Постанова

від 05.03.2018 по справі 322/1178/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 322/1178/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гасанбеков С.С.

Провадження № 22-ц/778/1253/18 Суддя-доповідач Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

Воробйової І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Волна на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Волна про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння ,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до СФГ Волна про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4,5799 га, яка розташована на території Сторчівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.02.2016 року, після смерті батька ОСОБА_4

Зазначав, що за життя його батько, 01.11.2007 року уклав з СФГ Волна договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 років.

Після спливу строку дії договору він звернувся до відповідача з письмовою заявою про те, що він не має наміру продовжувати орендні відносини після закінчення строку договору і просив земельну ділянку не обробляти і не засівати. Проте, в добровільному порядку відповідач відмовляється повертати земельну ділянку, при цьому повідомив, що договір оренди земельної ділянки, укладений між СФГ Волна та його батьком був зареєстрований 30.06.2011 року, а тому він дійсний до 30 червня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд витребувати у СФГ Волна на його користь земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4,5799 га, яка розташована на території Сторчівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано СФГ Волна повернути ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4,5799 га, яка розташована на території Сторчівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, у зв'язку з закінченням строку, на який було укладено договір оренди землі від 01.11.2007 року.

Стягнуто з СФГ Волна на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 687 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, СФГ Волна подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30 січня 2018 року (а.с.77), в порядку передбаченому ст. 360 ЦПК України ,особам, які беруть участь у справі, надавався строк до 12 лютого 2018 року для надання можливих відзивів на апеляційну скаргу СФГ Волна

12 лютого 2018 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача, де він прохає відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору оренди, укладеного між ОСОБА_4 та СФГ Волна обчислюється з моменту його укладення, тобто з 01.11.2007 року.

Колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,5799 га, розташованої на території Сторчівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області на підставі свідоцтва про право власності за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 (а.с. 6).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та СФГ Волна було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки площею 4,5799 га, розташованої на території Сторчівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області 30 червня 2011 року (а.с.9-10).

Відповідно до умов укладеного договору, земельна ділянка була передана в оренду СФг Волна строком на 10 років.

Згідно п. 12.2 договору, його дія припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За змістом ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме станом на 01.11.2007) до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема строк дії договору оренди.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки, а реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору (правова позиція ВСУ № 6-127цс13).

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Таким чином, 01.11.2007 року між ОСОБА_4 та СФГ Волна було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди землі, в тому числі щодо строку його дії.

В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору (правова позиція ВСУ № 6-162ц13).

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки незалежно від дати проведення такої реєстрації.

У випадку, якщо сторонами в договорі оренди землі спеціально передбачено умову, відповідно до якої строк договору розпочинається з моменту його державної реєстрації, обчислення строку договору оренди в такому разі має здійснюватися з моменту його державної реєстрації (правова позиція ВСУ № 532\129\16-ц).

Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду України від 07.06.2017 по справі № 634/769/15-ц (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 67319628), на яку посилається відповідач.

Відповідно до ст. 631 ЦК України з моментом укладення договору пов'язується початок дії договору.

Оскільки у даній справі під час укладення договору оренди земельної ділянки від 01.11.2007 року, його сторонами не було погоджено умови, відповідно до якої строк цього договору має обчислюватися з моменту його державної реєстрації, строк дії договору оренди землі відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України закінчився саме 02.11.2017 року.

З урахуванням наведеного, колегія вважає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції повноі всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 7 ч. 13, ст.367, ч. 1 ст. 369, ст. ст. 374,375,381-382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Волна - відхилити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2017 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 05.03.2018 року.

Головуючий:

Судді: