Постанова

від 16.06.2007 по справі 21/171-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/171-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2007 р.                                                           Справа № 21/171-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.

при секретарі Соколовй Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -   Сосновик Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства «Схід Борової», м. Борова (вх. № 1861 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11.04.07 р. по справі № 21/171-07

за позовом ТОВ "Агро-Союз-Харків", м. Харків

до ФГ "Схід Борової" смт. Борова

про стягнення 8673,55 грн.

встановила:

У березні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7946,0грн., інфляційні в розмірі 619,79грн.,3%річних в розмірі 107,76грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2007 року по справі        № 21/171-07 позовні вимоги задоволені. Стягнуто з  ФГ «Схід –Борової» на користь ТОВ «Агро-Союз-Харків» 7946,0грн. основного боргу, інфляційні в розмірі 619,79грн., 3% річних  в розмірі 107,76грн., витрати  по сплаті державного мита в розмірі 102,0грн., витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідно умов договору №167 від 25.06.2006р. позивач по  накладній № 06195/03 від 16.08.2006р. передав відповідачеві агрегат універсальний дисковий УДА-3 на суму 48100,0грн., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати  товару здійснив частково. Оскільки факт поставки товару підтверджений матеріалами справи, а відповідачем не подано ні доказів сплати суми боргу, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 7946,0грн. основного боргу, інфляційні в сумі 619,79грн., 3%річних в розмірі 107,76грн. підлягають задоволенню.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить  скасувати рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.  При цьому відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не прийнято до уваги, що ТОВ «Агро-Союз-Харків» не виконані умови, передбачені п. 4.1 договору купівлі-продажу № 167 від 25.06.2006р. та не врахований факт поставки позивачем товару неналежної якості, про що в свою чергу комісією на чолі з інспектором Держтехнагляду складено акт обстеження від 10.10.2006р.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 12.06.2007р. свого представника не направив, про причин неявки не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника відповідача, який підтвердив свою позицію, викладену в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2004 року без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що між позивачем та відповідачем укладено договір №167 від 25.06.2006р.

Відповідно умов договору позивач по  накладній № 06195/03 від 16.08.2006р. передав відповідачеві агрегат  універсальний дисковий УДА-3 на суму 48100,0грн., відповідач товар прийняв через свого представника, що діяв за довіреністю ЯИО №146656 від 16.08.2006р., однак оплату вартості товару здійснив частково, неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 7946,00 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 31.01.2007р., звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості (а.с. 11).

З огляду на такі фактичні обставини та враховуючи, що відповідач не надав до суду доказів погашення суми боргу. колегія суддів вважає, що позовні вимоги, заявлені ТОВ «Агро-Союз-Харків» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 7946,00 грн. за поставлений товар правомірно визнані місцевим господарським судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на встановлених під час розгляду справи обставинах.

Відповідач в апеляційній скарзі вважає, що господарським судом Харківської області під час вирішення справи не прийнято до уваги те, що ТОВ «Агро-Союз-Харків» не виконані умови, передбачені п. 4.1 договору купівлі-продажу № 167 від 25.06.2006р., а саме продано неякісний товар, який не відповідає ДСТУ. В обґрунтування даних тверджень відповідач посилається на акт обстеження агрегату від 10.10.2006р. комісією на чолі з інспектором Держтехнагляду, яким виявлено недоліки  спірного агрегату.

З приводу наведених тверджень колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2.5 договору № 167 від 25.06.2005р. сторони передбачили, що приймання продукції по кількості та якості здійснюється Покупцем у відповідності з Інструкціями Госарбітражу  П-6 та П-7, затвердженими 15.06.1965р. і 25.04.1966р.

Згідно п. 2.6 зазначеного договору при виявленні невідповідності якості поставленої продукції Покупець зобов'язаний викликати представника Постачальника для участі в прийманні продукції невідповідної якості та  складання акту.

Відповідачем до апеляційної скарги надана копія акту обстеження агрегату УДА-3,8-20 від 10.10.2006р., з якої вбачається, що даний акт складений комісією за відсутністю представника ТОВ «Агро-Союз-Харків» (а.с. 40).

До того ж відповідно до пояснень представника відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції, представник постачальника не був викликаний для складання акту обстеження агрегату взагалі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем прийом спірного агрегату здійснювався в порушення п.п. 2.5 та 2.6 договору № 167 від 25.06.2005р. та п. 16 Інструкції «Про прийомку продукції виробничо-технічного призначення за якістю П-7», оскільки представник постачальника не був викликаний для складання двостороннього акту та не був своєчасно повідомлений про прийом продукції неналежної якості.

Слід зазначити, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем до матеріалів справи не додано документального обґрунтування неякісності поставленого товару, крім того  ФГ «Схід Борової»  з окремим позовом про стягнення матеріальної шкоди або заміну агрегату на якісний до господарського суду не зверталось.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку ТОВ «Агро-Союз-Харків» умови договору № 167 від 25.06.2006р., а саме п. 4.1, на якій посилається відповідач, не порушено, натомість останній сам не дотримався вимог п..п. 2.5 та 2.6 договору, а тому заперечення відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі є необгрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються на умовах договору та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України ,боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання  повинен на вимогу кредитора сплатити суму  боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції та три відсотки річних  з простроченої суми , якщо законом або договором  не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи,  що відповідач не виконав своїх  обов'язків по оплаті, позовні вимоги  позивача щодо стягнення  з відповідача інфляційних в розмірі 619,79грн.     та   3% річних в розмірі  107,76грн.  правомірно визнані місцевим господарським судом обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2007 року по справі № 21/171-07 прийняте без порушень норм матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2007р. по справі                  № 21/171-07 залишити без змін.   

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.