Рішення

від 01.03.2018 по справі 726/375/17

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/375/17

Провадження №2/726/19/18

Категорія 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Асташев С. А., при секретарі Сківернічук А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про виконання зобов'язання за договором оренди землі та стягнення коштів, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання недійсними окремих положень договору оренди землі та додатку до договору, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 міська рада звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про виконання зобов'язання за договором оренди землі та стягнення коштів, посилаючись на те, що згідно рішення Чернівецької міської ради від 03.02.2015 року № 1496 відповідач ОСОБА_1 набув права оренди земельної ділянки, яка розташована на вул. Хотинській, 4 в м. Чернівці. Зазначають, що 12 березня 2015 року між Чернівецькою міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі за № 9349 та пунктом 11.1. договору визначено, що відповідач зобов'язаний сплатити одноразовий внесок в сумі 71186,21 грн. (плату за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) до 12.03.2016 року. Вказують, що відповідач станом на березень 2016 року не виконав умов договору в частині сплати одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м.Чернівців, та виконавчий орган міської ради - департамент містобудівного комплексу та земельних відносин, звернувся до відповідача з претензією від 22.03.2016 року №04/01-08/3-07/1265. Зазначають, що за неналежне виконання умов договору за період з 13.03.2016 року по 10.10.2016 року відповідачу нарахована пеня в розмірі 12403,95 грн.

На основі зазначеного, просять суд, стягнути із ОСОБА_1 на користь Чернівецької міської ради заборгованість в сумі 83590,16 грн., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

22.11.2017 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до Чернівецької міської ради, який було об'єднано з первинним в одне провадження, мотивуючи заявлені вимоги про визнання недійсними положення пункту 11.1 розділу 11 Особливі умови Договору оренди від 12.03.2015 року № 9349 та Додатку № 2 тим, що 01 квітня 2011 року ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу було придбано нежитлове приміщення - прохідна, літ. Б, загальною площею 121,40 кв.м., 12.04.2011 року право власності на будівлю було зареєстроване. 22.04.2011 року, тобто одразу після того, як було придбане та зареєстроване право власності на нерухоме майно, ОСОБА_1, звернувся до Чернівецької міської ради (Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин) із заявою про надання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га за адресою м. Чернівці, вул. Хотинська, 4 для обслуговування нежитлової будівлі прохідної літ. Б терміном на 49 років. 29.04.2011 року ОСОБА_1 отримав лист-відмову № 3-2335 Чернівецької міської ради надати йому землю в оренду. Після цього ОСОБА_1 сплачував земельний податок всі роки до укладення договору оренди землі за фактичне користування землею під придбаною нерухомістю площею 0,0121 га, таким чином, просить визнати недійсним пункт 11.1 розділу 11 Особливі умови Договору оренди від 12.03.2015 року № 9349 та Додатку № 2 Договору оренди від 12.03.2015 року № 9349, та стягнути з Чернівецької міської ради на його користь судові витрати, документально підтверджені.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, заявлені вимоги підтримала, заперечуючи зустрічні вимоги ОСОБА_1 У наданих суду поясненнях представник позивача ОСОБА_3 повністю посилалася на обставини аналогічно викладеним в позовній заяві, відносно вимог зустрічного позову пояснила, що правових підстав для їх задоволення у відповідача немає.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_4, діючи в інтересах останнього за довіреністю, позовні вимоги Чернівецької міської ради заперечувала, натомість повністю підтримала вимоги за зустрічним позовом, вказуючи на те, що тільки 27.06.2014 року Чернівецька міська рада рішенням № 1257 надала ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею земельної ділянки 0,0560 га. Тільки 03.02.2015 року Чернівецька міська рада рішенням № 1496 затвердила ОСОБА_1 проект відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0551 га для будівництва і обслуговування будівель торгівлі. Таким чином, в період з 29.04.2011 року до 27.06.2014 року виключно з вини Чернівецької міської ради, виключно в зв'язку з відмовою Чернівецької міської ради відповідачеві ОСОБА_1 не було надано земельну ділянку в оренду для обслуговування нерухомого майна, не було сформовано земельну ділянку, не було укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна.

08.02.2018 року через канцелярію суду надійшов відзив відповідача за первісним позовом ОСОБА_1, з якого вбачається, що відповідач погоджується відшкодувати позивачеві за первісним позовом кошти в розмірі 15632,53 грн., що становлять загальну суму одноразового внеску (плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0121 га в еквіваленті орендної плати), в решті позовних вимог просить суд відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги як первинні так і за зустрічним позовом, заслухавши пояснення представників, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спірних вимог по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом, належними доказами по справі, встановлено, що відповідно до витягу з рішення 60 сесії VІ скликання від 03.02.2015 року № 1496 Чернівецької міської ради Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення та затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність, і внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань ОСОБА_1 було затверджено проект відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку в оренду за адресою вул. Хотинська, 4 кадастровий номер 7310136900:40:005:0032, площею 0,0551 га для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування нежитлової будівлі (прохідна) код 03.07. термін оренди земельної ділянки 5 (п'ять років). Пунктом 11.1 Розділу 11 Особливі умови договору оренди землі передбачено сплату Орендарем - ОСОБА_1 одноразового внеску в сумі 71186,21 грн. на розрахунковий рахунок: Чернівецьке УК /м.Чернівці/ (цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування), код ЄДРПОУ 37978173, р/р 31513931700002 ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код платника; 50110000; 01.

Згідно розрахунку суми одноразового внеску (плати за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) за період з 12.03.2012 р. по 11.03.2015 р. позивачем визначено суму одноразового внеску у 71186,21 грн. Пеню обраховано виходячи з суми заборгованості щодо сплати одноразового внеску, за формулою: сума одноразового внеску Х 0.1% Х кількість прострочених днів і в загальній сумі становить 12403,95 грн.

Судом встановлено, що 01 квітня 2011 року відповідачем ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу було придбано нежитлове приміщення - прохідна, літ. Б, загальною площею 121,40 кв.м.

22.04.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецької міської ради (Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин) із заявою про надання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га за адресою м. Чернівці, вул. Хотинська, 4 для обслуговування нежитлової будівлі прохідної літ. Б терміном на 49 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав 29.04.2011 року лист № 3-2335 Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, в якому повідомлялось, що вирішення питання про надання земельної ділянки на вул. Хотинській, 4 в оренду для обслуговування нежитлової будівлі можливе після розробки, погодження та затвердження в установленому порядку проекту детального планування території орієнтовною площею 31,2293 га на вул. Хотинській, 4 для будівництва об'єктів житлової, громадської та комерційної забудови, та 22.04.2011 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ДПІ м. Чернівці про розрахунок і сплату земельного податку на період оформлення договору оренди земельної ділянки, за земельну ділянку, на якій розташована придбана будівля, та за період до укладення договору оренди землі сплачував земельний податок.

Листами від 17.08.2015 року, від 12.01.2016 року, від 15.02.2016 року, та листом-відповіддю на лист-претензію від 05.04.2016 року ОСОБА_1 повідомляв Чернівецьку міську раду, що фактичне користування земельною ділянкою за період до укладення договору оренди землі зведено до користування землею площею 0,0121 га під придбаною ним нерухомістю, договір оренди землі не був укладений, а земельна ділянка не була сформована внаслідок відсутності розробленого проекту детального планування території орієнтовною площею 31,2293 га на вул. Хотинській, 4.

При цьому 08.02.2018 року через канцелярію суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1, з якого вбачається, що відповідач погоджується відшкодувати позивачеві кошти в розмірі 15632,53 грн., що становлять загальну суму одноразового внеску (плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0121 га в еквіваленті орендної плати), в решті позовних вимог просить суд відмовити.

Суд звертає увагу, що 03.10.2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, який набрав чинності 15.12.2017 року.

Пунктом 9 частини першої розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України від 03.10.2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Цивільного процесуального кодексу України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, тобто за правилами, що діють з 15.12.2017 року.

Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом. Згідно частин другої та третьої ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, способи захисту цивільних прав, які застосовуються судом, визначені в ст.5 ЦПК України, так, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У відповідності до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Отже, в процесуальному законодавстві передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В свою чергу, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Отже, ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до частини першої ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до частини першої ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, відповідно до частини четвертої цієї ж статті земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Пунктом 4.10. "Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м.Чернівцях", затвердженого рішенням 33 сесії міської ради V скликання від 23.10.2008р. №715 (із змінами, внесеними рішенням міської ради VI скликання від 28.07.2011р. №221 та рішенням міської ради VI скликання від 29.03.2012р. №467) передбачено, що при переході права власності на будівлю або споруду одноразовий внесок справляється з дня виникнення права власності на будівлю або споруду до дати укладання Договору оренди землі. В пункті 4.11. вказаного Положення зазначено, що нарахування суми одноразового внеску здійснюється відповідно до порядку розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки.

Таким чином, нарахування суми одноразового внеску можливе виключно за земельну ділянку, яка відповідно до ст. 79 ЗК України є частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, а відповідно до ст.79-1 ЗК України вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Судом, належними доказами по справі, встановлено, що відповідно до витягу з рішення 60 сесії VІ скликання від 03.02.2015 року № 1496 Чернівецької міської ради Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення та затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність, і внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань ОСОБА_1 було затверджено проект відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку в оренду за адресою вул. Хотинська, 4 кадастровий номер 7310136900:40:005:0032, площею 0,0551 га для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування нежитлової будівлі (прохідна) код 03.07. термін оренди земельної ділянки 5 (п'ять років).

Тобто земельна ділянка за адресою вул. Хотинська, 4, кадастровий номер 7310136900:40:005:0032, площею 0,0551 га для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування нежитлової будівлі (прохідна) код 03.07., була сформована та визначена як об'єкт цивільних прав 03.02.2015 року - дата прийняття рішення 60 сесії VІ скликання № 1496 Чернівецької міської ради. До цього часу ОСОБА_1 фактично користувався землею під придбаною ним нерухомістю площею 0,0121 га. У відзиві (зареєстровано канцелярією суду 08.02.2018 року) ОСОБА_1 погоджується відшкодувати позивачеві кошти в розмірі 15632,53 грн., що становлять загальну суму одноразового внеску (плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0121 га в еквіваленті орендної плати).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про виконання зобов'язання за договором оренди землі та стягнення коштів слід задовольнити частково, а саме: в частині стягнення заборгованості в сумі 15632,53 грн., що становлять загальну суму одноразового внеску (плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0121 га в еквіваленті орендної плати), в решті позовних вимог відмовити. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання недійсними положення п.11.1. договору оренди землі №9349 від 12.03.2015 року та Додаток №2 до договору оренди землі від 12.03.2015 року № 9349 Розрахунок суми одноразового внеску (плати за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) за період з 12.03.2012 року по 11.03.2015 року , відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.19, 55 Конституції України, ст.ст. 79, 79-1, 120 Земельного кодексу України, статями 2,4, 5, 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265,268,273 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про виконання зобов'язання за договором оренди землі та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість в сумі 15632,53 грн., що становлять загальну суму одноразового внеску (плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0121 га в еквіваленті орендної плати).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання недійсними окремих положень договору оренди землі та додатку до договору - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Чернівецької міської ради судові витрати в розмірі - 1378,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя ОСОБА_5