Рішення

від 27.02.2018 по справі 229/2/18

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/212/2018

ЄУН 229/2/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лопатко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Пивовара В.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14 листопада 2011 року помер його батько - ОСОБА_3, про дану обставину йому стало відому лише у вересні 2017 року. Після смерті батька залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,64 га (кадастровий номер 1425585400040002861), яка розташована на території Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Вказана земельна ділянка на праві власності належала ОСОБА_3, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН № 179339. Постановою приватного нотаріуса Ясинуватського районного нотаріального округу від 19.12.2017 року №1850/02-31 було відмовлено у видачі свідоцтва право на спадщину після смерті ОСОБА_3, який помер 11 листопада 2011 року. У встановлений законом строк позивач не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Неподання заяви про прийняття спадщини позивач обґрунтовував тим, що не підтримував з батьком близькі відносини. Просить визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги в судовому засіданні підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, проте надав до суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутність, позов визнає.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши здобуті та перевірені докази в їх сукупності, вважає, що даний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 листопада 2011 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія ІІ-НО № 001259 (виданим повторно Покровським районним віддділом державної оеєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області), актовий запис № 24, зроблено виконавчим комітетом Желаннівської селищної ради Ясинуватського району Донецької області 14 листопада 2011 року) (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до якої, входила земельна ділянка площею 3,64 га (кадастровий номер 1425585400040002861). Зазначена земельна ділянка належала на праві власності спадкодавцю, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (серія ДН № 179339) (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЖК №299539 виданого 19 травня 1973 року, актовий запис № 21 батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3(батько) та ОСОБА_4(мати)(а.с.7).

Відповідно до відповіді від 11.01.2018 року №23/01-16, наданої Дружківською державною нотаріальною конторою на запит суду, після смерті ОСОБА_3, який помер 11 листопада 2011 року, заяви про прийняття або відмову від спадщини в Дружківську державну нотаріальну контору не надходили, спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Окремо зазначено, що у Спадковому реєстрі від імені ОСОБА_3, були знайдені заповіти але у деяких відсутня інформація стосовно дати народження заповідача, що унеможливлює більш точніше ідентифікувати особу (а.с.20-24).

Судом встановлено, що ОСОБА_2, є сином спадкодавця та є спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом. У встановлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та постановою приватного нотаріуса Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_5 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, який помер 11 листопада 2011 року (а.с.10).

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер 11 листопада 2011 року, то строк для прийняття спадщини проходив 12 травня 2012 року. Саме до вказаної дати всі спадкоємці, які бажали прийняти спадщину мали подати заяву про прийняття спадщини.

Позивач вказує, як на причину пропуску встановленого строку на звернення із заявою про прийняття спадщини до відповідної нотаріальної контори, що він не знав про дату смерті спадкодавця, оскільки не підтримував з ним зв'язок.

Позивач вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому йому можливо визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України , якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України . Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК ). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5. гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 .

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки під час розгляду справи позивачем та його представником не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, а крім того з дня відкриття спадщини сплинуло більше п'яти років.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази, які беруться до уваги судом при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, то це відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України , переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки встановлені ст. 1270 ЦК України .

Однак суду не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини з моменту відкриття спадщини і далі.

Безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач суду не надав.

Суду не були надані будь-які інші дані про те, що позивач протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця був позбавлений можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивачем ОСОБА_2 не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, його вимоги не ґрунтуються на доказах у справі та зазначених нормах матеріального права, а тому у задоволенні позову суд вважає за необхідне відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.263,264,265,268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серія ВВ 615513) до Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області(що розташована за адресою: 86051 Донецька область с. Первомайське, вул. Паркова, код ЄДРПОУ 04343004) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 березня 2018 року.

Суддя Н.В.Лопатко