Постанова

від 05.03.2018 по справі 335/302/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/302/17 Головуючий у 1-й інстанції: Калюжна В.В.

Провадження № 22-ц/778/1274/18 Суддя-доповідач Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Онищенка Е.А.

Крилової О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма РУБІН , Комунального підприємства Автогосподарство Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості за договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ Фірма РУБІН , КП Автогосподарство Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості за договором, який згодом уточнив.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 22.08.2016 року між ним та ТОВ Фірма Рубін було укладено договір довірчого управління рухомим майном, за умовами якого він зобов'язався передати відповідачу в управління автобус РУТА, державний номер НОМЕР_1, а ТОВ Фірма Рубін зобов'язалось здійснювати управління майном в його інтересах від свого імені та повернути автобус у строк до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до п. 1.5 Договору, відповідач має право передавати майно третій особі,а саме: КП Автогосподарство ЗОР.

За умовами договору, відповідач повинен був йому сплачувати грошові кошти за користування транспортним засобом в розмірі 10 000 грн. щомісячно.

Всупереч умов договору він не в повному обсязі отримав кошти за договором довірчого управління майна, у зв'язку з чим станом на 01.01.2017 року виникла заборгованість у розмірі 40 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за договором в розмірі 40 000 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2017 року позов задоволено частково .

Стягнуто з ТОВ Фірма РУБІН на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором довірчого управління рухомим майном від 22.08.2016 року в розмірі 12 258 грн. та судовий збір в сумі 551,20 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 02 лютого 2018 року, справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду, у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 02 лютого 2018 року (а.с. 95), в порядку передбаченому ст. 360 ЦПК України ,особам, які беруть участь у справі, надавався строк до 16 лютого 2018 року для надання можливих відзивів на апеляційну скаргу.

20 лютого 2018 року з боку Комунального підприємства Автогосподарство надійшов відзив на апеляційну скаргу, з проханням про її відхилення ,як такої яка не містить обґрунтованих підстав для скасування судового рішення.

Відзиву ТОВ Фірма РУБІН на адресу апеляційного суду на вищезазначену апеляційну скаргу позивача, не надійшло.

В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Фірма Рубін укладений договір довірчого управління рухомим майном на автотранспортний засіб марки РУТА, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 4-5).

Відповідно до п. 1.1 Договору, установник управління зобов'язується передати управителеві строком на 1 (один) рік автотранспортний засіб в управління, а управитель зобов'язується здійснювати управління майном в інтересах установника управління від свого імені.

В п. 2.1 зазначається, що установник управління одержує від Управителя плату за автотранспортний засіб у розмірі 10 000 гривень, щомісячно.

Пунктом п.2.2. Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до вимог чинного законодавства.

Строк дії договору визначений п. 6.1. Договору і встановлений до 31 грудня 2016 року.

Задовольняючи частково позовні вимог та стягуючи з ТОВ Фірма Рубін на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 12 258,06 грн. суд першої інстанції виходив з того, що належний на праві власності позивачу транспортний засіб, який є предметом договору довірчого управління від 22.08.2016 року був повернутий йому 07.10.2016 року.

Проте, зазначений висновок суду не узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами.

Так з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі транспортного засобу від 07.10.2016 року, вбачається, що транспортний засіб РУТА був повернутий відповідачем КП Автогосподарство ЗОР відповідачу ТОВ Фірма РУБІН (а.с.68).

Тобто, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт повернення транспортного засобу саме позивачу.

Таким чином, суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про неналежне виконання ТОВ Фірма РУБІН умов договору довірчого управління транспортним засобом від 22.08.2016 року, помилково вважав, що транспортний засіб - автобус РУТА було повернуто ОСОБА_3 саме 07.10.2016 року.

Разом з тим, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав задоволення позову в частині вимог до КП Автогосподарство ЗОР.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2016 року між ТОВ Фірма РУБІН та КП Автогосподарство ЗОР було укладено договір оренди транспортного засобу марки РУТА, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 14-16).

Тобто, у КП Автогосподарство виникли правовідносини з ТОВ Фірма РУБІН ЗОР, а з ОСОБА_3 КП Автогосподарство ЗОР у жодні правовідносини стосовно вищезазначеного транспортного засобу не вступав.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що КП Автогосподарство ЗОР користувалось автобусом РУТА, державний номер НОМЕР_1, на підставі договору довірчого управління від 22.08.2016 року.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами позовні вимоги в частині стягнення з КП Автогосподарство ЗОР заборгованості за договором довірчого управління від 22.08.2016 року.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма РУБІН перед позивачем за користування майном складає 4 місяці. \плата за місяць визначена сторонами у 10000 грн. \

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм процесуального і матеріального права, а тому наявні підстави для скасування судового рішення, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2017 року у цій справі - скасувати, прийняти нову постанову за якою:

Позовні вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма РУБІН , Комунального підприємства Автогосподарство Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма РУБІН на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором довірчого управління рухомим майном від 22.08.2016 року у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Комунального підприємства Автогосподарство Запорізької обласної ради залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 05.03.2018 року

Головуючий:

Судді: