АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/410/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
представника власника майна ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Воссен» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017000000000188, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Воссен» (ЄДРПОУ 40071077) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), заборонивши службовим особам та працівникам ТОВ «Воссен» (ЄДРПОУ 40071077), їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «Воссен» адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій з урахуванням доповнень до неї, посилаючись на невідповідність викладених в ухвалі висновку суду обставинам справи, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
В обґрунтування передбаченого законом строку на подання апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу слідчим суддею було постановлено у відсутності власника арештованого майна, про її наявність представнику ТОВ «Воссен» стало відомо 12.12.2017 року після ознайомлення з матеріалами справи № 757/70092/17-к, а тому, на думку представника власника майна строк на подачу апеляційної скарги пропущений не був.
Стосовно ухвали слідчого судді, то апелянт вважає її незаконною, клопотання прокурора обґрунтоване обставинами, що не мають жодного відношення до ТОВ «Воссен», зокрема набуття злочинним шляхом ТОВ «Воссен» розміщених на його рахунка грошових коштів, фактичну наявність на вказаних рахунках грошових коштів, порушення вказаним товариством вимог податкового законодавства., у зв`язку з чим, доводи прокурора про наявність підстав для задоволення клопотання є безпідставними та необґрунтованими.
Також, представник власника майна зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не містить відомостей щодо того, яким чином ТОВ «Промакадемія» має відношення до ТОВ
«Воссен», незаконне накладення арешту на грошові кошти якого позбавляє його можливість здійснювати свою господарську діяльність.
Крім того, адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що жодній посадовій особі ТОВ «Воссен» не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, стосовно нього не здійснюється досудове розслідування, не встановлено потерпілого чи особи, якій внаслідок вчинення кримінального правопорушення завдано шкоди , стосовно нього не пред`явлено цивільного позову, безготівкові кошти на банківських рахунках ТОВ «Воссен» не відповідають критеріям речових доказів згідно ст. 98 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення представника власника майна ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2017 р року була постановлена у відсутності власника майна ТОВ «Воссен» чи його представника, про наявність вказаної ухвали останній дізнався в суді 12.12.2017 року після ознайомлення з матеріалами справи № 757/70092/17-к, тобто апеляційна скарга подана у передбачений ч. 3 ст. 395 КПК Українистрок.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудоверозслідування у кримінальному провадженні № 4201700000000188, зареєстрованому 26.01.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що невстановлені посадові особи підприємств - учасників ДК «Укроборонпром» за попередньою змовою зі службовими особами ряду інших суб`єктів господарської діяльності, серед яких ТОВ «Спецавіаконтракт» (ЄДРПОУ 39704670), ТOB «Українська-транспортно-машинобудівельна група» (ЄДРПОУ 35945518), ТОВ Універсальна транспортно-машинобудівельна група» (ЄДРПОУ 37995581), ТОВ «Омега олюшн» (ЄДРПОУ 39511532), ТОВ «Укртехпостач» (ЄДРПОУ 39850603), ТОВ «Воссен» (ЄДРПОУ 40071077),ТОВ «Промакадемія» (код ЄДРПОУ 37318218), ТОВ «Укртрансспецмаш» (ЄДРПОУ 39939597), ТОВ «Укрпромспецтехно» (ЄДРПОУ 40100228), ТОВ «Укравіасистема» ЄДРПОУ 39850509), ТОВ «НПБ Армінженірінг» (ЄДРПОУ 41056505), та ряд інших суб`єктів господарювання різної форми власності в період 2016 - 2017 років в результаті документального оформлення незаконно здобутої військової продукції вчинили привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великому розмірі.
Також, зазначено, що у своїй діяльності ТОВ «Воссен» (ЄДРПОУ 40071077) використовує банківські рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005).
22.11.2017 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках ТОВ
«Воссен» (ЄДРПОУ 40071077) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), в частині видатку коштів з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять , заборонивши службовим особам та
працівникам ТОВ «Воссен», їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, метою накладення якого є забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації майна.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.11.2017 року клопотання прокурора було задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону не дотримався.
Розглянувши клопотання органу досудового розслідування, внесеного в межах кримінального провадження № 42017000000000188 від 26.01.2017 року, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та слідчого, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а також забезпечення в подальшому відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Разом з тим, прокурор звернувся до суду з клопотанням з іншою метою, а саме забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації майна.
Вказане свідчить, що слідчий суддя вийшов за межі розгляду клопотання прокурора, чим порушив вимоги кримінального процесуального закону.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. ст. 170 КПК України , арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Воссен», зокрема, з метою забезпечення в подальшому відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, слідчий суддя не звернув уваги на те, що відносно ТОВ «Воссен» чи його посадових осіб кримінальне провадження не здійснюється, матеріали клопотання не містять відомостей щодо наявності у кримінальному провадженні відповідного цивільного позову.
Накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Воссен» з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, також не ґрунтується на вимогах закону, оскільки передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження, відомості про що у даному випадку в матеріалах сурового провадження також відсутні.
Тому, з метою спеціальної конфіскації арешт на майно юридичної особи накладений бути не може
Також, не може бути накладено арешт на грошові кошти товариства з метою збереження речових доказів, оскільки жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відкритих у АТ «УкрСиббанк» для ТОВ «Воссен», були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.
Крім того, в матеріалах, доданих прокурором до клопотання відсутня інформація, що вказані грошові кошти, визнані у кримінальному провадженні речовими доказами, не надано таких даних і прокурором у судовому засіданні.
Вказане свідчить про відсутність передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Воссен», на які помилково послався слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і формальність судового розгляду, апеляційна скарга представника ТОВ «Воссен» підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Воссен» адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017000000000188, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Воссен» (ЄДРПОУ 40071077) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), заборонивши службовим особам та працівникам ТОВ «Воссен» (ЄДРПОУ 40071077), їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017000000000188, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 72586259 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Росік Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні