Постанова

від 27.02.2018 по справі 575/656/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року

м.Суми

Справа №575/656/17

Номер провадження 22-ц/788/36/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

представника Охтирської місцевої прокуратури Вортоломея Максима Федоровича, представника позивача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_2, представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Коноз Вікторії Олександрівни та представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_10,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 27 жовтня 2017 року в складі судді Савєльєвої А.І., ухваленого у м. Охтирка, повний текст якого складений 31 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и в:

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2017 року Охтирська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, мотивуючи вимоги тим, що наказами Головного управління Держземагентства в Сумській області від 10 квітня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_5 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею 96,79 га, 13,39 га, 3,00 га та 6,50 га в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля) для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Яблучненської сільської ради Великописарівського району Сумської області. Наказами Головного управління Держземагентства в Сумській області від 28 квітня 2015 року були затверджені виготовлені ДП Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою проекти землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду і передані в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства, з приводу чого 18 травня 2015 року між ними були укладені відповідні договори оренди земельних ділянок.

Прокурор зазначав, що оскаржувані накази є незаконними, так як їх було прийнято з порушенням вимог земельного законодавства та всупереч установленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського законодавства, зокрема: земельні ділянки були надані не єдиним масивом, а на значній відстані одна від одної; у клопотаннях про надання в оренду земельних ділянок ОСОБА_5 не обґрунтувала їх розмір з приводу необхідності отримання великих площ земельних ділянок та не зазначила перспективи діяльності фермерського господарства, а надане нею обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, на думку прокурора, не є таким; а також прокурор у позові послався і на те, що відповідачка не має відповідної освіти та досвіду роботи, необхідних для зайняття фермерською діяльністю. Крім того, він зазначав, що Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області був порушений порядок отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, так як на момент передачі відповідачці ОСОБА_5 земельних ділянок в оренду вже існувало фермерське господарство Фортуна Подоляка , засновником і керівником якого є ця ж відповідач, тому вказана процедура щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок мала відбуватись на конкурентних засадах (земельних торгах).

Ураховуючи викладене, прокурор просив: визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства в Сумській області від 10 квітня 2014 року за № СМ/5921285800:07:004/00001397, № СМ/5921285800:08:005/00001394, № СМ/5921285800:08:005/00001396 та № СМ/5921285800:08:006/00001401 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок; визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства в Сумській області від 28 квітня 2015 року за № 18-1325/16-15-СГ, № 18-1324/16-15-СГ, № 18-1323/16-15-СГ та № 18-1322/16-15-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 в оренду земельних ділянок площею 95,9956 га (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 13,3965 га (кадастровий номер НОМЕР_2), площею 3,0581 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та площею 6,5069 га (кадастровий номер НОМЕР_4) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Яблучненської сільської ради Великописарівського району, строком на 7 років; та визнати недійсними договори оренди спірних земельних ділянок, укладених 18 травня 2015 року між Головним управлінням Держземагентства в Сумській області та Подолякою Мариною Олексіївною.

Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 27 жовтня 2017 року позов Охтирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства в Сумській області (на даний час - Головне управління Держгеокадастру в Сумській області) від 10 квітня 2014 року за № СМ/5921285800:07:004/00001397, № СМ/5921285800:08:005/00001394, № СМ/5921285800:08:005/00001396 та № СМ/5921285800:08:006/00001401 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства в Сумській області (на даний час - Головне управління Держгеокадастру в Сумській області) від 28 квітня 2015 року за № 18-1325/16-15-СГ, № 18-1324/16-15-СГ, № 18-1323/16-15-СГ та № 18-1322/16-15-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 в оренду земельних ділянок площею 95,9956 га (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 13,3965 га (кадастровий номер НОМЕР_2), площею 3,0581 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та площею 6,5069 га (кадастровий номер НОМЕР_4) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Яблучненської сільської ради Великописарівського району, строком на 7 років.

Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок площею 95,9956 га (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 13,3965 га (кадастровий номер НОМЕР_2), площею 3,0581 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та площею 6,5069 га (кадастровий номер НОМЕР_4), а загальною площею - 118,9571 га та нормативною грошовою оцінкою 3471873,50 грн., укладених 18 травня 2015 року між Головним управлінням Держземагентства в Сумській області (на даний час - Головне управління Держгеокадастру в Сумській області) та ОСОБА_5.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь прокуратури Сумської області в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в сумі 4800 грн.

Вказане рішення суду відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_5 оскаржили в апеляційному порядку, подавши апеляційні скарги.

Ухвалою судді Апеляційного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області визнано неподаною та повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову Охтирської місцевої прокуратури.

В доводах апеляційної скарги відповідачка ОСОБА_5 посилається на те, що оскаржуваними наказами і договорами оренди спірних земельних ділянок права та інтереси держави не порушено, так як порядок надання їй земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства не був порушений. Зокрема, процес оформлення всіх восьми земельних ділянок, наданих їй в оренду для ведення фермерського господарства, був розпочатий одночасно, а саме: 10 квітня 2014 року, тобто, ще до створення юридичної особи ФГ Фортуна Подоляка . При цьому, право оренди трьох земельних ділянок вона оформила 19 та 24 вересня 2014 року, тобто, ще до створення фермерського господарства. Однак, ураховуючи, що процес оформлення права оренди землі на інші земельні ділянки затягнувся у часі не з її вини, так як проектний інститут порушив умови договору і затягнув процес виготовлення проектів землеустрою для відведення спірних земельних ділянок їй в оренду, тому тільки 18 травня 2015 року вона отримала інші земельні ділянки в оренду, тобто, вже після створення фермерського господарства, хоча спірні договори оренди землі укладені з нею, як з фізичною особою.

Крім того, відповідачка зауважує, що вона надала суду необхідні докази для підтвердження факту здійснення фермерським господарством сільськогосподарської діяльності і отримання позитивного результату від цього у вигляді гарного врожаю зернових культур, у зв'язку з чим необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що в неї не було бажання та дійсного волевиявлення на створення фермерського господарства.

В апеляційній скарзі також йдеться і про те, що оскаржуваним судовим рішенням порушено право відповідача ОСОБА_5 на мирне володіння майном, що є однією з прерогатив судової практики Європейського суду з прав людини та про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону при розподілі судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_10 про задоволення апеляційної скарги та пояснення прокурора Вортоломея М.Ф., представника позивача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_2 і представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Коноз В.О. - про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2014 року ОСОБА_5 звернулась до Головного управління Держземагентства у Сумській області із заявою (клопотанням) про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 7 років орієнтованою загальною площею 153,58 га для ведення фермерського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Яблучненської сільської ради Великописарівського району Сумської області. До заяви відповідачка додала копію паспорта і коду, копію диплома про освіту та копію трудової книжки, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розміри земельних ділянок (т.2, а.с. 66).

Обґрунтовуючи свій намір, ОСОБА_5 вказала, що володіє можливостями та знаннями для ефективного та раціонального використання землі. У зв'язку з цим вона вирішила створити фермерське господарство з метою вирощування зернових та технічних культур (т.1, а.с. 13).

В подальшому, обґрунтовуючи 19 вересня 2014 року необхідність надання заявленої земельної ділянки в зазначеному розмірі, ОСОБА_5 послалась на те, що має намір створити фермерське господарство, основними напрямками діяльності якого буде вирощування сільськогосподарських зернових та технічних культур, для чого придбала трактор Т-150, ХТЗ з необхідними комплектуючими агрегатами, яким буде здійснюватись обробка землі, а також придбала зернозбиральну техніку, автомобілі КАМАЗ, ГАЗ-САЗ, які будуть використовуватись для транспортування вантажів, а також зазначила, що має для цього необхідні фінансові можливості.

У відповідних заявах відповідачка також зазначила, що надані їй в оренду земельні ділянки будуть використовуватись для отримання певних прибутків від реалізації сільськогосподарських культур, за рахунок яких в подальшому вона планує проводити агротехнічні заходи щодо використання цих земельних ділянок, для закупівлі високоякісного посівного матеріалу зернових та технічних культур, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, ремонту зерносховища, ремонт і оновлення машинно-тракторного парку та зерноочисної техніки (т.1, а.с. 107, 108, 109, 110).

До заяви про надання дозволу щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_5 додала також і графічні матеріали із зображенням місця розташування земельних ділянок, копію диплома про освіту та копію трудової книжки (т.2, а.с. 66, 67-69).

Відповідно до диплома магістра серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 у 2010 році закінчила з відзнакою Полтавську державну аграрну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю Адміністративний менеджмент та здобула кваліфікацію менеджера (управителя) з адміністративної діяльності (т.1, а.с. 193).

Крім того, як вбачається з трудової книжки відповідачки, з 03 серпня 2010 року вона прийнята на роботу економістом з фінансової роботи відділку Байрак до Приватної агрофірми Подоляка (т.1, а.с. 201, 207).

Наказами Головного управління Держземагентства в Сумській області від 10 квітня 2014 року за № СМ/5921285800:08:005/00001396, № СМ/5921285800:08:005/00001394, № СМ/5921285800:08:006/00001401 та № СМ/5921285800:07:004/00001397, та чотирьох інших наказів Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею 3,00 га, 13,39 га, 6,50 га і 96,79 га та інші земельні ділянки, а всього вісім, в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля) для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Яблучненської сільської ради Великописарівського району Сумської області (т.1, а.с. 18, 19, 20, 21).

10 квітня 2014 року відповідач ОСОБА_5 уклала договори з ДП Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на виконання проектно-вишукувальних робіт по виготовленню проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих на території Яблучненської сільської ради В.Писарівського району Сумської області (т.2, а.с. 79-94).

У подальшому, після виготовлення проектів землеустрою на останні чотири земельні ділянки відповідачка 08 квітня 2015 року звернулась до Головного управління Держземагентства в Сумській області із заявою про затвердження виготовлених проектів землеустрою, яке наказами від 28 квітня 2015 року за № 18-1325/16-15-СГ, № 18-1324/16-15-СГ, № 18-1323/16-15-СГ та № 18-1322/16-15-СГ затвердило проекти землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 в оренду земельних ділянок площею 95,9956 га (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 13,3965 га (кадастровий номер НОМЕР_2), площею 3,0581 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та площею 6,5069 га (кадастровий номер НОМЕР_4) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, які розташовані за межами населених пунктів на території Яблучненської сільської ради Великописарівського району, та надано їх в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства строком на 7 років (т.1, а.с. 22, 23, 24, 25).

18 травня 2015 року між Головним управлінням Держземагентства в Сумській області та ОСОБА_5 були укладені чотири договори оренди вказаних земельних ділянок (т.1, а.с. 26-30, 34-38, 42-46, 50-54).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фермерське господарство Фортуна Подоляка створено 16 жовтня 2014 року, засновником і керівником якого є відповідачка ОСОБА_5

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області при передачі відповідачці ОСОБА_5 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства був порушений порядок передачі земель, тобто, без проведення земельних торгів, так як спірні земельні ділянки фактично були надані в користування саме Фермерському господарству Фортуна Подоляка , як юридичній особі, а не фізичній особі ОСОБА_5, оскільки як прийняття оскаржуваних наказів щодо затвердження проектів землеустрою, так і укладання договорів оренди земельних ділянок відбулось вже після реєстрації відповідачем ОСОБА_5 фермерського господарства, тобто, коли вже відбулась реєстрація юридичної особи. Також суд вказав, що Головне управління Держземагентства в Сумській області при вирішенні питання про надання дозволу на розробку відповідачкою проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок не пересвідчилось в дійсності намірів відповідачки, наявності в неї бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, у зв'язку з чим визнав незаконними та скасував зазначені накази, як видані з порушенням вимог чинного законодавства, а також визнав недійсними договори оренди спірних земельних ділянок, що були укладені на підставі незаконних наказів, тобто, без наявності для цього підстав.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 123 ЗК України врегульовується загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначаються вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняється компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлюються загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, також Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Закон України Про фермерське господарство (в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин) визначав обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2 частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Частиною 2 статті 7 вказаного Закону (в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону вимог та умов. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен надати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Статтею 8 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, після звернення відповідачки із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 153,58 га Головним управлінням Держземагентства у Сумській області було видано вісім наказів Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 10 квітня 2014 року за № СМ/5921285800:08:005/00001400, № СМ/5921285800:08:006/00001398, № СМ/5921285800:08:006/00001395, № СМ/5921285800:08:006/00001399, № СМ/5921285800:08:005/00001396, № СМ/5921285800:08:005/00001394, № СМ/5921285800:08:006/00001401 та № СМ/5921285800:07:004/00001397, якими було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею 3,05 га, 11,05 га, 5,45 га, 14,32 га, 3,00 га, 13,39 га, 6,50 га та 96,79 га в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля) для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Яблучненської сільської ради Великописарівського району Сумської області, тобто, в тому числі, і оспорювані накази також (т.1, а.с. 18-21, 31-34).

Після цього, того ж дня, тобто 10 квітня 2014 року, між відповідачкою ОСОБА_5 та Державним підприємством Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою було укладено вісім договорів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих в оренду, для ведення фермерського господарства, що розташовані на території Яблучненської сільської ради Великописарівського району Сумської області (т.2, а.с. 79-94).

Однак, станом на 02 липня 2014 року проектний інститут виготовив лише три проекти із землеустрою, у зв'язку з чим того ж дня, тобто 02 липня 2014 року, відповідачка ОСОБА_5 звернулась до Головного управління Держземагентства у Сумській області із заявами про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення трьох земельних ділянок площею 14,3275 га, 11,0541 га та 3,0002 га на території Яблучненської сільської ради (т.2, а.с. 70, 71, 77), після чого наказами Головного управління Держземагентства у Сумській області від 15 липня 2014 року були затверджені проекти землеустрою щодо відведення та надання відповідачці в оренду вказаних земельних ділянок (т.2, а.с. 35, 36, 38).

В послідуючому, 19 та 24 вересня 2014 року між сторонами було укладено три договори оренди землі, за якими ОСОБА_5 отримала в оренду земельні ділянки площею 14,3275 га, 11,0541 га та 3,0002 га (т.1, а.с. 233-237, 241-245, 249-253). Пунктами 5.2, 6.2, 8.1 указаних договорів оренди земельних ділянок передбачено, що цільове призначення земельних ділянок - для ведення фермерського господарства; передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації права оренди за актом її приймання-передачі; право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду або передано у заставу.

Серед обов'язків орендаря, визначених у п. 9.4 цих договорів оренди землі, зазначено, зокрема, що він зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі.

На підставі вказаних договорів оренди земельних ділянок реєстраційна служба Великописарівського районного управління юстиції Сумської області 19 та 24 вересня 2014 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_5 на земельні ділянки площею 14,3275 га, 3,0002 га та 11,0541 га (т.1, а.с. 231-232, 239-240, 247-248), після чого зазначені земельні ділянки були передані в оренду відповідачці ОСОБА_5 із складанням актів приймання-передачі земельних ділянок від 19 вересня 2014 року та 24 вересня 2014 року, відповідно (т.1, а.с. 238, 246, т.2, а.с. 1).

Таким чином, після того, як відповідачка отримала в оренду вказані земельні ділянки 16 жовтня 2014 року вона зареєструвала Фермерське господарство Фортуна Подоляка .

Аналіз наведених норм права та встановлені у справі обставини дають підстави стверджувати, що відповідачка, отримавши в оренду три з восьми заявлених земельних ділянок, зобов'язана була зареєструвати фермерське господарство, як цього вимагає стаття 8 Закону України Про фермерське господарство , оскільки у протилежному випадку вона могла бути позбавлена можливості використовувати надані їй в оренду земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення.

Крім того, приймаючи рішення про скасування відповідних наказів від 10 квітня 2014 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, суд першої інстанції не звернув уваги на обставини того, що оскаржувані накази були видані ще до державної реєстрації фермерського господарства, тобто, дозвіл був наданий відповідачу саме як фізичній особі для реалізації її мети щодо створення фермерського господарства. До того ж, відповідачка обґрунтувала величину розміру земельної ділянки та вказала перспективи діяльності фермерського господарства.

Також колегія суддів наголошує на тому, що як оскаржувані накази від 28 квітня 2015 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду, так і оспорювані договори оренди цих земельних ділянок від 18 травня 2015 року були, відповідно, видані відносно ОСОБА_5 та укладені з нею, як з фізичною особою, що, на думку колегії суддів, спростовує висновок суду першої інстанції про те, що спірні земельні ділянки були надані в користування саме юридичній особі Фермерському господарству Фортуна Подоляка , так як в даному випадку вказані накази та договори оренди землі свідчать про єдиний намір відповідачки отримати в оренду 153,58 га землі для ведення фермерського господарства, хоча процес реалізації наданого відповідачці права на створення фермерського господарства був розбитий на два етапи, початок якого розпочався ще у березні 2014 року з подання відповідачкою заяви (клопотання) про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 років орієнтованою площею 153,58 га для ведення фермерського господарства.

Щодо обставин того, що стороною оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок відповідачка виступає як фізична особа, хоча на той період вже було зареєстровано фермерське господарство, то, на думку колегії суддів, чинне на той час законодавство не забороняло фізичній особі отримати землю для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Отже, в даному випадку не йдеться про те, що фермерське господарство, як юридична особа, мало отримати додаткові земельні ділянки за процедурою проведення земельних торгів.

Що стосується висновків суду першої інстанції про те, що ГУ Держземагентства в Сумській області не перевірило дійсності волевиявлення відповідачки, наявності в неї бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, то колегія суддів вважає, що такі висновки суду спростовуються матеріалами справи, зокрема, договорами за участі фермерського господарства про замовлення виконання послуг сільськогосподарською технікою для вирощування зернових та технічних культур, довідкою про зберігання зерна ФГ Фортуна Подоляка на елеваторі ПАТ Подоляка , даними фінансово-статистичної звітності за 2015-2016 роки, розрахунковими документами за отримані послуги та актами здачі-прийняття робіт (т.1, а.с. 167, 168-170, 175-181, 182, 183-184, 185-186, т.2, а.с. 22, 23, 24, 41-44, 47).

Також необхідно відзначити, що спірні земельні ділянки були надані відповідачці окремим масивом, а для ведення фермерського господарства вона має відповідну освіту і досвід роботи, що вбачається із матеріалів справи, зокрема, із довідок Яблучненської сільської ради Великописарівського району, обставинами здійснення нею фермерської діяльності (т.1, а.с. 58, 59-62), а також не спростовано прокурором.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про порушення з боку відповідачів процедури передачі відповідачці ОСОБА_5 в оренду спірних земельних ділянок.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи, тому судове рішення необхідно скасувати і ухвалити нове, яким відмовити Охтирській місцевій прокуратурі у задоволенні позову повністю.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст. 141 ЦПК України.

Оскільки в позові Охтирської місцевої прокуратури відмовлено, тому відповідачці за рахунок держави підлягають компенсації судові витрати зі сплати судового збору, понесені нею у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 5280 грн.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.п.1, 3, 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 27 жовтня 2017 року в даній справі скасувати.

У задоволенні позову Охтирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відмовити повністю.

Компенсувати ОСОБА_5 за рахунок держави судові витрати зі сплати судового збору, понесені нею у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в сумі 5280 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: Т.А. Левченко

О.І. Собина