщо договір підписувався сторонами окремо (пункт 6.1 договору);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом 1 місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожний наступний рік (пункт 6.2 договору);

24.06.2015 між ДП "МА "Бориспіль" та МПП "Мальва" укладено додаткову угоду №1 до договору №02.1.2.-14/25-107 від 07.07.2011 про надання комунальних послуг споживачу, відповідно до умов якої сторони погодили пункти 1.1, 1.7, 8.4 договору викласти в новій редакції, а саме:

- у зв'язку із розміщенням споживачем на привокзальній площі магазину (далі - об'єкт), аеропорт надає послуги за такими цінами:

забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці - 3 працівники - оплата з 01.01.2015 по 14.03.2015 - 15,2 грн. без ПДВ (за 1 працівника), з 15.03.2015 - 30,00 грн. без ПДВ за 1 працівника;

вода холодна - згідно показників приладу обліку, 14 грн. без ПДВ за 1 куб.м.;

вода стічна- сумарний обсяг холодної води згідно показників приладів обліку - 15,10 грн. без ПДВ за 1 куб.м.;

прибирання (сміттєзбірник) та вивезення твердих побутових відходів 10.куб.м. за ціною 57,50 грн. без ПДВ за 1 куб.м. (пункт 1.1 договору);

- вартість послуг може змінюватись у разі зміни витрат аеропорту, пов'язаних з наданням цих послуг та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Аеропорт зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням або вручити уповноваженій особі під розписку, такий лист буде вважатись невід'ємною частиною цього договору) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до введення її в дію, а споживач зобов'язаний прийняти нову вартість для розрахунків. Якщо споживач не приймає нову вартість, він зобов'язаний письмово повідомити про це аеропорт не пізніше ніж за 2 календарні дні до введення в дію нової вартості. В такому разі договір може бути розірвано з ініціативи аеропорту в односторонньому порядку з дати введення в дію нової вартості послуг. Аеропорт інформує споживача про розірвання договору листом, який буде вважатись невід'ємною частиною договору (пункт 1.7 договору);

- сторони вносять зміни і доповнення до договору шляхом підписання додаткових угод до нього (крім змін вказаних в пунктах 1.7 та 8.5 договору, які вносяться листами та вважаються невід'ємними частинами договору); (пункт 8.4 договору);

Так, позивач твердить, що звертався до відповідача з листами:

від 16.09.2013 №01-22-1176, в якому повідомляв про зміну тарифів з 01.10.2013 на комунальні послуги, що надаються за договором від 07.07.2011 №02.1.2-14/25-107, а саме: вода холодна (з податком на воду) 10,00 грн. без ПДВ за 1 куб.м., вода холодна без податку на воду 9,50 грн. без ПДВ за 1 куб.м., вода стічна - 12,75 грн.без ПДВ за 1 куб.м., забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці 1 працівник - 15,20 грн. без ПДВ за місяць.

від 18.01.2016 №02.5-22-62 в якому повідомляв про зміну тарифів з 15.04.2016, а саме: прибирання та вивезення твердих побутових відходів 1 куб.м. 82,50 грн. без ПДВ.

В подальшому позивач вказує, що направляв відповідачу лист від 31.05.2017 №01-22/8-406, в якому відповідно до п.6.2. договору про надання комунальних послуг споживачу №02.1.2-14/25-107 від 07.07.2011 повідомив про припинення зазначеного договору з 07.07.2017 у зв'язку із закінченням строку його дії.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за правовим змістом сторін є договором надання послуг.

Згідно визначення частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором, позивач подав до сулу ряд актів приймання-здачі виконаних послуг згідно з договором та рахунків-фактур за надані послуги за спірний період, зокрема:

- акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2017 за січень 2017 на суму 1167,84 грн. та рахунок-фактура №61/58 від 31.01.2017 на суму 1 167,84 грн.;

- акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2017 за лютий 2017 на суму 1132,92 грн. та рахунок-фактура №61/147 від 28.02.2017 на суму 1 132,92 грн.;

- акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2017 за березень 2017 на суму 1098,00 грн. та рахунок-фактура №61/225 від 31.03.2017 на суму 1 098,00 грн.;

- акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2017 за квітень 2017 на суму 108,00 грн. та рахунок-фактура №61/316від 30.04.2017 на суму 1 167,84 грн.;

- акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2017 за травень 2017 на суму 108,00 грн. та рахунок-фактура №61/386 від 31.05.2017 на суму 108,00 грн.;

Позивач твердить, що загалом за період січень 2017 - травень 2017 надав відповідачу послуг на суму 3 614,76 грн., що підтверджується вище зазначеними актами приймання-здачі виконаних послуг, які направив відповідачу поштою, обґрунтованої відмови від підписання таких не отримав, в відтак в силу умов договору такі вважаються підписаними.

Відповідно до умов договору, сторони погодили, що підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг споживач зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5 днів з дати його отримання. Якщо протягом 5 днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаним сторонами (пункт 2.2.2 договору)

Крім того, позивач не був зобов'язаний направляти відповідачу акти приймання-здачі послуг поштою, а обов'язок отримувати акти та рахунки-фактури пунктом 2.2.2 договору, сторони поклали на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що послуги заявленою вартістю позивачем були надані, а відповідачем прийняті без зауважень, відтак належать до оплати.

На підставі наведеного вище, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 07.07.2011 №02.1.2-14/25-107 за період січень 2017- травень 2017 становить 3 614,76 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони умовами договору передбачили, що щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється споживачем до 20 числа того ж місяця. (пункт 2.2.2 договору).

За таких обставин, суд встановив, що строк оплати заборгованості за надані позивачем послуги є таким, що настав.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за надані послуги не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості наданих послуг, суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 614,76 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 447,66 грн. за період з 20.06.2017 по 13.12.2017. Щодо зазначеної вимоги суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше сторони погодили в умовах договору поставки - споживач зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати аеропорту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 4.2 договору).

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку пені (за заявлений позивачем період), суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 447,66 грн., у зв'язку з чим вказану вимогу позивача слід задовольнити повністю в заявленому розмірі.

Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 78,15 грн. та 304,16 грн. інфляційних втрат за період з 20.06.2017 по 13.12.2017.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу на те, що позивач не скористався своїм правом та не заявив до стягнення проценти річних та інфляційні втрати за весь період прострочення, а лише за період з 20.06.2017 по 13.12.2017.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за заявлений період, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат становить 52,57 грн. та 153,88 грн. відповідно, а від так вказані вимоги слід задовольнити частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" частково, приймає рішення про стягнення з малого приватного підприємства "Мальва" 3 614,76 грн. основного боргу, 447,66 грн. пені, 52,57 грн. 3% річних, 153,88 грн. інфляційних втрат.

У зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково .

2. Стягнути з малого приватного підприємства "Мальва" (08300, Київська область, місто Бориспіль, аеропорт "Бориспіль", код 20575843)

на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код 20572069).

3 614,76 грн. (три тисячі шістсот чотирнадцять гривень сімдесят шість копійок) основного боргу;

447,66 грн. (чотириста сорок сім гривень шістдесят шість копійок) пені;

52,57 грн. (п'ятдесят дві гривні п'ятдесят сім копійок) 3% річних;

153,88 грн. (сто п'ятдесят три гривні вісімдесят вісім копійок) інфляційних втрат;

1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 05.03.2018.

Суддя О.В. Конюх