Рішення
від 26.02.2018 по справі 522/18327/17
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження №2/522/2490/18

Справа № 522/18327/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

26 лютого 2018 р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі - Соболевої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ГУНП в Одеській області про захист права власності, шляхом звільнення майна з-під арешту ,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 29.09.2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ГУНП в Одеській області про захист права власності, шляхом звільнення майна з-під арешту, за яким просив зняти арешт з майна АТ Дельта банк , а саме об'єкт нерухомого майна, квартира, загальною площею 40,9 кв. м., житловою площею 27,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, який накладено 01.06.2010 року , на підставі постанови слідчого СВ ОМУ ОСОБА_3 СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про накладення арешту № 31/4-10/2 СО від 31.05.2010 року. (Номер запису про обтяження : 9886138).

До судового засідання представник позивача з'явився, надав суду заяву про проведення судового засідання без фіксації судового процесу, проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Інші сторони до судового засідання не з'явились, були сповіщені про дату час та місце судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомили

Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач не з'явився в судове засідання, не надав до суду відзиву на позов, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.07.2014 року , Приморський районний суд м. Одеси , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 522/31933/13-ц, за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, ухвалив рішення позовні вимоги ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність - задовольнили.

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 60 994, 96 дол. США, що еквівалентно 487 532, 71 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11139168000 від 06.04.2007 року, укладеним між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1, звернули стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 40, 9 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м., шляхом передачі іпотеко держателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотеко держателем Публічним акціонерним товариством Дельта банк ( ЄДРПОУ : 34047020, місцезнаходження: 01001, Київська обл.., м. Київ, вул. Щорса, буд.36, корп..Б) на підставі іпотечного договору від 06.04.2007 року, укладеного між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2.

Припинили право власності іпотекодавця ОСОБА_2, в тому числі право володіння, користування та розпорядження квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; загальна площа: 40,9 кв.м., житлова площа: 27,2 кв. м..

Припинили право користування житловим приміщенням усіх мешканців, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виселили з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 іпотекодавця ОСОБА_2,та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою.

21.07.2017 року , на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2017 року по справі № 522/31933/13-ц та заочного рішення від 17.07.2014 року , державним реєстратором зареєстровано право приватної власності АТ Дельта банк , в частці 1/1, на об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру , що знаходяться за адресою : АДРЕСА_3. (Номер запису про право власності 21577279).

Згідно інформації з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 94305019 від 11.08.2017 року з'ясувалось наступне.

01.06.2010 року , на підставі постанови про накладення арешту № 31/4-10/2 СО від 31.05.2010 року, накладено арешт на майно, що належало ОСОБА_2, а саме квартира, загальною площею 40.9 кв.м., житловою площею 27,2 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_3. Обтяжувач : СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, код 08674407, слідчий СВ ОМУ ОСОБА_3 (Номер запису про обтяження : 9886138).

Наявність вищезазначеного арешту доводить що відповідач, виступаючи на момент накладання арешту іпотекодавцем, не виконав взятих на себе зобов'язань щодо вжиття заходів для належного збереження предмета іпотеки від вимог інших осіб.

Відповідно до вищенаведеного , АТ Дельта Банк вважає, що наявність зазначеного арешту на майно АТ Дельта банк , порушує право АТ Дельта Банк на розпорядження майном, що фактично унеможливлює роботу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині реалізації зазначеного майна, з метою подальшого задоволення вимог кредиторів, створюючи перешкоди , що призводить до перешкоджання здійснення Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладених на нього законом функцій , у тому числі дотримання процедури ліквідації АТ Дельта Банк .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України Про іпотеку і разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до умов іпотечного договору сторонами визначено, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Згідно ст. 37 Закону України Про іпотеку , іпотекодержатель можезадовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Існування арешту, накладеного на вищевказане майно, унеможливлює реалізацію позивачем свого права іпотекодержателя звернути на нього стягнення шляхом набуття права власності.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, відповідно до ст. 60 Закону України Про виконавче провадження .

У свою чергу положеннями ст. 15 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом своїх прав.

Також, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 року № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку (з врахуванням Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 278 від 30.12.2015 року), зг8ідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015р. по 04.10.2017 р. включно, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 619 від 20.02.2017 року продовжено строк процедури ліквідації АТ Дельта Банк на два роки по 04.10.2019 р. та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк ОСОБА_4

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 46 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , з дня початку процедури ліквідації банку, втрачають чинність публічні обтяження на розпорядження ( у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ Дельта банк є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1600 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. 15-16, 50, 525-526 ЦК України, ст. 33, 35, 37-39 Закону України Про іпотеку , Законом України Про виконавче провадження , ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, ч.2 ст. 247, 258-259, 265, 268, 280, 282, 284, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01014, м. Київ, вул. дружби Народів, 38) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_3), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) , третя особа ГУНП в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 14) про захист права власності, шляхом звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Зняти арешт з майна АТ Дельта банк , а саме об'єкт нерухомого майна, квартира, загальною площею 40,9 кв. м., житловою площею 27,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, який накладено 01.06.2010 року , на підставі постанови слідчого СВ ОМУ ОСОБА_3 СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про накладення арешту № 31/4-10/2 СО від 31.05.2010 року. (Номер запису про обтяження : 9886138).

Стягнути з ОСОБА_2 АДРЕСА_2)та ОСОБА_1 (АДРЕСА_3)судові витрати на користь ПАТ Дельта банк у сумі 800 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.02.2018 р.

Суддя 26.02.2018

СудПриморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення26.02.2018
Оприлюднено06.03.2018
Номер документу72582990
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —522/18327/17

Рішення від 26.02.2018

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Шенцева О. П.

Ухвала від 02.10.2017

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Шенцева О. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні