Постанова

від 19.04.2007 по справі 9/199/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/199/8

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.04.2007                                                                                           № 9/199/8

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача:          Чайка О.А.,

від відповідача1:          Власов М.А.,

від відповідача2:          не з'явився,

 від третьої особи:          не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.02.2007

 у справі № 9/199/8  

 за позовом                               Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції

 до                                                   Державної виконавчої служби у Деснянському районі м.Чернігова

                                                  Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області

 третя особа відповідача           Відкрите акціонерне товариство "Новгород-Сіверське хлібоприймальне підприємство"

 про                                                  повернення майна 48960 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивачем подано позов про зобов'язання відповідача-1 повернути позивачу майно (81,6 тонн озимого зерна жита групи А) на суму 48 960 грн., яке було описано та арештовано відповідачем-1 і знаходилось на ВАТ “Новгород-Сіверське хлібоприймальне підприємство”.

Позивач, змінивши позовні вимоги, просив стягнути на його користь вартість описаного зерна.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2007 у справі № 9/199/8 у позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач-2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, встановив наступне:

Державною виконавчою службою Деснянського районного управління юстиції 24.01.2002 на виконання наказу Господарського суду Чернігівської області № 12/371 від 30.07.2001 складено акт опису й арешту майна позивача, а саме: 81,6 т озимого жита групи “А”, що знаходилось на зберіганні на ВАТ “Н.Сіверське хлібоприймальне підприємство”.

За вказаним актом опису майно передано на відповідальне зберігання голові правління ВАТ “Новгород-Сіверське ХПП”.

Акт опису й арешту майна від 24.01.2002 рішенням місцевого суду Деснянського району м. Чернігова від 22.04.2002 визнано неправомірним із зобов'язанням його скасувати.

Постановою від 01.12.2003 начальником відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції, на виконання рішення місцевого суду Деснянського району м. Чернігова від 22.04.2002 скасовано акт опису і арешту майна від 24.01.2002.

Постановою ВДВС Деснянського районного управління юстиції від 08.11.2004 повернуто стягувачу наказ Господарського суду Чернігівської області по справі № 12/371 від 30.08.2001 у зв'язку з відсутністю майна, на яке можна звернути стягнення та коштів на рахунку боржника.

Зазначене свідчить про те, що стягнення за вказаним виконавчим документом не проводилось, а, отже, і описане за актом опису та арешту від 24.01.2002 зерно жита державною виконавчою службою не реалізовувалось.

Враховуючи те, що зерно у позивача відповідачем-1 не вилучалось, оскільки описувалось та арештовувалось у місці його знаходження, а саме на ВАТ “Н.Сіверське хлібоприймальне підприємство”, доводи позивача щодо необхідності вилучення майна, транспортування його та передачі боржнику за місцем його знаходження при скасуванні арешту цього майна є помилковими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Крім того, матеріали справи свідчать, що зерном, яке зберігалось на ВАТ “Н.Сіверське хлібоприймальне підприємство”, розпорядився позивач у особі його структурного підрозділу - Костобобрівської філії ДС МТС, і на час розгляду справи у суді першої інстанції зерно у третьої особи відсутнє, чим підтверджується відсутність у позивача шкоди, яка б була заподіяна йому відповідачем-1.

На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про відшкодування позивачу у відповідності до ст. 11 та ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження” шкоди, заподіяної державною виконавчою службою.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції винесено рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2007 у справі № 9/199/8 не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції не підлягає задоволенню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2007 у справі № 9/199/8 - без змін.

2.          Матеріали справи № 9/199/8 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 24.04.07 (відправлено)